9.2. Види вартості майна підприємства.

Ціль оцінки обумовлює вид вартості, що потрібно визначити. Метою оцінки може бути визначення ринкової вартості підприємства, ринкової вартості часткою засновників у статутному капіталі акціонерного товариства, визначення ліквідаційної вартості підприємства-банкрута, визначення вартості об'єкта приватизації і т.д.

При даруванні, спадкуванні, оподатковуванні майна підприємства, його кредитуванні і продажі, як правило, визначається обґрунтована ринкова вартість підприємства. Покупця підприємства цікавить, як правило, його інвестиційна вартість. При ліквідації підприємства-банкрута визначається ліквідаційна вартість, при його реорганізації - ринкова вартість підприємства.

Найбільш розповсюдженим видом вартості є обґрунтована ринкова вартість підприємства. Обґрунтована ринкова вартість підприємства ‒ це його найбільш ймовірна ціна, за якої воно може бути продане на дату оцінки на відкритому конкурентному ринку при наявності всіх ознак чесної угоди і при відсутності нетипових умов фінансування з обліком того, що термін реалізації об'єкта є розумно довгим. Дана вартість може бути виражена як сума в грошових одиницях або як інтервал, у межах якого з досить високої (заданої) імовірністю знаходиться її значення. Ознаки чесної угоди:

• сторони мають типову мотивацію до висновку угоди, включаючи відповідно бажання продавця продати, а покупця купити. Відсутній зовнішній тиск на яку-небудь зі сторін. Обидві сторони діють розважливо, до своєї найбільшої вигоди при відсутності яких-небудь інших ознак нетипової мотивації;

• сторони адекватно і цілком інформовані щодо всіх істотних обставин угоди і характеристик об'єкта;

• оплата угоди здійснюється грошима в порядку, передбаченому законодавством і прийнятому в місці угоди (типові умови фінансування).

Якщо при угоді купівлі-продажу порушується хоча б один з ознак чесної угоди, то ціна не може відбивати обґрунтовану ринкову вартість підприємства. У цьому випадку замість терміна «обґрунтована ринкова вартість» фахівці вживають поняття «ринкова вартість». При розрахунку обґрунтованої ринкової вартості і ринкової вартості підприємства використовується принцип найкращого і найбільш ефективного його використання.

Інвестиційна вартість ‒ це вартість підприємства для одного конкретного покупця (чи інвестора власника). Інвестиційна вартість відрізняється від обґрунтованої ринкової вартості підприємства розходженнями в прогнозах оцінки майбутньої прибутковості, ступенем ризику, ставками оподатковування (якщо інвестор має пільги по податках) і ін. Ці розходження обумовлені індивідуальними цілями конкретного інвестора. При визначенні інвестиційної вартості підприємства розраховують також і обґрунтовану ринкову вартість, щоб полегшити інвестору ухвалення остаточного рішення. Як правило, інвестиційна вартість підприємства вище обґрунтованої ринкової вартості.

Внутрішня чи фундаментальна вартість підприємства являє собою аналітичну оцінку вартості підприємства, засновану на глибокому аналізі існуючого фінансового й економічного стану підприємства і передбачуваних внутрішніх можливостей його розвитку в майбутньому. Визначення внутрішньої вартості припускає облік сприятливих (чи несприятливих) перспектив розвитку підприємства, ефект цілісності системи, коли цінність цілого звичайно вище, ніж проста сума вартостей окремих елементів. Таким чином, внутрішня вартість підприємства залежить не від цілей конкретного інвестора, як при визначенні інвестиційної вартості, а від об'єктивного аналітичного висновку незалежного експерта-оцінювача про перспективи розвитку підприємства. На величину внутрішньої вартості підприємства впливають наступні оцінки:

• вартість активів підприємства;

• прогнози ймовірного майбутнього прибутку підприємства;

• очікувані в майбутньому темпи росту чистого доходу підприємства.

Розрахунок даних оцінок здійснюється в процесі так називаного фундаментального аналізу, коли визначається найважливіший показник ‒ очікуваний чистий доход підприємства й аналізуються структура капіталу, якість керування, кваліфікація робітників і інші фактори. Аналіз цих факторів дозволяє визначити внутрішню вартість підприємства (чи внутрішню вартість акцій цього підприємства). Якщо в ході аналізу з'ясовується, що ринкова (курсова) вартість акцій підприємства нижче рівня її внутрішньої вартості, експерт-оцінювач робить висновок про те, що дані акції вигідно купувати. Якщо ринкова (курсова) вартість акцій вище передбачуваної (очікуваної) внутрішньої вартості акцій, обумовленої виходячи з внутрішньої вартості підприємства, ці акції варто продавати. Оскільки внутрішня вартість підприємства визначається в процесі глибокого ретроспективного аналізу господарсько-фінансової діяльності й оцінки перспектив його розвитку, це найбільш реальна і точна (природна) оцінка його вартості.

Вартість діючого підприємства ‒ це вартість життєздатного функціонуючого підприємства, що має власні активи, товарно-матеріальні запаси, постійну робочу силу, що здійснює господарські операції і не знаходиться під безпосередньою погрозою неспроможності (банкрутства).

Ліквідаційна вартість являє собою чисту суму коштів, що власник підприємства може одержати при ліквідації цього підприємства і розпродажу його активів.

Балансова (бухгалтерська) вартість підприємства визначається по балансовому звіті підприємства як сума його активів, за винятком накопиченого зносу, а також сум короткострокових і довгострокових зобов'язань підприємства. При визначенні балансової вартості підприємства основні фонди оцінюються з урахуванням останньої переоцінки за винятком зносу. При цьому деякі види активів можуть бути списані. Зобов'язання оцінюються по номінальній вартості з урахуванням умов кредитних договорів.

Відбудовна (чи поточна) вартість підприємства ‒ це балансова вартість підприємства з урахуванням переоцінки активів на дату оцінки вартості; цей вид вартості часто використовується як попередню оцінку вартості підприємства. Разом з тим варто мати на увазі, що при визначенні відбудовної вартості об'єкта необхідна наявність повного пакета проектно-кошторисної документації.

Що стосується залишкової вартості, то величину фізичного зносу вдається установити з досить високою вірогідністю, але щодо інших видів зносу в більшості випадків їхній чи зовсім не застосовують, чи обмежуються невисокими значеннями, свідомо крім прогресу будівельної технології, вплив зовнішніх стосовно об'єкта факторів.