2. Суть, цілі та форми міжнародного кредитування.

Міжнародний кредит – це форма руху позичкового капіталу у сфері МЕВ, пов’язана з наданням валютних і товарних ресурсів на умовах повернення, терміновості і сплати процентів.

Об’єктивну основу міжнародного кредиту складають: інтернаціоналізація виробництва і капіталу, інтенсифікація МЕЗ, яка є результатом поглиблення МПП.

Функції міжнародного кредиту:

1) забезпечує перерозподіл фінансових і матеріальних ресурсів між країнами, дозволяючи використовувати їх з більшою ефективністю або задовольняти найгостріші потреби в позичальник коштах;

2) підсилює тимчасово вільні грошові кошти з одних країн на фінансування капіталовкладень в інші;

3) прискорює процес реалізації у світовому масштабі, розсуваючи тим межі розширеного відтворення.

Головні функції МК:

- повернення;

- терміновість;

- платність;

- гарантованість.

Класифікація кредитів:

1) За цільовим призначенням:

а) прив’язані кредити – мають чітко виражений цільовий характер, закріплений у кредитній угоді;

б) фінансові кредити – можуть використовуватись позичальником на довільні цілі.

2) За загальними джерелами:

а) внутрішні – надаються національними суб’єктами для здійснення зовнішньоекономічної діяльності також національними суб’єктами;

б) іноземні (зовнішні) – надаються іноземними кредиторами національним позичальникам для здійснення зовнішньоекономічних операцій;

в) змішані – як внутрішнього, так і зовнішнього походження.

3) За кредиторами:

а) приватні – надаються приватними фізичними та юридичними особами;

б) урядові – міжнародні кредити, що надаються урядовими установами від імені держави;

в) кредити міжнародних фінансово-кредитних організацій;

г) змішані – міжнародні кредити, що надаються під одну програму різними кредиторами, вони є частково приватними, частково урядовими, а частково надаються міжнародними організаціями.

4) За формою кредитування:

а) товарні – надаються в основному експортерами своїм покупцям у товарній формі з умовою майбутнього покриття платежем у грошовій чи товарній формі;

б) валютні (грошові) – надаються у національній або іноземній валюті, тобто у грошовій формі.

5) За формою забезпечення:

а) забезпечений – забезпечується нерухомістю, товарами, товаророзпорядчими та іншими комерційними документами, цінними паперами, цінностями, як заставою;

б) бланковий – надається просто під зобов’язання боржника вчасно його погасити і документом при цьому виступає соло-вексель з одним підписом позичальника.

6) За терміном дії:

а) короткострокові кредити – надаються на термін до 1 року і використовуються в основному в міжнародній торгівлі товарами (частіше сировиною) і при наданні послуг;

б) середньострокові кредити – від 1 до 5-7 років, які в основному використовуються при експорті машин і різного обладнання;

в) довгострокові кредити – понад 5-7 років, які надаються головним чином для фінансування інвестицій в інфраструктуру та виробничу сферу.

3. Міжнародні фінансово-кредитні організації.

До організацій, що мають світове значення, відносять насамперед спеціалізовані інститути ООН – Міжнародний валютний фонд (МВФ), Світовий банк, а такожМ Міждержавний Банк міжнародних розрахунків (БМР), Паризький клуб та регіональні банки розвитку і валютно-кредитні організації ЄС.

Міжнародний валютний фонд (МВФ), який був заснований у 1945 р., на основі Бретон-Вудської конференції і має статус спеціалізованого закладу ООН.

МВФ є міжурядовою валютно-кредитною організацією, діяльність якої направлена на сприяння розвитку МЕВ, особливо фінансово-кредитних і торговельних.

Основні функції МВФ:

вироблення правил регулювання валютних курсів і контролю за їхнім виконанням;

надання державам-членам кредитів для вирівнювання платіжних балансів, для підтримки національних валют.

Капітал МВФ створюється із внесків країн-членів у відповідності із встановленою для кожної країни квотою, яка визначається із врахуванням економічного потенціалу й місця певної країни у світовій економіці. Квоти переглядаються не рідше, ніж раз у 5 років. Голоси в керівних органах МВФ розподіляються між країнами, виходячи з розмірів квот.

Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР) був заснований одночасно з МВФ з метою сприяння виконанню стратегічного завдання ООН: інтегрувати економіку всіх країн-учасниць з основними центрами економічної системи господарства за допомогою надання довгострокових позик і кредитів, гарантування приватних інвестицій.

У 1960 р. була створена філія МБРР – Міжнародна асоціація розвитку (МАР) – для надання пільгових кредитів найменш розвинутим країнам на строк до 50 років зі сплатою 0,75 % річних. Кредити МАР слугують для просування товарів промислово розвинених країн на ринки країн, що розвиваються.

Міжнародна фінансова корпорація створена за ініціативою США у 1956 р. для заохочення інвестицій приватного капіталу у промисловість країн, що розвиваються.

Багатостороннє інвестиційно-гарантійне агентство було засноване у 1988 р. з метою заохочення іноземних інвестицій у країни, що розвиваються, шляхом страхування їх від некомерційних ризиків: відміна конвертованості національної валюти, експропріація майна інвестора, війни, громадські заворушення тощо.

Регіональні банки розвитку і валютно-кредитні організації ЄС. Великі регіональні банки розвитку Азії, Африки та Латинської Америки були створені з метою досягнення економічного співробітництва й інтеграції країн, що розвиваються , подолання їх зовнішньої залежності. У 1949 р. був створений Міжамериканський банк розвитку (МаБР), до складу якого увійшли 27 учасників країн , що розвиваються та 16 розвинутих країн регіону. У 1964 р. був створений Африканський банк розвитку (АФБР) за участю 50 країн, що розвиваються та 25 розвинутих країн, а в 1966 р. – Азіатський банк розвитку (АзБр), в якому беруть участь відповідно 31 і 14 країн.

До регіональних валютно-кредитних організацій ЄС відносяться:

Європейський інвестиційний банк (ЄІБ);

Європейський фонд валютного співробітництва (ЄФВС);

Європейський банк реконструкції і розвитку (ЄБРР).

ЄБРР був утворений у 1990 р. з метою стимулювання вкладання капіталів в галузі та інфраструктури країн Центральної та Східної Європи.