- •Розділ 1. Теоретичні засади курсу “міжнародна економіка”
- •Тема 1. Предмет та структура курсу “Міжнародна економіка”
- •1. Міжнародна економіка в системі економічних наук
- •2. Предмет теорії міжнародної економіки
- •3. Основні методи та принципи досліджень в міжнародній економіці
- •4 Структура теорії міжнародної економіки
- •Тема 2. Інтернаціоналізація як характерна риса сучасного економічного розвитку
- •1. Міжнародний поділ праці: суть та основні форми.
- •2. Міжнародний поділ факторів виробництва: суть та основні види.
- •3. Світовий ринок.
- •4. Товар в міжнародній економічній теорії. Торговий і неторговий товар.
- •5. Інтернаціоналізація сучасного господарства.
- •Тема 3. Світове господарство та національна економіка у системі міжнародних економічних зв’язків
- •1. Світове господарство.
- •2. Класифікація країн світу.
- •3. Національна економіка як суб’єкт міжнародних економічних зв’язків.
- •4. Суть, показники та характерні риси відкритої економіки.
- •Розділ 2. Міжнародний рух товарів та чинників виробництва
- •Тема 1. Міжнародна торгівля товарами та послугами
- •1. Загальний огляд теорій міжнародної торгівлі.
- •1. Теорія абсолютних переваг Адама Семіта.
- •3. Теорія факторів виробництва
- •1. Модель наукомісткої спеціалізації
- •2. Суть та основні поняття міжнародної торгівлі як форми міжнародних економічних відносин.
- •3. Основні показники та особливості оцінки міжнародної торгівлі.
- •4. Міжнародна торгівля послугами.
- •Тема 2. Міжнародна торговельна політика
- •1. Суть міжнародної торговельної політики та її види.
- •2. Інструменти регулювання міжнародних торговельних відносин
- •3. Міжнародні організації з регулювання міжнародної торговельної діяльності.
- •Тема 3. Міжнародний рух капіталу
- •1. Суть та види міжнародного руху капіталу.
- •2. Суть, цілі та форми міжнародного кредитування.
- •3. Міжнародні фінансово-кредитні організації.
- •Тема 4. Міжнародна міграція робочої сили
- •1. Світовий ринок трудових ресурсів.
- •2. Міжнародна трудова міграція.
- •3. Регулювання міжнародних міграційних процесів.
- •Тема 5. Міжнародна передача технологій
- •1. Інтелектуальна власність і світовий ринок технологій.
- •2. Міжнародне ліцензування.
- •3. Міжнародні інжинірингові послуги.
- •4. Світова організація інтелектуальної власності.
- •Розділ 3. Функціональні взаємозв’язки у світовому господарстві
- •Тема 1. Світова валютна система
- •1. Загальні відомості про валюту.
- •2. Світова валютна система. Еволюція розвитку.
- •3. Міжнародний валютний фонд.
- •5. Валютний ринок та його види.
- •6. Міжнародні валютні розрахунки.
- •Тема 2. Міжнародна економічна інтеграція.
- •1. Суть і форми міжнародної економічної інтеграції.
- •2. Європейські інтеграційні процеси.
- •3. Особливості розвитку економічної інтеграції в Північній Америці.
- •4. Розвиток регіональних і субрегіональних інтеграційних формувань у Латинській Америці.
- •5. Особливості інтеграційних процесів у Азії.
- •6. Особливості інтеграційних процесів у Африці.
- •Тема 3. Глобалізацій ні процеси у світовій економіці.
5. Інтернаціоналізація сучасного господарства.
Інтернаціоналізація господарського життя означає поступовий вихід виробництва за межі окремої країни та формування його міжнаціональних форм у рамках світового господарства. Вона об’єднує структурні елементи і суб’єкти світового господарства в єдине ціле. Тому вона є одним із системоутворюючих факторів світового господарства. З поглибленням процесу інтернаціоналізації виробництва посилюється єдність світового господарства, зростає його органічна цілісність.
