54.Роль та функції політичних партій

До основних функцій партій належать:

— з'ясування, формулювання і обґрунтування інте­ресів великих суспільних груп, представлення цих ін­тересів на державному рівні;

— активізація та об'єднання великих суспільних груп;

— формування ідеології та політичних доктрин;

— участь у формуванні політичних систем, їх спіль­них принципів, компонентів;

— участь у боротьбі за владу в державі і формуван­ня програм її діяльності;

— участь у здійсненні державної влади;

— організація політичної боротьби, спрямування її в цивілізоване русло;

— інституціоналізація політичних конфліктів;

— формування громадської думки;

— політичне виховання суспільства або його частини;

— формування політичної еліти: підготовка й вису­нення кадрів для апарату держави, керівників громад­ських організацій, зокрема профспілок;

— рекрутування та соціалізація нових членів

55. Передумови, шляхи та моделі формування політичних партій

Перші згадки про політичні партії зустрічаються ще у мислителів Ста­родавнього світу. Так, грецький мислитель Арістотель писав про бороть­бу в VI ст. до н. є. в м. Аттиці між партіями педіеїв (великих землевлас­ників, мешканців рівнини), параліїв (торговельно-ремісниче населення по­бережжя) і діакріїв (селяни, жителі гористої місцевості). У Давньому Римі точилася боротьба між партією оптиматів (пред­ставники патриціанської знаті) та партією популярів (представники пере­важно сільських плебеїв).

У середні віки існуючі політичні угрупування - "партії"' - виступали тимчасовими об'єднаннями. їх виникнення було наслідком боротьби між різними верствами суспільства. Так, боротьба між Священною Римською імперією і папством у XII - XV ст. ст. вилилася у боротьбу між партією гвельфів (представники інтересів торговельно-ремісничих верств, при­хильники світської влади римського папи) і партією гіббелінів (захищали інтереси феодалів, виступали на підтримку сильної імператорської влади).

Прототипи сучасних політичних партій з'явились у період ранніх бур­жуазних революцій. Проте повністю вони сформувалися у часи Великої Французької революції - конституціоналісти, жирондисти, якобінці. У США після проголошення незалежності наприкінці XVIII - на початку XIX ст. виникли партії федералістів і антифедералістів. У Великобри­танії консервативна партія (відстоювала інтереси земельної аристократії та вищого духівництва англіканської церкви) заснована 1867 р., а лібе­ральна (репрезентувала інтереси дворянства, торговельної та фінансової буржуазії) сформувалася в середині XIX ст.

Політичні партії у сучасному розумінні остаточно сформувалися лише в середині XX ст. одночасно з еволюцією виборчого права в напрямку до утвердження прямих, рівних, загальних виборів при таємному голосу­ванні. У сучасному світі налічується понад вісімсот партій, які об'єдну­ють близько сотні мільйонів членів.

У партологїі (науці про політичні партії) більше 200 визна­чень партії, але обов'язковим є посилання на чотири ознаки (еле­менти), які конституюють партію:

- будь-яка партія є носієм ідеології чи конкретної орієнтації (особливого бачення світу і людини);

- це організація - досить тривале об'єднання людей, інститут (у цьому її відмінність від клієнтели), це організація в різних вимірах - національному, регіональному, локальному і навіть інтернаціональному (Комінтерн, Соцінтерн);

- цільова настанова партії - завоювання і здійснення (частіше в коаліції) державної влади;

- забезпечення підтримки народу - від голосування до ак­тивного членства.