37. Фізична культура і основи здорового способу життя студента

1.  Свідоме ставлення студентів до власного організму – запорука здоров'я

В.О.Сухомлинський писав, що від гармонії фізичного розвитку, здоров'я й праці залежить багатогранність духовного світу особистості - моральне, інтелектуальне, емоційне, естетичне, багатство потреб, запитів , інтересів.

Фізична культура повинна сформувати свідоме ставлення студентів до власного організму, виробити вміння берегти здоров'я, зміцнювати його правильним режимом праці, відпочинку, гімнастикою, спортом, загартовувати фізичні й нервові системи, запобігати захворюванню.

Крім занять повинні використовуватися різноманітні позаурочні форми навчання та методи залучення студентів до занять фізичною культурою:

• заняття в фізичних гуртках і спортивних секціях;

• групах загальної фізичної підготовки;

• групах лікувальної фізичної культури;

• спеціальних медичних групах.

Керівники навчальних закладів спільно з органами охорони здоров'я повинні щорічно проводити медичний огляд студентів, здійснювати контроль за додержанням санітарно-гігієнічних норм.

2. Формування здорового способу життя засобами фізичної культури

Здоровий спосіб життя (ЗСЖ) є на сьогодні загальновизнаним надійним, дієвим засобом збереження і зміцнення здоров'я учнівської молоді.

Розглядаючи ЗСЖ як комплекс оздоровчих заходів, спрямованих на зміцнення здоров'я, продовження її творчого довголіття, до компонентів ЗСЖ його дослідники відносять:

• фізичну підготовку;

• загартування;

• особисту гігієну;

• раціональне харчування;

• гігієнічно обґрунтований режим дня;

• автогенне тренування;

• усунення шкідливих звичок.

Відповідальність за здоров'я студентів, а відтак формування у них ЗСЖ, покладається на викладача фізичної культури. Завданнями уроків фізкультури є: теоретична, методична, технічна підготовка студентів, Відведення в структурі занять часу на методичну підготовку і тестовий контроль.

Методична підготовка спрямовується на спонукання студентів до самостійних оздоровчих занять за місцем проживання, формування в них знань, умінь і навичок, необхідних для суб'єктної оздоровчої діяльності. До таких занять, умінь відноситься здатність самостійно визначати мету, планування ефективні засоби і методи, регулювати, коректувати сою оздоровчу діяльність, обладнувати місце занять та використовувати інвентар, контролювати (перевіряти, оцінювати, вести облік), аналізувати досягнутий результат і робити висновки.

З метою об'єктивізації оцінювання рівня оволодіння темою -перевіряти засвоєння студентами їх смислових пунктів. Так, під час вивчення теми "Вплив паління тютюну на органи і системи організму студентів та стан здоров'я майбутньої дитини виділяти такі смислові пункти:

1. отрути, що потрапляють в організм під час паління тютюну;

2. механізм їх впливу на органи і системи організму студентів;

3. вплив паління на розмову і фізичну працездатність;

4. наслідки його згубного впливу на стан здоров'я новонародженої дитини;

5. прийоми профілактики паління.

При вивченні кожної теми викладач повинен акцептувати увагу студентів саме на її смислових пунктах. Такий підхід дає змогу оздоблювати студентів теоретичними відомостями з усіх компонентів ЗСЖ, навіть за відсутності підручників з фізичної культури.