9. Лібералізм і неолібералізм. Стан ліберального руху в Україні

У сучасному західному світі можна виділити п'ять ос­новних політичних ідеологій: комуністичну, соціал-демо-кратичну, ліберальну, консервативну, фашистську

Ліберальна ідеологія пройшла складний шлях еволюції і набула інших рис порівняно з попередньою своєю пара­дигмою. Лібералізм умовно можна розділити на такі на­прями: класичний лібералізм, соціальний лібералізм, неолібералізм, лібертаризм. Класичний лібералізм зародився в надрах ідеології просвітництва і відстоював такі ідеї: аб­солютної цінності людини, її прав і свобод, правової держа­ви і громадянського суспільства, невтручання держави в економічну і соціальну сфери, вільного ринку і космопо­літизму. Соціальний лібералізм виник у 20—30-х роках в Америці, грунтувався на економічних ідеях Дж. Кейнса і розумінні держави як інституту всезагального благоденства. Цей напрям близький до європейської соціал-демократії.

Неолібералізм грунтується на вченнях М. Фрід мана і Ф. Хайєка. Представники цього напряму критикують дер­жавне регламентування економіки як економічно неефек­тивне, що породжує безладдя і корупцію, відстоює ідеї пов­ної приватизації і ринкових саморегуляторів. Неолібералізм розглядає державне регулювання економічних і соціально-культурних процесів як у комуністичній, так і соціал-лібе-ральній інтерпретації як дві форми «конструктивістської єресі».

10. Соціал – демократичний рух у світі та в Україні: історія, програмні цілі, досягнення.

У сучасному західному світі можна виділити п'ять ос­новних політичних ідеологій: комуністичну, соціал-демо-кратичну, ліберальну, консервативну, фашистську

Соціал-демократична ідеологія виникла на ідеях Е. Бернштейна про класову співпрацю і соціальні рефор­ми як єдиний шлях покращення соціального становища для робітничого класу. Якщо до 60-х років соціал-демо­кратія надавала перевагу державному регулюванню еко­номіки, державній формі власності, як найбільш ефектив­ним засобам соціального захисту найбідніших верств на­селення, то на сучасному етапі вона визнає економічну ефек­тивність приватної власності, однак намагається підтриму­вати соціальну рівновагу за рахунок збільшення бюджет­них видатків на соціальну сферу. Сучасна соціал-демократія важливо орієнтована не тільки на робітничий клас, а й на широкі категорії представників найманої праці.

11. Комуністичний рух: мета, форми, перспективи.

У сучасному західному світі можна виділити п'ять ос­новних політичних ідеологій: комуністичну, соціал-демо-кратичну, ліберальну, консервативну, фашистську

Комуністична ідеологія грунтується на утопічних ідеях Т. Кампанелли, Т. Мора, К. Маркса і Ф. Енгельса, В. Леніна про такий суспільний лад, де не буде приватної власності, класової нерівності, держави, а люди будуть отримувати за свою працю за потребами. Комунізм відкидає ліберально-демократичний лад як такий, що не дбає про соціальні права «трудящих» і закликає до революційного повалення цього ладу. Основою комуністичної ідеології є пролетарський інтернаціоналізм, об'єднання людей за класовими ознаками. Сучасний комунізм (неокомунізм) визнає конституційні засоби здобуття влади і національний ідеал держави (а в деяких випадках стає на позиції інтернаціоналізму), однак ідеї націоналізації, перерозподілу національного багатства для підтримки соціальної рівності залишаються провідними для цієї ідеології і на сучасному етапі.