Загартовування організму

Важливою складовою частиною фізичного виховання є загартовування організму людини. Під загартовуванням розуміють систему заходів, який підвищує здатність організму забезпечувати рівновагу між зовнішньою та внутрішньою середою організму. В основі загартовування лежить процес створення умовних рефлексів, завдяки яким досягається найбільш досконале пристосування організму до умов навколишнього середовища, що постійно змінюються. Суть загартовування в тому, що під впливом систематичного використання температурних подразників відбувається звикання до них. Нервові закінчення, які знаходяться в шкірі та сприймають температуру, стають менш чутливими та організм здатен переносити навіть різкі переохолодження, чи перегрівання. У цілях закалювання використовують вплив повітря, води, сонця. Основними принципами загартовування є: систематичність, постійність, різноманітність засобів закалювання. Успішне загартовування можливе лише в тому випадку, коли загартовуючі заходи використовуються постійно, безперервно, багато місяців та років. Загартовування слід впроваджувати з раннього дитинства та продовжувати до старості. Довгі перерви в загартовуванні послаблюють міцність умовно-рефлекторних зв'язків і зводять нанівець вироблену стійкість до факторів зовнішнього середовища.

Поступовість повинна відбуватися у вигляді змін умов, тривалості загартовуючих процедур та їх дозування. Перші загартовуючі процедури слід проводити при більш високій температурі, потім поступово знижувати її. Так само поступово повинна зростати і тривалість процедур.

Систематичне використання якого-небудь певного подразника збільшує стійкість організму тільки до даного подразника. Тому привчання до неблагоприємної дії низьких температур не збільшує одночасно стійкості організму до дії високих температур, і навпаки. Заходи по загартовуванню повинні включати регулярне використання і холодових і теплових подразників різної інтенсивності.

Тривалість сонячної ванни слід починати з 5 хвилин і подовжувати кожну подальшу на 3-5 хвилин (кращий час з 8 до 12 години дня). Не треба приймати сонячну ванну раніше ніж через 1,5 - 2 години після їжі. Після сонячної ванни корисно прийняти душ або іншу водну процедуру.

При загартуванні повітрям потрібно враховувати його температуру, вогкість і швидкість руху. Загартовуючий ефект наступає в тому випадку, якщо температура повітря буде значно нижче за температуру шкіри. Повітряні ванни поділяються на холодні (до 10°), прохолодні (11 - 18°) і теплуваті (вище за 19°). Починати загартування слідує з теплуватих ванн і поступово перейти до холодних. Загартування повітрям є більш доступним. Загартовуючий вплив надає також раціональне застосування одягу.

Загартування водою можна провести у вигляді обтирань, обливаній, душа, купаній. Водні процедури поділяються на гарячі (вище за 40°), теплі (32- 40°), теплуваті (24- 32°), прохолодні (16 24°) і холодні (нижче за 16°). Можна починати обтирання із 20- 24°, знижуючи кожні 2- 3 дні температуру води на 1°. Коли температура води буде доведена до кімнатної, можна перейти до обливання. Починати загартування водою найкраще влітку.

Застосування різних засобів загартування в поєднанні з фізичними вправами, а також заняття фізичними вправами в легкому спеціальному одягу на відкритому повітрі впливають загартовуючим чином. Хороший загартовуючий ефект надають заняття такими видами спорту, як лижний, конькобіжний спорт, заняття альпінізмом, туризмом і ін.