9.3. Інформаційне забезпечення умкп.

Активне використання інформаційного ресурсу у формуванні конкурентних переваг є однією з головних особливостей сучасної міжнародної конкуренції. Стрімке зростання ролі інформаційного ресурсу зумовлюється тим, що він є самостійним фактором, дія якого породжує особливий «інформаційний код» конкурентоспроможності.

Тенденція до нарощування інформаційної компоненти систем управління конкурентоспроможністю в розвинених країнах знаходиться у повній відповідності із сучасними теоріями «інформаційного суспільства» та «економіки знань», де інформаційний чинник вважається домінантою сталого розвитку та ефективним засобом досягнення конкурентного успіху. Такий приклад інформаційного ресурсу обумовлює виключну важливість інформаційного синтезу систем УМКП. Невипадково, що у щорічних Звітах Всесвітнього ек. форуму увага акцентується на рівень застосування інформаційних технологій формування міжнародної конкурентоспроможності країн і підприємств.

Перспективи прориву укр. підприємств до світового рівня конкурентоспроможності значною мірою визначаються швидкістю подолання «інформаційного бар’єру» і перетворення інформаційного ресурсу у домінанту організаційно-управлінських механізмів їх розвитку.

Передусім, треба визначити ті базові положення та особливості інформаційного ресурсу, які детермінують процедуру інформаційного синтезу механізму УМКП. Базовим серед них є поняття «інформація».

В сучасній літературі не існує єдиного тлумачення цього поняття, як і підходів до його інтерпретації. Аналіз літературних джерел дозволяє виділити семантичні, синтаксичні та за способом передачі підходи до інтерпретації інформації. Становлення та розвиток теорії інформації пов’язується з працями К. Шеннона в яких поняття «інформація» визначається у площині «ентропії», а вимірювання кількості інформації, що циркулює в системі, здійснюється за формулою [125, с. 28]

(9.7), де

Н – кількість інформації, що циркулює в системі;

і – рівні станів системи;

n – число станів;

– ймовірність і-го стану системи.

Із формули (1) витікає, по-перше, що кількість інформації в системі збільшується зі зростанням числа станів системи (n), і по-друге, при даній кількості станів системи n, обсяг інформації в ній досягає максимуму за умови рівної ймовірності цих станів ( для усіх і). Інакше, зростання обсягу інформації розширює число станів системи, в межах яких забезпечується її адаптація до зовнішнього середовища.

Значний внесок у розвиток теорії інформації в аспекті виділення корисного сигналу із комбінації «сигнал - шум» зроблено у працях О.Н. Колмогорова та Н. Вінера. Поглибленому осмисленню поняття «інформація» сприяв розвиток кібернетики та теорії систем, в межах яких воно розглядається не тільки в аспекті способів передачі, а й у площині цінності інформації для споживача. З точки зору сучасної теорії систем «інформацією є «такий зв’язок і відносини між системами, в результаті яких підвищується негентропія хоча б однієї з систем» [96, с. 86]. Оскільки елементи системи самі являють собою окремі підсистеми, то ті зв’язки між ними, які підвищують негентропію, є інформацією, а ті, які не підвищують негентропію, є шумом, або дезінформацією». Тобто, сутність і цінність інформаційного ресурсу визначаються у площині регулювання ентропійно-негентропійних процесів і підтримки структурної упорядкованості економічних систем.

Будь-яка інформаційна взаємодія об’єкта і середовища включає [106, с. 14]:

1) прийом інформаційних кодів;

2) інтерпретацію інформаційних кодів;

3) реалізацію інформації, що міститься в інформаційних кодах.

Прийняття інформаційного коду зумовлює зміну стану об’єкта, а його нові параметри визначаються як дані. Тобто, дані – це функціональні значення інформаційних кодів для об’єкта інтерпретації. Якщо інформаційні коди носять об’єктивний характер, то природа даних є суб’єктивною, тобто цілком залежить від властивостей об’єкта, що їх сприймає та інтерпретує.

