- •Розділ 1. Теоретичні засади курсу “міжнародна економіка”
- •Тема 1. Предмет та структура курсу “Міжнародна економіка”
- •1. Міжнародна економіка в системі економічних наук
- •2. Предмет теорії міжнародної економіки
- •3. Основні методи та принципи досліджень в міжнародній економіці
- •4 Структура теорії міжнародної економіки
- •Тема 2. Інтернаціоналізація як характерна риса сучасного економічного розвитку
- •1. Міжнародний поділ праці: суть та основні форми.
- •2. Міжнародний поділ факторів виробництва: суть та основні види.
- •3. Світовий ринок.
- •4. Товар в міжнародній економічній теорії. Торговий і неторговий товар.
- •5. Інтернаціоналізація сучасного господарства.
- •Тема 3. Світове господарство та національна економіка у системі міжнародних економічних зв’язків
- •1. Світове господарство.
- •2. Класифікація країн світу.
- •3. Національна економіка як суб’єкт міжнародних економічних зв’язків.
- •4. Суть, показники та характерні риси відкритої економіки.
- •Розділ 2. Міжнародний рух товарів та чинників виробництва
- •Тема 1. Міжнародна торгівля товарами та послугами
- •1. Загальний огляд теорій міжнародної торгівлі.
- •1. Теорія абсолютних переваг Адама Семіта.
- •3. Теорія факторів виробництва
- •1. Модель наукомісткої спеціалізації
- •2. Суть та основні поняття міжнародної торгівлі як форми міжнародних економічних відносин.
- •3. Основні показники та особливості оцінки міжнародної торгівлі.
- •4. Міжнародна торгівля послугами.
- •Тема 2. Міжнародна торговельна політика
- •1. Суть міжнародної торговельної політики та її види.
- •2. Інструменти регулювання міжнародних торговельних відносин
- •3. Міжнародні організації з регулювання міжнародної торговельної діяльності.
- •Тема 3. Міжнародний рух капіталу
- •1. Суть та види міжнародного руху капіталу.
- •2. Суть, цілі та форми міжнародного кредитування.
- •3. Міжнародні фінансово-кредитні організації.
- •Тема 4. Міжнародна міграція робочої сили
- •1. Світовий ринок трудових ресурсів.
- •2. Міжнародна трудова міграція.
- •3. Регулювання міжнародних міграційних процесів.
- •Тема 5. Міжнародна передача технологій
- •1. Інтелектуальна власність і світовий ринок технологій.
- •2. Міжнародне ліцензування.
- •3. Міжнародні інжинірингові послуги.
- •4. Світова організація інтелектуальної власності.
- •Розділ 3. Функціональні взаємозв’язки у світовому господарстві
- •Тема 1. Світова валютна система
- •1. Загальні відомості про валюту.
- •2. Світова валютна система. Еволюція розвитку.
- •3. Міжнародний валютний фонд.
- •5. Валютний ринок та його види.
- •6. Міжнародні валютні розрахунки.
- •Тема 2. Міжнародна економічна інтеграція.
- •1. Суть і форми міжнародної економічної інтеграції.
- •2. Європейські інтеграційні процеси.
- •3. Особливості розвитку економічної інтеграції в Північній Америці.
- •4. Розвиток регіональних і субрегіональних інтеграційних формувань у Латинській Америці.
- •5. Особливості інтеграційних процесів у Азії.
- •6. Особливості інтеграційних процесів у Африці.
- •Тема 3. Глобалізацій ні процеси у світовій економіці.
5. Особливості інтеграційних процесів у Азії.
Азія є найбільшою частиною світу, а тому не дивно, що інтеграційні процеси тут відбуваються надто неоднозначно. Північна й Центральна Азія раніше була в складі Радянського Союзу, а тепер країни, що на цьому терені утворилися, увійшли в СНД. Закавказькі азійські країни більше тяжіють до Європи, входячи при цьому в СНД.
Порівняно давно існує в Азії торгово-економічне об’єднання Асоціація Країн Південно-Східної Азії - АСЕАН.
АСЕАН створено в 1967 році з метою налагодження взаємних економічних, соціальних і культурних зв’язків, поборення економічного відставання, координації програм економічного розвитку країн-членів. До АСЕАН входять: Бруней, В’єтнам Індонезія, Камбоджа, Лаос, Малайзія, Сінгапур, Таїланд, Філіппіни.
На сучасному етапі розвитку члени АСЕАН ще не прийшли до необхідності створення зони вільної торгівлі, але вони уже налагодили співробітництво в області пониження тарифів. Широко працюють ці країни в напрямку створення міжнародних спільних підприємств. Помітний вплив на країни АСЕАН має Японія, котра тут закуповує сировину для виробництва і реекспортує сюди готові вироби.
