94.Україна у сучасному геополітичному просторі: виклики і перспективи

Україна в загальноєвропейському політичному процесі

Для України, як і всіх держав Центральної та Схід­ної Європи, важливим геополітичним чинником є загаль­ноєвропейський процес, входження до європейського і світового загалу на засадах цінностей західної демокра­тії. Цьому підпорядковані зовнішньополітичні пріорите­ти, налагодження принципово нових дво- та багатосто­ронніх відносин, а також відповідна внутрішня транс­формація. Стрижнем цього процесу є положення Підсум­кового акта про відсутність територіальних претензій один до одного всіх учасників Організації безпеки і спів­робітництва в Європі (ОБСЄ), про непорушність кордонів, що склалися історично. На відміну від деяких інших країн, Україна не висуває територіальних претензій до своїх сусідів.

Принципово важливим новим виміром геополітичного становища в Центральній і Східній Європі стало доб­ровільно взяте Україною і виконане нею зобов'язання про без'ядерний статус держави. Вивезення і знищення в 1996 р. третього за розмірами ядерного арсеналу світу, успадкованого від СРСР, значно підвищило межу безпе­ки країн континенту. Це безпрецедентне явище світової практики є внеском України в безпеку кожної держави, людської спільноти.

Особливість геополітичного становища України поля­гає в тому, що, будучи відкритою для інтеграції до Євро­пи, вона, на відміну від інших країн Центральної та Схі­дної Європи, змушена долати дві лінії поділу континенту, які виникли після Другої світової війни. Перша — межа, що розмивається і зникає, — між країнами колишнього Варшавського Договору й рештою Європи.

Друга — захі­дний кордон колишнього СРСР, що часом сприймається як межа дуже неоднорідної та аморфної СНД, яка відда­ляє Україну від її природних партнерів у Центральній та Східній Європі.

Україна, послідовно інтегруючись до загальноєвропей­ської спільноти, розглядає поглиблення інтеграційних процесів на континенті як необхідну передумову створен­ня системи глобальної безпеки, утвердження нового гео­політичного простору, що відповідатиме вимогам XXI сто­ліття. Із прийняттям її до Ради Європи, ЦЄІ та співпраці з іншими європейськими об'єднаннями з'явилися принципово нові можливості для застосування багатовікового досвіду демократичних держав Європи в практиці дер­жавного будівництва, сходження до цивілізаційного рівня розвитку. Україна зміцнила співробітництво і з такими впливовими міжнародними інституціями, як Міжнарод­ний Валютний Фонд, Всесвітній банк і Європейський банк реконструкції та розвитку. Ініціатива НАТО «Парт­нерство заради миру» дала змогу Україні гнучко підійти до розвитку співробітництва з Північноатлантичним альянсом, маючи з ним такий рівень співпраці, який від­повідає її індивідуальним вимогам і можливостям.

Аналіз конкретного геополітичного становища Украї­ни та зовнішньополітичних кроків свідчить про нарощу­вання зусиль до утвердження нашої держави в лоні євро­пейських народів, у світовому співтоваристві. Помітні й здобутки української дипломатії, що позначається на зростанні обсягів та якості відносин з близькими сусіда­ми і з країнами інших регіонів. Хоч і повільно, але зростають іноземні інвестиції. Провідні місця в цій сфері по­сідають капітали СІЛА, ФРН і Великобританії, чому сприяли політичні та економічні чинники.

Системні особливості сучасних геополітичних процесів та роль України в їх розвитку фокусуються на таких аспектах:

1. Глобальні трансформації, започатковані на зламі XX—XXI століть, ще не завершилися. Врахування близь­ких і віддалених

(як бажаних, так і небажаних) потенцій­но можливих змін у регіоні й поза його межами вкрай ва­жливе для України та інших країн Європи. Тому в ін­тересах нашої держави й континенту є зміцнення довіри, розширення політичного діалогу і співробітництва на дво-та багатосторонній основі в межах загальноєвропейського процесу, заходи з подолання економічної кризи, дотри­мання загальнолюдських фундаментальних цінностей.

2. Конструктивними в діяльності держав молодої де­мократії постають адаптація зовнішньополітичних засад, коригування стратегічних пріоритетів з урахуванням но­вих реалій, формування чітких критеріїв геополітичного й геоекономічного становища, врахування складних умов перехідного періоду Європейського континенту.

3. Долаючи труднощі, Україна продовжує процес роз­ширення своєї дипломатичної присутності у світі, поступо­во стаючи впливовою європейською та світовою державою, дедалі більше перетворюючись на реального та активного суб'єкта міжнародних відносин, який має свої національ­ні інтереси і вирішує їх в колі європейських народів