3. Особливості розвитку економічної інтеграції в Північній Америці.

Один з найбільших і найбагатших об’єднаних ринків склався в Північній Америці після об’єднання національних ринків Канади, США та Мексики у рамках Північноамериканської угоди про вільну торгівлю. Специфічність цього ринку характеризують такі риси:

- це об’єднання лиш трьох, але великих як за територією й населенням, так і за економічним потенціалом, і за невеликою кількістю країн (мала кількість країн дає змогу легше домовитись при вирішенні спірних питань, а велика територія, достатньо велика кількість населення і величезний економічний потенціал дозволяє звести проблему економічних ресурсів до мінімуму);

- основою цього ринку є економіка світового лідера за конкурентоспроможністю, економіка Сполучених Штатів

Америки, населення яких там складає 69%, а внутрішній валовий продукт від світового складає 21%;

- більша частина зовнішньоторговельного обороту Канади (74%) і Мексики (65%) приходиться на торгівлю зі США;

- розташований цей ринок майже на однаковій відстані від Західної Європи і від Східної та Південно-Східної Азії, що дає можливість рівномірно розвивати економічні зв’язки як з одним світовим економічним центром, так і з іншим;

- існує реальна можливість в майбутньому розширити цей ринок на решту Латинської Америки.

Зародилась Північноамериканської угоди про вільну торгівлю -НАФТА (North American Free Trade Agreement - NAFTA) у вигляді Угоди про вільну торгівлю між Канадою і США, яка набрала чинності в 1989 році, а в 1994 році перетворилась на торговельний союз трьох країн: Канади, Мексики і США.

Мета створення НАФТА:

- усунення митних обмежень у взаємній торгівлі;

- досягнення високого рівня інтеграції ринків товарів, капіталу, технологій та трудових ресурсів;

- досягнення майже повної незалежності від зовнішнього постачання енергоресурсів;

- посилення конкурентоспроможності північноамериканського економічного центру в порівнянні із західноєвропейським і східноазійським.

Керівні органи НАФТА: Комісія з вільної торгівлі (виконавчо-наглядовий орган, який збирається раз на рік і слідкує за виконанням положень НАФТА та поточними зв’язками); Північноамериканські секретаріати (вирішують трудові та екологічні проблеми).

Сполучені Штати Америки є у світі одночасно найбільшим експортером капіталу і реципієнтом іноземних інвестицій. Тому не дивно, що ця країна зацікавлена в розвитку інтеграційних процесів у різних регіонах і є членом інтеграційних угруповань та міжнародних організацій. Зокрема, США, крім НАФТА, входять до Азіатсько-Тихоокеанського Економічною Співробітництва (АПЕК), Тихоокеанської Економічної Ради, Організації Американських Держав (ОАС), Організації Економічного Співробітництва і Розвитку, Банку Міжнародних Розрахунків, Міжамериканського Банку Розвитку, Міжамериканської Інвестиційної Корпорації, Європейського Банку Реконструкції та Розвитку, Азіатського Банку Розвитку, Африканського Банку Розвитку, Африканського Фонду Розвитку.

Лідерство США у світовій економіці визначається обсягом і різноманітністю внутрішнього ринку, який переважає ринку інших країн рівнем науково-технічного потенціалу, потужними і глибокими торгово-економічними зв’язками з іншими країнами. Відповідно, для інших країн дуже важливо попасти на американський ринок, бо це для багатьох з них є визначальним в плані можливостей подальшого розвитку.