Основні завдання АСЕАН:
- прискорення економічного зростання, соціального прогресу і культурного розвитку шляхом спільних дій в дусі рівноправ’я і партнерства;
- сприяння активному співробітництву і взаємодопомоги в економічній, соціальній, культурній і науково-технічній областях;
- надання допомоги одне одному у вигляді послуг і засобів у навчанні і дослідженнях у сферах загальної освіти, професійної підготовки, техніки та адміністративного управління;
- взаємодія у сфері науки та освіти;
- зміцнення співробітництва з метою ефективнішого використання сільськогосподарського і промислового потенціалу, збільшення обсягів взаємної торгівлі, поліпшення комунікацій і підвищення рівня життя;
- сприяння тісному співробітництву з міжнародними регіональними організаціями.
Керівні органи АСЕАН: Конференція глав держав та урядів (збирається раз на три роки); Зустріч міністрів закордонних справ (відбувається раз на рік в одній з країн-учасниць); Зустріч міністрів економіки; Зустріч галузевих міністрів; Постійний комітет (виконавчий орган, який складається з міністра закордонних справ головуючої на даний час країни і послів інших країн); Секретаріат АСЕАН на чолі з Генеральним секретарем (обирають на три роки).
Штаб-квартира АСЕАН знаходиться в м. Джакарта (Індонезія).
У Південній Азії головну інтеграційну роль відіграє Асоціація Регіонального Співробітництва Південної Азії - СААРК, яку було створено в 1985 році було створено. До неї ввійшли: Бангладеш, Бутан, Індія, Мальдівська Республіка, Непал, Пакистан, Шрі-Ланка.
Мета створення: сприяння багатосторонньому співробітництву південноазіатських країн в економічній, соціальній і культурній сферах.
Основні завдання СААРК:
- сприяння поліпшенню добробуту народів Південної Азії і якості їхнього життя;
- прискорення економічного зростання, соціального прогресу і культурного розвитку в регіоні;
- забезпечення для кожної людини можливостей для гідного життя і реалізації своїх здібностей;
- сприяння активному співробітництву і взаємодопомоги в економічній, соціальній, культурній і науково-технічній сферах;
- зміцнення співробітництва між країнами-членами і на міжнародних форумах з питань, які представляють спільний інтерес.
Лідером цього угруповання є Індія, а головною особливістю цього регіону є багатство ще невичерпаних природних ресурсів.
Стрижневою лінією діяльності СААРК є Комплексна програма дій, яка охоплює 12 галузей співробітництва: сільське господарство, комунікації, освіту і культуру, охорону довкілля, охорону здоров’я, народонаселення, запобігання незаконному обігу наркотиків і зловживанню наркотиків, розвиток сільських районів, науку і техніку, туризм, транспорт, участь жінок у процесах розвитку.
Головні органи СААРК: Саміт; Рада міністрів (складається з міністрів закордонних справ цих країн і розробляє політику організації); Постійний комітет (сесійно збирається два рази на рік і відповідає за координацію діяльності організації, її фінансування, мобілізацію регіональних га зовнішніх ресурсів); Міністерські зустрічі; Секретаріат.
Рішенням на усіх рівнях приймаються шляхом консенсусу, а питання двохсторонніх відносин і спірні питання не обговорюються.
Штаб-квартира СААРК знаходиться в м. Катманду (Непал).
Інтеграційні процеси не оминули й арабські країни Близького Сходу. Найпомітнішим угрупованням тут є Рада зі Співробітництва Арабських Держав Персидської Затоки - ГСС, яку було створено в 1981 році з метою співробітництва, а не з метою перетворення в організацію чи політичний блок. Членами ГСС є: Бахрейн, Катар, Кувейт, Об’єднані Арабські Емірати, Саудівська Аравія.
Основні завдання ГСС:
- здійснення координації взаємозв’язків між державами-членами у всіх сферах;
- поглиблення і зміцнення відносин, зв’язків і співробітництва між народами держав-членів в усіх областях;
- створення подібних систем у різних областях (фінанси, економіка, торгівля, освіта і культура, право, управління, інформація);
- сприяння науковим дослідженням;
- стимулювання науково-технічного прогресу в промисловості, сільському господарстві, добувній промисловості,
- водопостачанні, тваринництві;
- створення спільних підприємств;
- співробітництво в приватному секторі.
Керівні органи ГСС: Вища рада (сесії відбуваються раз на рік); Комісія з урегулювання спорів (члени назначаються Вищою радою); Міністерська рада (складається з міністрів закордонних справ, є виконавчим органом, зустрічі проводяться раз на три місяці); постійні міністерські комітети; Генеральний секретар (контролює поточну діяльність).
Штаб-квартира знаходиться в м. Ер-Ріяд (Саудівська Аравія).
Якоїсь загальної для усієї Азії організації, яка би об’єднувала чи направляла інтеграційні процеси усіх народів Азії чи більшості з них, немає. Причина якраз у величині цієї частини світу, в різниці релігійних і культурних ідеологій, у відносній загальній економічній відсталості в розвитку.