Звідси, перехід від інформаційних кодів до даних – це перехід від об’єктивного до суб’єктивного. Це означає також, що в інформаційній взаємодії не все, що сприймається об’єктом є для нього інформаційним кодом. Якщо результат інформаційної взаємодії був використаний об’єктом в управлінській діяльності для зміни свого стану, то мав місце процес прийняття (інтерпретації) інформації та її реалізації. Інакше, у цьому випадку суб’єкт прийняв інформаційний код.

В складних системах суб’єкт виділяє інформаційні коди на рівні рецепторів, встановлюючи на вході систем інформаційні фільтри, які працюють на перетворенні інформаційних кодів у дані. Ці фільтри відбирають із усього масиву зовнішньої інформації тільки ту, яка є інформаційно-значущою для об’єкта, а ступінь значущості визначається інформаційними властивостями самого об’єкта. Інформаційні фільтри діють комплексно на всіх етапах обробки інформації. Їх призначення пов’язане не тільки з виділенням значимої для об’єкта інформації, а й з блокуванням (неприйняттям) інформації, яка є для нього «шумом», або яку він не в змозі за певних причин обробити й реалізувати.

При певному рівні інформаційного розвитку об’єкт набуває властивості моделювання власних інформаційних взаємодій із середовищем, що використовується для вибору найбільш адекватної поведінки об’єкта. У цьому випадку стверджують про наявність усередині об’єкта інформаційного образу середовища його існування [106, с. 27].

У залежності від типу середовища розрізняють внутрішній і зовнішній інформаційні простори. Інформаційна взаємодія об’єкта і середовища здійснюється в межах кожного із зазначених інформаційних просторів, які, певною мірою, виступають як відносно самостійні інформаційні середовища зі своїми специфічними особливостями. Ці особливості інформаційних просторів детермінують структуру інформаційних процесів і функціональні зв’язки елементів в системах УМКП.

За інформаційною ознакою системи УМКП поділяються на 2 види [106, с. 28]:

1) системи управління типу «зворотний зв’язок» (рис. 9.8, а);

2) системи управління із внутрішньою петлею зворотного зв’язку (рис. 9.8, б).

a) б)

Рис. 9.8. Моделі функціонування систем типу «зворотній зв’язок» (а) і «з внутрішньою петлею зворотного зв’язку» (б)

Наведений на рис. 9.8, а вихідний інформаційний потік (V вих) впливає на стан системи управління і визначає потенціал її взаємодії з середовищем. В літературі він визначається як потік зворотного зв’язку і може бути позитивним (якщо підсилює дію вхідного потоку V вх) або негативним (якщо послаблює дію вхідного потоку V вх). Підсилення вхідного потоку підвищує нестійкість функціонування системи (її залежність від зовнішнього середовища), а послаблення, навпаки, – сприяє стабілізації стану функціонування системи.

Стан системи з «внутрішньою петлею зворотного зв’язку» (рис. 9.8, б) визначається як зовнішнім так і внутр. (власним) інформаційними впливами. Ця система має 2 канали вхідних інформаційних потоків – зовнішній (V вх) і внутрішній (V зген), який згенерований самою системою і подається на її вхід паралельно V вх. Внутр. інформаційний потік залежить від стану системи, а його зворотна роль є негативною, оскільки спрямована на стабілізацію стану системи і протилежна дії вхідного інформаційного потоку (V вх).

Інформаційний синтез механізму УМКП базується на інформаційних особливостях моделей функціонування систем.

Згідно з системним підходом інформаційний процес – це цілеспрямована сукупність операцій зі збору, передачі, обробки, використання, зберігання і захисту інформації, починаючи з її находження із середовища в систему і закінчуючи виробленням керуючою системою управлінського впливу (сингалу) на об’єкт управління [16, с. 115].

Інформаційні процеси є об’єктом, а обґрунтування доцільного об’єму і форм надання інформації, методів і засобів її передачі, обробки, зберігання й захисту та алгоритму функціонування системи управління є завданням інформаційного синтезу. Інформаційний синтез доповнює завдання структурного і функціонального синтезу і спрямований на визначення необхідних якісних і кількісних характеристик інформації, яка використовується в системах управління.

