Тема 7: Операції по безготівкових розрахунках.

1. Принципи і форми безготівкових розрахунків.

2. Розрахунки із застосуванням платіжних вимог і доручень.

3. Розрахунки із застосуванням розрахункових чеків.

4. Акредитиви.

5. Особливості розрахунків в електронній формі.

1. Принципи і форми безготівкових розрахунків

Сучасна система безготівкових розрахунків передбачає, що розрахунки між банками проводяться через розрахункову палату. Ці види операцій можуть проводитися і через кореспондентські рахунки.

У Україні застосовуються такі форми розрахунків:

- акредитивна форма розрахунків

- інкасова форма розрахунків

- вексельна форма розрахунків

- розрахунки по чеках

з використанням первинних документів на паперових і електронних носіях.

Принципи безготівкових операцій:

- кошти підприємств у обов'язковому порядку зберігаються на рахунках банку;

- банки проводять списання коштів тільки за дорученням клієнта або за рішенням суду в примусовому порядку;

- ці розпорядження про списання коштів складаються на відповідних бланках розрахункових документів;

- платник може давати доручення до списання в електронному вигляді, якщо це передбачено договором між ними і банком;

- існують встановлені терміни для проведення списання і надходження коштів;

- у разі затримки зарахування коштів на рахунок клієнта понад встановлений термін, банк сплачує на користь одержувача пеню згідно договору, але не більше подвійної облікової ставки НБУ;

- доручення клієнтів про списання коштів з рахунка приймаються до виконання в межах наявних на поточному рахунку коштів;

- при недостатності коштів на рахунку платника банк не зобов'язаний вести реєстру документів неоплачених сум в строк;

- розпорядження стягувачив щодо примусового списання коштів приймаються незалежно від кількості коштів на рахунку в даний момент, але виконуються банком частково у межах залишку наявних коштів, а в невиконаній сумі повертаються стягувачу;

- банк не несе відповідальність за достовірність значення розрахункового документа оформленого клієнтом.

Бланки розрахункових документів повинні відповідати наступним вимогам:

1. обов'язкова наявність всіх елементів (рамки, лінії, текст);

2. розміщення елементів на бланках повинне відповідати формі інструкції про безготівкові розрахунки;

3. текст на первинних документах повинен бути заповнений на українській мові;

4. у полі про «призначення платежу» повинне бути обов'язкове посилання, по якому виробляється розрахунок (за договором, накладною).

Розрахункові документи виписуються в кількості примірників, потрібних для всіх учасників безготівкових розрахунків, та не менш 2-х. Перший примірник документа має містити відбиток печатки та підписи відповідальних осіб.

Банк, який не може виконати операції за розрахунковим документом на списання чи стягнення коштів з рахунку клієнта в установленний тармін через відсутність чи недостатність коштів на своєму кореспондентському рахунку, зобов'язаний:

• взяти розрахунковий документ платника на облік за відповідним позабалансовим рахунком;

• надіслати письмове повідомлення платнику про невиконання операції із зазначенням причини;

• вжити заходів для відновлення власної платоспроможності.

Для обліку коштів на поточних рахунках підприємств використовується балансовий рахунок 2600.

Для обліку коштів на поточних рахунках бюджетних установ використовуються рахунки: 2520, 2540, 2541, 2542.

Облік коштів на поточних рахунках фізичних осіб ведеться на ра. 2620,

Облік коштів у розрахунках ведеться на балансових рахунках: 2526, 2550, 2552, 2554, 2602, 2622.

Облік коштів для розрахунків платіжними картками ведеться на балансових рахунках: 2605, 2625.

Для обліку розрахункових документів: 9803 А «Розрахункові документи клієнтів, що обліковуються за договором»; 9804 А «Розрахункові документи, не сплачені в строк через відсутність коштів у банку.

За умов закриття рахунку, сума з недіючого поточного рахунка перераховується на рах. 2903 П «Кредиторська заборгованість клієнтів за недіючими рахунками».

2. Розрахунки із застосуванням платіжних вимог і доручень

Платіжне доручення – це документ з письмовим дорученням клієнта перерахувати певну суму з свого рахунку на рахунок одержувача. Приймається до виконання протягом 10 календарних днів.

Платіжні доручення застосовуються в розрахунках за товарними і нетоварними платежами:

• за відвантажену продукцію (товари, роботи, послуги);

• передплату;

• для проведення розрахунків за актами звіряння взаємної заборгованості;

• для переказу підприємствами коштів, що належать фізичним особам (о/п, пенсії) на їхні рахунки;

• для сплати податків, зборів, обов,язкових платежів.

Фізичні особи використовують платіжні доручення в разі перерахування коштів із своїх поточних і депозитних рахунків згідно з режимом їх використання.

Платіжне доручення в довільній формі має обов'язково містити всі реквізити платіжного доручення, передбачені Інструкцією НБУ про безготівкові розрахунки.

Реквізит „Призначення платежу” заповнюється платником так, щоб надати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється переказування.

Згідно останніх інструкцій по заповненню поля призначення платежу для бюджетних надходжень практично виключається текст, його замінюють цифровим кодом.

На першому екземплярі платіжного доручення ставиться підпис керівника і бухгалтера і гербова печатка підприємства.

Якщо клієнти обслуговуються в одному банку, то проведення розрахунків відобразиться записом:

Дт 2600 платника Кт 2600 одержувача

Якщо клієнти обслуговуються в різних банках, то

* в банку платника: Дт 2600 платника Кт 1200

* в банку одержувача: Дт 1200 Кт 2600 одержувача

Подібно дорученню існує вимога-доручення, що складається з двох частин:

- верхня частина вимоги заповнюється одержувачем коштів і передається платнику. При згоді на оплату, платник заповнює

- нижню частину доручення і передає в обслуговуючий банк, а банк перераховує одержувачу. Банк платника приймає вимогу-доручення в перебігу двадцяти днів з моменту оформлення одержувачем.

У разі відмови сплатити вимогу-доручення платник повідомляє про її мотиви безпосередньо одержувачу в порядку і строки, визначені в договорі між ними.

Бланк платника приймає вимогу-доручення від платника протягом 20 календарних днів з дати оформлення її одержувачем.

Платіжні вимоги застосовуються в разі здійснення примусового списання коштів з рахунків платника.

Примусове списання: на підставі рішення судів.

Сума платіжної вимоги визначається стягувачем, але банк не приймає вимогу до виконання, якщо її сума перевищує суму до сплати, яка зазначена у супровідних документах.

Платіжну вимогу та супровідні документи стягував подає до обслуговуючого банку разом із реєстром платіжних вимог. Банк стягувача приймає платіжні вимоги протягом 10 календарних днів з дати їх складання, а банк платника – протягом 30 календарних днів.

Договірне списання коштів може бути передбачене у договорі між собою. Це право отримувач може використати в разі настання строку платежу або його прострочення.

1. Примусове списання коштів з рахунків платників:

Дт 2600, 2602, 2610, 2615 платника Кт 1200, 2600 одержувача

2. Договірне списання коштів:

Дт 2600 платника Кт 1200, 2600 одержувача