33.Особливості формування громадянського суспільства в Україні

У будь-якій державі проблеми громадянства вирішують­ся на основі певних законодавчих актів. В Україні такими актами є "Декларація про державний суверенітет України" і закон "Про громадянство України". Слід зазначити, що ук-

раїнська держава принципово підходить до проблеми грома­дянства і її вирішення.

Громадянство України, так само як і громадянство інших країн, визначає постійний правовий зв'язок громадянина і дер­жави. Право на громадянство - невід'ємне право громадянина і ніхто не може бути позбавлений громадянства або права змінити громадянство.

Українська держава гарантує охорону і захист прав, свобод та інтересів своїх громадян. Вона припускає існування в Ук­раїні єдиного громадянства, але підкреслює, що на основі двос­тороннього договору з іншими державами можливе і подвійне громадянство.

Відповідно до законодавства України громадянами України є: особи, що проживають в Україні, незалежно від їхнього джерела, соціального і майнового становища, расової і національної прина­лежності, статі, освіти, мови, політичних поглядів, релігійних пе­реконань, виду і характеру занять, які не є громадянами інших держав і які висловили бажання стати громадянами України.

Держава здійснює захист громадян України, що перебува­ють за кордоном. Дипломатичні представництва і консульські установи України, всі службові особи зобов'язані вживати за­ходів до забезпечення громадянам можливості користуватися в повному обсязі правами, наданими законом країни перебу­вання, міжнародними угодами, учасниками яких є Україна і держава перебування, а при необхідності вживати заходів до відновлення порушених прав громадян України.

Такий зв'язок особи і держави визначається поняттям "гро­мадянство".

34. Сутність, структура та функції політичної системи

Предметом політології є політична система суспільства. Її структура має такі частини:

1. Інституційна (держава і політичні партії - реально-політичні організації);профспілки - цивільні організації, в їхньому функціонуванні політична влада не головна мета (об’єднання рибалок, аматорів полювання. - неполітичні організації, що ситуативно можуть займатися політикою. 2. Регулятивна. Вона складається з політичних норм. 3. Функціональна. Виражається в політичному процесі і політичному режимі. 4. Комунікативна. Насамперед, політичні відносини між соціальними спільнотами - суспільними класами, націями, народностями. 5. Духовно-ідеологічна. Свідомість індивідів визначається їх рівнем розуміння і поведінки щодо політики.

Політична система в суспільстві виконує ряд функцій: владно-політичну, національної інтеграції, стабі­лізації соціально-політичного життя, соціально-політичної модернізації, управління, правову.

1. Сутність владно-політичної функції зводить­ся до формування механізму використання і під­тримки державної влади відповідно до рівня полі­тичної культури та інтересів суспільства.

Влада тримається на примусі, ідеології і довірі до неї народу, тобто легітимності.

2. Функція національної інтеграції полягає у здатності політичної системи забезпечити формування нації. Цей процес може здійснюватися шляхом примусу, насиль­ства або шляхом консолідації (що є характерною тенден­цією сучасності).

3. Функція стабілізації соціально-політичного життя виявляється у здатності політичної системи забезпечувати рівновагу між суспільними підсистемами, не допускати го­стрих конфліктів між соціальними суб'єктами. Такої рівно­ваги можна досягти або завдяки жорстокому контролю політичними інститутами суспільного життя, або пі ляхом узгодження соціальних інтересів.

4. Функція соціально-політичної модернізації зводить­ся до того, що політична система забезпечує перехід суспіль­ства від одного стану до іншого через реформування його інститутів. Успіх цього процесу залежить від попередньої культури, реформаторського потенціалу політичної еліти, а також геополітичних чинників.

5. Функція управління передбачає наявність професійно­го апарату управління, який функціонує як на рівні держав­них органів, так і громадських інститутів. Висока ефектив­ність політичного управління забезпечується через високий професіоналізм працівників апарату, розвинутий правовий контроль і жорстку конкуренцію між політичними елітами.

6. Правова функція полягає в тому, що політична сис­тема формує право і функціонує у його рамках. Правотворча функція політичної системи залежить від здатності суб'єктів політичного процесу виробити такі правила гри, які забезпечували б зрівноваженість соціальних інтересів і реалізацію творчих потенцій людини. Якщо суб'єкти полі­тичного процесу не оволоділи сучасною політичною культу­рою, котра передбачає принцип гармонізації інтересів особи і спільноти, то їм, як правило, не вдається витворити й су­часну правову систему.