- •Розділ 1. Теоретичні засади курсу “міжнародна економіка”
- •Тема 1. Предмет та структура курсу “Міжнародна економіка”
- •1. Міжнародна економіка в системі економічних наук
- •2. Предмет теорії міжнародної економіки
- •3. Основні методи та принципи досліджень в міжнародній економіці
- •4 Структура теорії міжнародної економіки
- •Тема 2. Інтернаціоналізація як характерна риса сучасного економічного розвитку
- •1. Міжнародний поділ праці: суть та основні форми.
- •2. Міжнародний поділ факторів виробництва: суть та основні види.
- •3. Світовий ринок.
- •4. Товар в міжнародній економічній теорії. Торговий і неторговий товар.
- •5. Інтернаціоналізація сучасного господарства.
- •Тема 3. Світове господарство та національна економіка у системі міжнародних економічних зв’язків
- •1. Світове господарство.
- •2. Класифікація країн світу.
- •3. Національна економіка як суб’єкт міжнародних економічних зв’язків.
- •4. Суть, показники та характерні риси відкритої економіки.
- •Розділ 2. Міжнародний рух товарів та чинників виробництва
- •Тема 1. Міжнародна торгівля товарами та послугами
- •1. Загальний огляд теорій міжнародної торгівлі.
- •1. Теорія абсолютних переваг Адама Семіта.
- •3. Теорія факторів виробництва
- •1. Модель наукомісткої спеціалізації
- •2. Суть та основні поняття міжнародної торгівлі як форми міжнародних економічних відносин.
- •3. Основні показники та особливості оцінки міжнародної торгівлі.
- •4. Міжнародна торгівля послугами.
- •Тема 2. Міжнародна торговельна політика
- •1. Суть міжнародної торговельної політики та її види.
- •2. Інструменти регулювання міжнародних торговельних відносин
- •3. Міжнародні організації з регулювання міжнародної торговельної діяльності.
- •Тема 3. Міжнародний рух капіталу
- •1. Суть та види міжнародного руху капіталу.
- •2. Суть, цілі та форми міжнародного кредитування.
- •3. Міжнародні фінансово-кредитні організації.
- •Тема 4. Міжнародна міграція робочої сили
- •1. Світовий ринок трудових ресурсів.
- •2. Міжнародна трудова міграція.
- •3. Регулювання міжнародних міграційних процесів.
- •Тема 5. Міжнародна передача технологій
- •1. Інтелектуальна власність і світовий ринок технологій.
- •2. Міжнародне ліцензування.
- •3. Міжнародні інжинірингові послуги.
- •4. Світова організація інтелектуальної власності.
- •Розділ 3. Функціональні взаємозв’язки у світовому господарстві
- •Тема 1. Світова валютна система
- •1. Загальні відомості про валюту.
- •2. Світова валютна система. Еволюція розвитку.
- •3. Міжнародний валютний фонд.
- •5. Валютний ринок та його види.
- •6. Міжнародні валютні розрахунки.
- •Тема 2. Міжнародна економічна інтеграція.
- •1. Суть і форми міжнародної економічної інтеграції.
- •2. Європейські інтеграційні процеси.
- •3. Особливості розвитку економічної інтеграції в Північній Америці.
- •4. Розвиток регіональних і субрегіональних інтеграційних формувань у Латинській Америці.
- •5. Особливості інтеграційних процесів у Азії.
- •6. Особливості інтеграційних процесів у Африці.
- •Тема 3. Глобалізацій ні процеси у світовій економіці.
3. Міжнародний валютний фонд.
Одним з головних елементів СВС (її механізму) є Міжнародний валютний фонд (МВФ), який був заснований у 1945 р., на основі Бретон-Вудської конференції і має статус спеціалізованого закладу ООН.
МВФ є міжурядовою валютно-кредитною організацією, діяльність якої направлена на сприяння розвитку МЕВ, особливо фінансово-кредитних і торговельних.
Основні функції МВФ:
вироблення правил регулювання валютних курсів і контролю за їхнім виконанням;
надання державам-членам кредитів для вирівнювання платіжних балансів, для підтримки національних валют.
Капітал МВФ створюється із внесків країн-членів у відповідності із встановленою для кожної країни квотою, яка визначається із врахуванням економічного потенціалу й місця певної країни у світовій економіці. Квоти переглядаються не рідше, ніж раз у 5 років. Голоси в керівних органах МВФ розподіляються між країнами, виходячи з розмірів квот.
Вищим органом МВФ є Рада управляючих, яка складається з представників усіх країн-членів. Практичну діяльність здійснює Директорат, який налічує 22 директорів, 5 з яких постійні (від США, Великобританії, Німеччини, Франції, Японії).
Операції з надання кредитів країнам-учасницям для вирівнювання платіжних балансів здійснюються МВФ тільки з офіційними органами тих країн (скарбницями, центральними банками, валютними стабілізаційними фондами). Кредити, які мають розмір до 25% квоти певної країни, надаються безперешкодно, а за більші суми МФВ уже вимагає певних заходів у економічній політиці цієї країни. при цьому МВФ, як правило вимагає зменшити державні капіталовкладення, бюджетні виплати на соціальні потреби, знизити курс національної валюти і подібне.
4. Сучасні світові (міжнародні) гроші.
СДР – (СПЗ – спеціальні права запозичень) – штучно створені гроші (міжнародні резервні кошти), які призначають для регулювання сальдо платіжних балансів, поповнення офіційних резервів і розрахунків з МВФ.
Прийнято рішення про створення СДР у 1969 р., а введено в дію з 1970 р.
СДР безпосередньо не виконують функції засобу платежу і не використовуються в розрахунках між країнами навіть для регулювання державних зобов’язань. Наявність у країни ліміту СДР дає право придбати в його межах в іншої країни конвертовану валюту в обмін на СДР.
Вартість СДР визначається на базі п’яти найважливіших валют у світі ($ США, японська єна, німецька марка, французький франк, фунт стерлінгів) за допомогою спеціальних коефіцієнтів.
Процес переходу країн ЄС до єдиної валютної системи викликав необхідність запровадження єдиної валюти – євро, до якої перейшли у 1999 р. 11 країн-членів ЄС: Австрія, Бельгія, Фінляндія, Франція, Німеччина, Ірландія, Італія, Нідерланди, Португалія, Іспанія, Люксембург (крім Данії, Греції, Швеції і Великобританії). Євро замінив попередню грошову одиницю ЄС – ЕКЮ у співвідношенні один до одного (1 ЕКЮ = 1 євро).
З 1 січня 2002 р. євро стає єдиною валютою у країнах ЄВС, всі національні валюти країн-членів вилучають з обігу і замінюються на євро як у безготівковому, так і в готівковому обігу. Із запровадженням загальноєвропейської одиниці Європейський центральний банк (ЄЦБ) здійснює емісію лише в євро.