Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Лекції (МЕ. Заочникам).doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
646 Кб
Скачать
☆

Тема 3. Міжнародний рух капіталу

1. Суть та види міжнародного руху капіталу.

Міжнародний рух капіталів (міжнародна міграція / експорт капіталів) – переміщення капіталів між країнами в пошуках вигіднішої сфери їхнього застосування.

Експорт капіталів можна звести до трьох видів:

1. Експорт підприємницького капіталу – це довгострокові закордонні інвестиції у вигляді створення філій, дочірніх компаній, спільних підприємств і просто у вигляді участі в капіталі. Цей вид експорту капіталу має дві форми:

- прямі закордонні інвестиції – це капіталовкладення в закордонні підприємства, які забезпечують інвесторові безпосередній контроль над ними і відповідний дохід;

- портфельні закордонні інвестиції - це капіталовкладення в закордонні підприємства, які забезпечують інвесторові певний дохід, але не дають право контролю над підприємствами (капіталовкладення в іноземні цінні папери).

2. Експорт позичкового капіталу – виступає у формі міжнародного кредиту. Міжнародний кредит – позика у грошовій чи товарній формі, яка надається кредитором однієї країни позичальнику з іншої країни на умовах терміновості, повернення і сплати процентів.

3. Міжнародна економічна допомога - це надання капіталу в грошовій і товарній формі суб’єктами однієї країни у власність суб’єктам іншої країни на умовах безоплатності, неповернення, тобто без відшкодування.

Основні цілі вивозу капіталу:

- прагнення контролювати діяльність підприємств, контролювати частину місцевого ринку;

- отримання підприємницького прибутку;

- отримання процентів на позичковий капітал;

- прагнення на довгий період забезпечити задоволення своїх економічних, політичних та інших інтересів на території тієї чи іншої країни.

Ринок позичкових капіталів – механізм акумуляції та перерозподілу світових фінансових ресурсів, який діє під впливом попиту і пропозиції на позичковий капітал з боку позичальників і кредиторів з різних країн. Умовно світовий ринок позичкових капіталів поділяють на:

1) світовий грошовий ринок – система відносин попиту і пропозиції щодо позичкового капіталу, функціонуючого в якості міжнародних покупних і платіжних засобів, а також позики, що надаються на короткий термін.

2) світовий ринок капіталів – система довгострокових позик на міжнародному рівні, при яких капітал використовується позичальниками для фінансування капіталовкладень, тобто капітал виступає як само зростаюча вартість (ринок середньо - та довгострокових кредитів, ринок цінних паперів (облігацій, векселів).

Провідні міжнародні фінансові центри: Нью-Йорк, Лондон, Цюріх, Франкфурт-на-Майні, Токіо (традиційні), Сінгапур, Гонконг, Бахрейн, Панама, Багамські, Кайманові, Нідерландські, Антські острови (ті, що набирають силу).

Ядром світового ринку капіталів є євроринок. Євроринок – це частина світового ринку позичкових капіталів, на якому банки здійснюють депозитно-позичкові операції в євровалютах. Євровалюта – це валюта, переказана на рахунки іноземних банків і використовується для операцій у всіх країнах, включаючи країну-емітента цієї валюти.