Тема 11. Фінансовий контролінг на підприємстві

11.1. Сутність, необхідність та основні завдання фінансового контролінгу.

11.2. Стратегічний та оперативний фінансовий контролінг.

11.3. Методи контролінгу.

11.1.Сутність, необхідність та основні завдання фінансового контролінгу.

Однією з причин виникнення кризової ситуації на багатьох українських підприємствах є низький рівень менеджменту. Саме некваліфіковані та помилкові дії керівництва привели велику кількість суб’єктів господарювання на межу банкрутства. Істотним фактором, який зумовлює прийняття неправильних управлінських рішень, є відсутність на вітчизняних підприємствах ефективної системи контролінгу.

Контролінг – це спеціальна саморегулююча система методів та інструментів, яка спрямована на функціональну підтримку менеджменту підприємства і включає інформаційне забезпечення, планування, координацію, контроль і внутрішній консалтинг.

Фінансовий контролінг зорієнтований на функціональну підтримку фінансового менеджменту, що визначає його зміст та основні завдання. Провідною метою фінансового контролінгу є орієнтація управлінського процесу на максимізацію прибутку та вартості капіталу власників при мінімізації ризику і збереженні ліквідності та платоспроможності підприємства. Для досягнення цієї мети фінансовий контролінг вирішує цілий ряд функціональних завдань.

До функцій фінансового контролінгу відносять:

• формування фінансової стратегії;

• фінансове планування та бюджетування поточної діяльності;

• координація планів;

• бюджетний контроль;

• оперативне управління фінансовою діяльністю підприємства;

• внутрішній консалтинг;

• внутрішній аудит і ревізія;

• формування інформаційних каналів та інформаційне забезпечення підприємства.

Система контролінгу складається з певних елементів:

1. Види витрат. Види витрат використовуються для групування однорідних витрат за видами. Вони класифікуються як перемінні і постійні, первинні і вторинні. Якщо поділ витрат на перемінні і постійні обумовлений їхнім відношенням щодо обсягів виробництва (продажів; масштабів діяльності взагалі), то поділ на первинні і вторинні обумовлений двома моментами. По-перше, технічні моменти. По-друге, область виникнення витрат. Первинні витрати є вхідними витратами, тобто виникають у результаті взаємодії підприємства з контрагентами - постачальниками, підрядчиками, персоналом, органами влади і керування. Вторинні витрати виникають всередині підприємства, тобто є результатом взаємодії підрозділів підприємства і потоків витрат усередині підприємства.

1. Центри витрат. Центрами витрат можуть бути визначені підрозділи підприємства або його процеси. Наприклад, центрами витрат є підрозділи: бухгалтерія, відділ продажів, слюсарня.

1. Центри прибутку (місця виникнення прибутку, профіти-центри). У якості місця виникнення прибутку можуть бути визначені підрозділи, продукти/продуктові групи, ринкові сегменти, процеси і т.п., тобто та база, що найбільше відповідає задачам менеджменту.

Головні практичні інструменти контролінгу - це бюджетування й аналіз відхилень.

Задачі контролінгу полягають у тому, щоб шляхом підготовки і надання необхідної управлінської інформації орієнтувати керівництво на прийняття рішень і необхідні дії. Таким чином, основна задача контролінгу визначається як підтримка керівництва підприємства. Оптимізація фінансового результату при гарантованій ліквідності розглядається як головна мета контролінгу, для досягнення якої вирішуються основні задачі - формування цілеспрямованого комплексу заходів щодо досягнення головної мети.

Система контролінгу, орієнтована на максимізацію вартості на VEBA AG. З метою приведення у відповідальність організації менеджменту підприємства до вимог ринку капіталів на підприємстві, починаючи з 1993р., була впроваджена вартісно орієнтована система контролінгу, яка постійно вдосконалюється. Система контролінгу підсилює вартісні орієнтири керівництва підприємством через:

1. чітку сегментацію сфер діяльності підприємства;

2. систематичний аналіз конкурентоспроможності та ринкової інформації;

3. завершений цикл планування, який включає річне бюджетування, інвестиційне, середньострокове та стратегічне планування;

4. стандартизовану систему звітності, в т.ч. в розрізі окремих структурних підрозділів;

5. розрахунок та аналіз вартісних показників.

Таблиця 11.1