Виділяють три головні етапи розвитку інтернаціоналізації господарського життя:
І етап (приблизно кінець XVIII - кінець XIX ст.) - інтернаціоналізація виробництва ґрунтувалася переважно на взаємодії національних господарств завдяки простій кооперації. Головним каналом взаємного “обміну речовин” були найпростіші форми міжнародних економічних зв’язків, і передусім зовнішня торгівля. Інтернаціоналізація виробництва й обігу стала однією з найголовніших передумов формування світового господарства. Між цими двома світогосподарськими процесами існує діалектичний взаємозв’язок.
ІІ етап (кінець XIX - середина XX ст.) - інтернаціоналізація виробництва переходить в іншу стадію, що пов’язана з розвитком складної кооперації. Характерна ознака складної кооперації полягає в тому, що вона ґрунтується на міжнародному поділі праці (МПП). МПП стає визначальним фактором поглиблення інтернаціоналізації господарського життя та формування світового господарства. У цей час розвиваються всі його головні форми: загальний, частковий та одиничний поділ праці.
ІІІ (нинішній) етап, що розпочався із середини нашого століття, - інтернаціоналізація виробництва набуває комплексного характеру, тобто охоплює усі підсистеми господарства. Таким чином, вона поширюється практично на всі країни світу, всі галузі виробничої та невиробничої сфер. Саме завдяки інтернаціоналізації здійснюються головні умови збалансованого економічного розвитку: реалізація в матеріально-речовій та вартісній формах усіх частин валового національного продукту, піднесення якості людського розвитку тощо. Вузькість внутрішніх ринків, нестача ресурсів сировини, палива, засобів виробництва компенсуються широкою участю країн у світогосподарських процесах на основі розширення і поглиблення інтернаціоналізації виробництва й обігу.
З розвитком НТП й еволюційним розвитком економічних систем виникають нові форми міжнародної торгівлі: 1)модифікована форма міжнародної торгівлі, що має своїм об’єктом повні комплекти для спорудження цілих підприємств; 2) торгівля науково-технічним досвідом організації виробництва, спеціалістами та робітниками; 3) торгівля технологічними досягненнями, ліцензіями та патентами; 4) міжнародна торгівля послугами: транспортними, комунікативними, фінансовими, туризму. При цьому міжнародна торгівля фінансовими послугами супроводжує всі види міжнародного обміну і зумовлює інтернаціоналізацію фінансових ринків.
Використовуються різні показники, що визначають якісні та кількісні аспекти інтернаціоналізації господарського життя. Серед них рівень міжнародної спеціалізації та кооперування виробництва, обсяги міжнародної інвестиційної діяльності, обороту фінансового капіталу, спільної підприємницької діяльності, міграції робочої сили тощо.
Вихідним положенням теорії міжнародної економіки є теза, що на світовому ринку зустрічаються як покупці та продавці не держави, а конкретні економічні суб’єкти. Отже, на міжнародному ринку діють три типи економічних суб’єктів:
1) домашні господарства, які поставляють підприємствам і домашнім господарствам фактори виробництва та засоби фінансування й отримують за це платежі як доход;
2) підприємства, що виробляють з цих факторів виробництва блага - товари та послуги - і продають їх домогосподарствам і державі, а також іншим підприємствам як споживчі або інвестиційні товари чи проміжний продукт;
3) держава, функції якої визначаються історичним розвитком і волевиявленням у суспільстві і полягають в оформленні економіки через правові норми, норми поведінки та інститути.
В умовах інтернаціоналізації економіки для підприємства, що прагне стати суб’єктом світового ринку, цільова функція полягає у максимізації прибутку або за сталих обсягів виробництва і мінімізації витрат, або за сталих витрат і збільшення обсягів виробництва.
Цільовою функцією домогосподарства є максимізація корисності за можливої мінімізації витрат, оскільки умовою, що супроводжує його дії, є бюджетне обмеження, яке формується шляхом отримання доходів від реалізації факторів виробництва.
Цільова функція держава полягає в максимізації загальноекономічного добробуту. ЇЇ реалізація передбачає певні дії з боку держави щодо інших економічних суб’єктів у випадках, коли їх цільові функції не відповідають глобальній меті економічного розвитку держави. Для цього держава використовує спеціальні інструменти обмеження або стимулювання дій підприємств і домогосподарств як експортерів та імпортерів.