Д. Бортнянський винахідливо використовував багаті можливості контрастного зіставлення не лише хорових груп, але й окремих голосів солістів та масивного, густого звучання хорової маси. Досконалою є й поліфонічна техніка митця, його хорові фуги, що найчастіше завершують концерти. Проте не лише європейські професійні джерела надихали Д. Бортнянського на створення шедеврів. Мелодика концертів дуже часто пов’язана з українським фольклором, з обрядовими, ліричними, побутовими, навіть жартівливо-танцювальними піснями. Це додає їм особливого душевного тепла, яскравості, а разом з тим вирізняє композитора з-посеред західних музикантів, що спиралися на ті самі професійні принципи.

Крім концертів, композитор пише й інші церковні твори, зокрема, причасні, херувимські, серед яких особливо знаменитими у всьому світі стала “Херувимська № 7”³⁰.

Помер Дмитро Бортнянський у 1725 році в Петербурзі. Після його смерті духовні концерти, як невідповідні до указів царя Павла та нових правил богослужіння в російській православній церкві³¹, практично повністю вилучаються з церковної практики в Росії, і лише нечисленні аматори хорової музики включають їх в концертний репертуар. Натомість величезну популярність здобули вони, починаючи з 30-х років минулого сторіччя в Західній Україні, де і до сьогодні постійно виконуються в церквах під час богослужінь.

Духовний концерт №15 “Придіте, воспоем”

Одним із кращих духовних концертів Д. Бортнянського є концерт № 15 “Придіте, воспоєм”. Він включає в себе три частини, кожна з яких позначена яскравим самобутнім настроєм.

Перша частина заснована на мотивах улюбленого і часто використовуваного композитором у концертах канта-вівата, як називали тоді прославний кант. Урочисті, закличні інтонації перших тактів одразу вводять слухача в настрій радісного, піднесеного свята.

³⁰ Херувимська пісня - одна з важливих частин Літургії, пісня Херувимів.

³¹ ГІро ці політичні рішення в православній Церкві див. докладніше в наступному розділі, присвяченому А.Веделю.

28

Невелика, дуже динамічна, ця частина побудована на зразок пісні, чи того ж канта - в ній немає яскраво контрастних епізодів, а навпаки, весь розвиток підпорядковується провідному емоційному стану. Майстерно прикрашена мелодія викладається у чотирьох голосах, подібно до українських пісень. Композитор застосовує тут виразні прийоми для досягнення своєї мети, зокрема такі, як перегукування окремих голосів, короткі, енергійні вигуки, завдяки чому створюється враження великого просторого світлого храму, короткі, уривчасті фрази нагадують радісні, збуджені вигуки свята.

Друга частина, де йдеться про страждання й розп’яття Христа, раптово переносить слухачів у цілком інший світ - світ скорботи й жалоби. М’які, спадаючі закінчення мелодії звучать, ніби болісне зітхання, яке виривається з грудей. Несподівані патетичні вигуки, раптовий, просторово розкиданий перехід від однієї групи голосів до іншої, прямолінійне зіставлення чоловічих і жіночих тембрів у хоровій масі, - всі ці прийоми музичного виразу справляють сильне емоційне враження, сприймаються як болісне оплакування Божого сина, передає стан розпачу і жалю. Недаремно, крім зрозумілих для слухачів всієї Європи зворотів оперної арії lamento³², композитор використовує звороти голосіння, особливого жанру, котрий в українському фольклорі від найдавніших часів виконується при оплакуванні покійника. Іноді ж музична мова нагадує про зосереджений суворий настрій релігійних кантів, де також йшлося про страждання Христа.

Третя частина - урочиста й радісна, адже в ній йдеться про Христове воскресіння й славу Господу. Проте цей настрій з’являється не зразу. Спочатку величні біблійні “фанфари і труби” (ніби зображені хоровими голосами) відлунюють здалека, несміливо, і лише поступово наближаючись, досягають найбільшої гучності, впевнено стверджуються. Утворюється своєрідна змістовна арка з першою частиною, повертається те ж відчутгя свята, що вражало на початку концерту. Навіть окремі фрази фіналу побудовані на основі тих самих

³² Lamento (в перекладі з італійської мови означає “скорботно”) - певний характер оперної арії, яка склалася в Італії ще наприкінці XVI ст. і втілювала найбільш сильні драматичні почуття героїв.

29

мелодій, наближених до канта-вівата. Загальний образ, настрій концерту, незважаючи на трагічні почуття, висловлені в середній частині, складається як радісний, славетний, урочистий, як і годиться для музики, написаної з приводу найвеличнішого християнського свята - Воскресіння Христа, Великодня.

Спадщина Д. Бортнянського, значна за масштабами, різноманітна за настроями та образами, здобула визнання і за життя композитора, і в наступні століття не лише на Батьківщині, але й у всьому світі. Французький композитор XIX ст. Гектор Берліоз, відомий своїми гостро критичними оцінками навіть найбільших знаменитостей, так відгукувався про музику нашого геніального співвітчизника:

“У цій гармонічній тканині були поєднання, які здаються неможливими: то чулись зітхання, то неясний дрімотний шепіт, часом з’являлись акценти, за силою схожі на крик, який захоплює ваш дух, стискає серце й груди, а потім усе розчинялося в безмірному легкому завмиранні³³; здавалось, хор ангелів залишав землю і поступово зникав у небесній височіні”³⁴.

ПИТАННЯ ДЛЯ ЗАКРІПЛЕННЯ МАТЕРІАЛУ:

1. Звідки походить Д. Бортнянський і якими традиціями було славне його родинне місто?

2. Яку музичну освіту здобув Д. Бортнянський?

3. Куди він потрапив після перебування в Петербурзі?

4. Які музичні жанри були основними в творчості Д. Бортнянського 70-х - 90-х років XVIII ст. ?

5. Які теми та сюжети обирає Д. Бортнянський для своїх опер? У які періоди він їх створює?

6. Який музичний жанр Д. Бортнянський вводить уперше в українську професійну музику?

33. Переклад автора: в оригіналі латинське слово decrescendo, що буквально означає “затихаючи, завмираючи”.

34. Цит. за книгою: Д. Іванов. Дмитро Бортнянський. — К.: Музична Україна, 1980. — С. 8.

зо

7. Якою життєвою подією зумовлений особливий інтерес Д. Бортнянського до духовних концертів?

8. На які біблійні тексти писалися, здебільшого, духовні концерти Д. Бортнянського?

9. Чим відрізняється від них концерт “Придіте, воспоєм”, і з нагоди якого свята він написаний?

10. Які українські національні (фольклорні) та європейські професійні джерела в музичному тематизмі використовує композитор у своєму концерті “Придіте, воспоєм”?

11. Як відізвався про музику Д. Бортнянського французький композитор XIX ст. Гектор Берліоз?

31