36. Типи політичних систем

В сучасній науці про політику існують різні класифікації політичних систем, ви­значаються їх різні форми і типи в залежності від критерію поділу. Багато політологів і соціологів виділяють моделі правління, використовуючи два основних критерії: ступінь централізації влади і владних структур (поділ в залежності від чис­ла учасників процесу прийняття рішень) і тип цінностей.

Політичні системи поділяються на тоталітарні і ліберально-демократичні, то­талітарні та авторитарні і демократичні; конституційні та то­талітарні, традиційні та сучасні. В сучасному світі виділяється чотири основні типи політичних систем: англо-американська, континентально-європейська, доіндустріальна та частково індустріальна політична система, тоталітарна політична система.

Англо-американська політична система діє в Англії, США, Австралії, Канаді, характеризується гомогенністю культури: полі­тична мета і засоби її досягнення поділяють всі. Свободу особистості, масовий добробут та безпека більшості населення ставляться над усе. Глибоко диференційовані в політичній системі т;і структура політичних інститутів і ланок: кожна політична партія, соціальна спільність, прошарок мають конкретні мету і здійсню­ють свої функції. Для англо-американської політичної системи характерна висока стабільність, розподіл властей та ін.

Континентально-європейська політична система властива Німеччині, Італії, Франції, характеризується змішаноюполітичною культурою, співіснуванням нових та старих політичних куль­тур. У Франції поруч з традицією представницької власті властиві плебісцитарна традиція, схильність до популізму та ін., а також введення форм прямої демократії (в періоди Наполеона, де Голля). Характерна для континентально-європейського типу полі­тичної системи і багатопартійність: політичні партії виступають з різною ідеологією і стійкими національними традиціями, що мають значний вплив в суспільстві. Багато елементів в структурі і змісті континентально-європейської політичної системи влас­тиві і політичній системі сучасної України.

В багатьох доіндустріальних або частково індустріальних краї­нах Азії, Африки та Латинської Америки існують і функціонують різні політичні системи з властивою змішаною політичною куль­турою: сумішей західних цінностей, етнічних традицій, релігій­них.

Суміш політичної культури в політичних системах доіндус­тріальних і окремо індустріальних країнах дуже відрізняється від змішаної політичної культури політичних систем країн Західної Європи, поєднуючи самі несподівані протилежності. Тут же не­чітко поділяються влади. Часто законодавчі функції використо­вують управлінські, владні структури і армія. Законодавчі орга­ни втручаються в судові процеси та ін. Тут сильний і особистий авторитет, панування однієї якоїсь політичної партії, що узурпу­ють владу.

Широко використовується насилля. Обмежена участь населення в політичному житті країни.

Тип тоталітарних політичних систем властивий фашистській Італії, нацистській Німеччині, франкістській Іспанії, а також до початку 90-х років XX cm. народно-демократичним країнам Східної і Центральної Європи (Албанія, Румунія, Болгарія, Польща та ін.).

В тоталітарних суспільствах будуть відсутні незалежні соціаль­ні спільності, верстви, що прагнуть різними засобами впливати на владні структури з метою задоволення їх вимог та інтересів -економічних, соціальних, культурних, етнічних, територіальних, галузевих, релігійних та ін. Політичні комунікації суворо контро­люються центром. Характерна і надзвичайна централізація вла­ди і висока ступінь насилля. Проте багато політологів висловлю­ють думку, що побудована на абсолютному примусі і насиллі політична система немислима. В сучасному світі найбільш поширенішими виділяються серед політичних систем - демократичні, тоталітарні, авторитарні. За характером політичного режиму виділяють традиційні і модернізовані, консервативні.