- •1.Місце політології в системі наук про суспільство: взаємозв’язок і взаємозалежність.
- •2.Політична наука в сучасній Україні: основні завдання, шлях розвитку і перспективи
- •3.Еволюція уявлень про політику: основні етапи і парадигми
- •4.Субєкти політики. Особистість як суб’єкт політики.
- •5. Взаємозвязок політики з іншими формами с успільної свідомості(філософія, мораль, релігія.
- •6. Політика і засоби масової інформації.Змі як «четверта влада»
- •7. Поняття ідеології, її цінності.
- •8. Консерватизм і неоконсерватизм. Праві та правоцентристські партії України.
- •10. Соціал – демократичний рух у світі та в Україні: історія, програмні цілі, досягнення.
- •11. Комуністичний рух: мета, форми, перспективи.
- •9. Лібералізм і неолібералізм. Стан ліберального руху в Україні
- •12. Фашизм і неофашизм: ідейні джерела, соціальна база, цілі.
- •14.Анархізм
- •15. Націоналізм
- •16.Ресурси влади
- •17.Легінтимністьвлади, типи легітимності
- •18.Типологія влади
- •20. Типологія політичних режимів. Особливості політичного режиму в Україні.
- •21. Трансформация тоталитарных и авторитарных режимов в демократические
- •22.Авторитаризм.
- •23.Тоталітаризм
- •24.Соціально-політчні передумови тоталітаризму
- •26. Основні концепції демократії
- •27. Демократичні традиції в історії укр. Державотворення
- •28. Принципи демократії
- •30.Передумови та етапи демократизації
- •31.Переваги та недоліки демократії
- •32.Громадянське суспільство, його сутність та умови становлення
- •33.Особливості формування громадянського суспільства в Україні
- •34. Сутність, структура та функції політичної системи
- •35. Політична система України
- •36. Типи політичних систем
- •37.Основні концепції походження держави
- •38. Ознаки держави
- •39. Функції держави
- •40.Типологія держав. Поняття правової та соціальної держав
- •41.Основні форми державного правління
- •42.Порівняльний аналіз парламентської та президентської форм правління
- •43.Особливості основних форм територіального устрою.
- •44.Форми державного устрою та державного правління України
- •46. Класифікація органів державної влади
- •47. Загальні поняття парламентаризму і його особливості в Україні
- •48.Інститут президентства в сучасному світі
- •51.Кабінет Міністрів України: структура, функції……………..
- •52.Моделі місцевого самоврядування……………….
- •54.Роль та функції політичних партій
- •55. Передумови, шляхи та моделі формування політичних партій
- •56.Класифікація політичних партій
- •59,60. Становлення багатопартійності і політичного плюралізму в умовах незалежності Укра
- •61.Громадські організації та рухи: сутність, структура…………..
- •62.Сутність та типи партійних систем
- •63.Основні стадії виборчого процесу
- •64,65.Виборча система в Україні Виборче право
- •66. Основні принципи функціонування виборчого права.
- •67.Політичний абсентеїзм:причини та наслідки
- •68. Мажоритарна виборча система
- •69.Пропорційна виборча с-ма
- •70. Змішана виборча с-ма
- •71.Порівняльна х-ка основних виборчих систем
- •74.Місце і роль еліти в суспільно-політиному житті. Теорії еліт
- •75.Політична еліта України
- •76. Типологія еліт
- •77. Системи формування і зміни політичних еліт.
- •78. Політичне лідерство: сутність,характерні риси та механізм формування
- •79. Класифікація політичного лідерства.
- •80. Концепції лідерства
- •81. Політична свідомість: поняття, структура, функції
- •82.Місце і роль політичної культури…………………
- •83.Типологізація політичної культури
- •84. Політична соціалізація особистості: сутність, інститути, етапи.
- •85.Політична культура Українського суспільства………………..
- •88. Основні тенденції світового політичного процесу
- •91. Зовнішня політика………………
- •92.Напрямки і пріоритети зовнішньополітичної діяльності України
- •93.Основні концепції геополітики
- •94.Україна у сучасному геополітичному просторі: виклики і перспективи
- •95. Глобальні проблеми сучасності
- •96.Міжнародний тероризм
- •97.Міжнародні та регіональні організації………………
- •98.Україна і снд: проблеми і перспективи
- •99.Євроатлантична інтеграція України
54.Роль та функції політичних партій
До основних функцій партій належать:
— з'ясування, формулювання і обґрунтування інтересів великих суспільних груп, представлення цих інтересів на державному рівні;
— активізація та об'єднання великих суспільних груп;
— формування ідеології та політичних доктрин;
— участь у формуванні політичних систем, їх спільних принципів, компонентів;
— участь у боротьбі за владу в державі і формування програм її діяльності;
— участь у здійсненні державної влади;
— організація політичної боротьби, спрямування її в цивілізоване русло;
— інституціоналізація політичних конфліктів;
— формування громадської думки;
— політичне виховання суспільства або його частини;
— формування політичної еліти: підготовка й висунення кадрів для апарату держави, керівників громадських організацій, зокрема профспілок;
— рекрутування та соціалізація нових членів
55. Передумови, шляхи та моделі формування політичних партій
Перші згадки про політичні партії зустрічаються ще у мислителів Стародавнього світу. Так, грецький мислитель Арістотель писав про боротьбу в VI ст. до н. є. в м. Аттиці між партіями педіеїв (великих землевласників, мешканців рівнини), параліїв (торговельно-ремісниче населення побережжя) і діакріїв (селяни, жителі гористої місцевості). У Давньому Римі точилася боротьба між партією оптиматів (представники патриціанської знаті) та партією популярів (представники переважно сільських плебеїв).
У середні віки існуючі політичні угрупування - "партії"' - виступали тимчасовими об'єднаннями. їх виникнення було наслідком боротьби між різними верствами суспільства. Так, боротьба між Священною Римською імперією і папством у XII - XV ст. ст. вилилася у боротьбу між партією гвельфів (представники інтересів торговельно-ремісничих верств, прихильники світської влади римського папи) і партією гіббелінів (захищали інтереси феодалів, виступали на підтримку сильної імператорської влади).
Прототипи сучасних політичних партій з'явились у період ранніх буржуазних революцій. Проте повністю вони сформувалися у часи Великої Французької революції - конституціоналісти, жирондисти, якобінці. У США після проголошення незалежності наприкінці XVIII - на початку XIX ст. виникли партії федералістів і антифедералістів. У Великобританії консервативна партія (відстоювала інтереси земельної аристократії та вищого духівництва англіканської церкви) заснована 1867 р., а ліберальна (репрезентувала інтереси дворянства, торговельної та фінансової буржуазії) сформувалася в середині XIX ст.
Політичні партії у сучасному розумінні остаточно сформувалися лише в середині XX ст. одночасно з еволюцією виборчого права в напрямку до утвердження прямих, рівних, загальних виборів при таємному голосуванні. У сучасному світі налічується понад вісімсот партій, які об'єднують близько сотні мільйонів членів.
У партологїі (науці про політичні партії) більше 200 визначень партії, але обов'язковим є посилання на чотири ознаки (елементи), які конституюють партію:
- будь-яка партія є носієм ідеології чи конкретної орієнтації (особливого бачення світу і людини);
- це організація - досить тривале об'єднання людей, інститут (у цьому її відмінність від клієнтели), це організація в різних вимірах - національному, регіональному, локальному і навіть інтернаціональному (Комінтерн, Соцінтерн);
- цільова настанова партії - завоювання і здійснення (частіше в коаліції) державної влади;
- забезпечення підтримки народу - від голосування до активного членства.
