Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
конспект лекцій ФДСГ 2014.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
878 Кб
Скачать
☆

5.2. Типи дивідендної політики підприємства

Таблиця 5.1

Підходи до формування дивідендної політики і методи нарахування дивідендів

Підхід

Назва методу

Зміст та особливості методу

Переваги

Недоліки

Консервативний

Залишковий метод і стратегія припинення дивідендних виплат

Дивіденди виплачуються після здійснення всього обсягу необхідних реінвестицій прибутку. Широко використовується негрошова форма виплати дивідендів

Забезпечення швидких темпів розвитку і фінансової незалежності підприємства

Нестабільність виплати і розмірів дивідендів, відтік інвесторів, орієнтованих на споживання

Метод гнучкої дивідендної політики

Розмір дивідендів, що сплачуються залежить від фінансових результатів підприємства за період

Сильний зв’язок із фінансовими результатами

Нестабільність виплати дивідендів при коливанні величини чистого прибутку

Помірний

Метод стабільних дивідендів

Ставка дивідендів та їх абсолютний розмір на одну акцію тривалий час не змінюються або змінюються незначно. Розмір дивідендів не пов’язаний з прибутком, що фактично отримує підприємство

Стабілізація ринкової вартості акцій, укріплення довіри до підприємства з боку інвесторів

Слабкий зв’язок з поточними фінансовими результатами діяльності, необхідність створення резервів для сплати дивідендів

Метод стабільної та бонусної частин

Регулярно сплачуються стабільні невисокі дивіденди, при наявності достатнього прибутку у випадках певних подій (ювілеї, свята) сплачуються бонуси

Дивіденди сплачуються регулярно, мають зв’язок із фінансовими результатами

Нестабільні розміри дивідендів

Агресивний

Метод стійкого приросту дивідендів

Розмір дивідендів постійно збільшується у встановленій пропорції до дивідендів попередніх років. Величина дивідендів не пов’язана з чистим прибутком, що отримує підприємство

Забезпечується зростання ринкової вартості корпоративних прав, підприємство отримує емісійний дохід при розміщенні додатково випущених акцій

Метод застосовується на підприємствах з високим рівнем доходності. Необхідно створювати резерви, при погіршенні фінансового становища можлива втрата ліквідності

У процесі реалізації обраного типу дивідендної політики підприємства вдаються до специфічних прийомів. Такими прийомами є:

  • збільшення статутного капіталу та виплата дивідендів акціями;

  • подрібнення акцій;

  • викуп акціонерним товариством акцій власної емісії;

  • формування резервів виплати дивідендів.

Важливим інструментом дивідендної політики є збільшення статутного капіталу підприємства без залучення додаткових внесків власників. У такому разі відповідна частина прибутку підприємства трансформується у статутний капітал. Причому до статутного капіталу може спрямовувати як прибуток звітного року, так і залишок нерозподіленого прибутку минулих років. Вдаючись до цього прийому, підприємства можуть досягти двох цілей:

  1. забезпечити певний рівень самофінансування, оскільки прибуток залишається на підприємстві;

  2. збільшити базу для нарахування дивідендів.