Ці положення теорії систем і системного аналізу створюють підґрунтя для розробки інформаційної моделі механізму управління міжнародною конкурентоспроможністю підприємства, принципова схема якої наведена на рис. 9.9.

Особливості наведеної на рис. 9.9 інформаційної моделі визначаються структурою інформаційного процесу, змістом інформації, послідовністю процесів її обробки та метою механізму УМКП. Згідно з нею структура інформаційного процесу включає:

1) формування і збір інформації;

2) передачу (прийому і фільтрацію) інформації;

3)  семантичну (смислову) обробку інформації;

4) формування нової інформації та управлінського впливу;

5) інформаційний пошук;

6) зберігання і захист інформації.

УМКП може здійснюватися у 2 режимах – автономному та у режимі «діалогового спілкування». В режимі «діалогового спілкування» виконання завдання здійснюється підсистемою «Формулювання мети».

Рис. 9.9. Інформаційна модель механізму УМКП

В межах цієї підсистеми обробляється формалізоване завдання Т щодо бажаних характеристик об’єкта управління (рівня МКП), і контрольно-діагностична інформація К щодо реального стану об’єкту управління та причин його зміни, для узгодження з інформаційним образом середовища бажаного варіанту вирішення проблеми (підвищення рівня МКП G). У випадку неможливості виконання завдання G формується відповідь R з поясненнями відмови і пропозицією щодо корегування завдання.

Осн. інформаційна база (ІБ), яка дозволяє вирішити проблему, містить інформаційний образ зовнішнього середовища (І_озс) і формалізоване уявлення стану об’єкта управління (І_оу). Інформаційний образ зовнішнього середовища формується підпроцесами «обробка зовнішньої інформації» у вигляді інтегрованої зовнішньої інформації І_з та «корегування інформації» від суб’єкта (оператора) системи управління ∆І_з. Додатковий обсяг інформації про проблемний стан об’єкта управління І_оу формується підпроцесом «експрес-діагностика стану МКП». Таким чином, в осн. інформаційній базі формується повна інформаційна модель внутр. і зовнішнього середовища системи УМКП І_мс =І_озс + І_оу.

Обробка інформації, яка відображає мету управління G, стан середовища І_мс і проблему N, здійснюється підсистемою «аналітичне забезпечення» та підпроцесами «програма пошуку інформації» і «програма захисту і зберігання інформації». В межах цієї підсистеми здійснюється інформаційне співставлення мети G і проблеми N та пошук моделі вирішення проблеми із використанням в підсистемі «аналітичне забезпечення» власних алгоритмів пошуку та інтерпретації інформації. В процесі ітеративного пошуку моделі вирішення проблеми за критерієм адекватності G=N формується оптимальне управлінське рішення Р та його реалізація (вплив на об’єкт управління).

Формування масивів зовнішньої (І_з) і внутр. (І_в) інформації в системі управління забезпечується підпроцесами фільтрації (І_ф) та моніторингу стану об’єкту управління (М). Налаштування цих підпроцесів визначається проблемною орієнтацією механізму управління.

Наведена на рис. 9.9 інформаційна модель системи УМКП по суті є моделлю регулювання обсягу інформації в системі на основі додаткового її залучення ззовні або зростання обсягу інформації, згенерованої у середині системи управління. Ця модель є універсальною і може бути базою в інформаційному синтезі механізму УМКП.

Ключовим елементом інформаційної моделі механізму УМКП є інформаційна база, що використовується для формування та реалізації аналітичних і управлінських процедур. Найбільша складність у формуванні інформаційної бази управління пов'язана зі структуруванням (обробкою) інформації – її систематизацією за певними ознаками і принципами. Саме навколо аспектів систематизації інформації значною мірою групується вся проблематика інформаційного синтезу МУМКП. Правильний вибір методу систематизації у вирішальній мірі визначає цінність інформаційної бази у проектуванні МУМКП.

Світова практика свідчить, що у різних країнах ця проблема вирішується по різному, однак, домінує тенденція, яка полягає в тому, що питання формування інформаційної бази підприємства (фірми та компанії) вирішують самостійно, орієнтуючись на рекомендації органів, що регулюють облікову звітність, та з урахуванням завдань, що вирішуються системами УМКП.