42. Основи атлетизму Атлетизм та загальна і спеціальна фізична підготовка

Достатній рівень загальної фізичної підготовки є умовою якісного й результативного проведення занять з атлетизму та спеціальної фізичної підготовки.

Вершиною системи роботи по зміцненню рівня здоров'я й фізичної підготовленості є атлетизм. Ще у юнацькі роки формувались такі рухові здібності, як спритність, гнучкість, координація рухів, швидкість. З елементами легкої атлетики, гімнастики, рухливих ігор, футболу використовувалась загальна і спеціальна фізична підготовка.

Для розвитку швидкості використовуються такі засоби : біг 30 м, 60 м, 100 м, 200 м; повторне про бігання відрізків 3 х 60 м; 2 х 80 м, естафети 4 х 100 м.

Для подальшого формування гнучкості пропонується застосовувати "міст" з допомогою й без допомоги з різних вихідних положень; різноманітні вправи біля гімнастичної стінки для верхнього плечового поясу, тулуба, тазостегнових суглобів, нижніх кінцівок, які використовуються з великою амплітудою; вправи на гнучкість і розтягування м'язів і суглобів (стретчинг); поздовжні й поперечні шпагати.

Розвиток спритності й координації рухів передбачає включення в зміст занять: човникового бігу 4 х 9 м; 10x10; різноманітних вправ з предметами ( м'ячами, гімнастичними палками, обручами, стрічками, скакалками); швидкісно силових вправ у парах; рухливих, наближених до спортивних і спортивних ігор; вправ для розвитку рівноваги (на лаві, колоді); вправ на перекладині, брусах, опорних стрибків, акробатичних вправ, стрибків у довжину і висоту з розбігу; метання.

Для формування сили й швидкісно-силових здібностей застосовуються: загальнорозвиваючі вправи силового характеру з набивними м'ячами, гантелями, гумовим бинтом або амортизатором, зі скакалкою; вправи на гімнастичних снарядах; біг від 300 м до 1000 м; повторне про бігання відрізків: 2 х 150 м; 2 х 200 м; 2 х 300 м; багаторазові стрибки зі скакалкою протягом 1, 2, 3 х 6, або 2 х 150; 3 х 100; 3 х 150 разів; стрибки у довжину з місця.

Загальна і спеціальна витривалість розвивається за допомогою вправ тривалого характеру: біг 1000 м; 1500 м; 2000 м; 3000 м; крос до 5000 м; спортивні ігри, плавання і багаторазові стрибки. Заняття атлетизмом вводяться з 10 класу. Існує велика кількість методів, які дозволяють розвивати необхідні силові якості та розрізняються за режимом м'язової діяльності та засобами навантаження.

До основних відноситься метод максимальних зусиль і метод повторних зусиль.

Різновиди методів

Читинг (різновид поліметричного методу) застосовується для розвитку максимальної сили м'язів. Полягає в поєднанні роботи подолання й поступливості м'язів у режимі скорочення ( за рахунок маху й підбиву снаряда) та повільного опускання й вимушеного подовження м'язів.

Ізометричний метод застосовується для розвитку сили опору м'язів у певному положенні та кутах кінцівок. Режим роботи м'язів без зміни їх довжини.

Статичний метод застосовується для розвитку силових якостей м'язів і, на відміну від ізометричного, виконується в режимі ваги й найважчих точках вправи.

Метод зупинок (інтермедіальний). Об'єднує характер роботи м'язів при динамічному й статистичному режимах. В одній кількох точках траєкторії робляться зупинки, щоб ускладнити подальше виконання вправи за рахунок подолання інерції спокою. Сприяє створенню рельєфу м'язів і силової витривалості. Зупинки тривають 1-2 сек.

Метод найвищого скорочення (правило збігів піків) виконується при зміненому положенні тіла для підсилення кінцевого напруження м'язів у верхніх частинах траєкторії. Застосовуються гнуті грифи штанги, вправи з нахилами, вправи з амортизаторами ( де навантаження зростає в кінцевих фазах), на блочних пристроях (де навантаження постійне на всій траєкторії руху). Застосовується для створення рельєфу м'язів.

Метод утримуваного найвищого скорочення виконується, як і метод найвищого скорочення, але із зупинкою на 3-5 сек. Сприяє створенню рельєфу та статичної тривалості м'язів.

Метод пріоритету в часі виконується на початку тренування, коли немає втоми, для розвитку групи м'язів, що відстають.

Метод протилежного скорочення: комбіновані вправи для м'язів антагоністів або різних ділянок одного м'яза (передні, середні, задні пучки дельтоподібного м'яза (передні, середні, задні пучки дельтоподібного м'яза). Забезпечує формування симетричного "профілю" атлета. Рекомендується спочатку виконувати вправи для розгиначів, а потім для згиначів.

Метод концентрації напруження виконується для груп м'язів з метою їх інтенсивного розвитку за рахунок сильного приливу крові. Застосовують різні вправи з різними снарядами для певного м'яза або групи м'язів з різними навантаженнями і числом повторювань.

Метод роздільного тренування застосовується у випадку настання застоїв, з метою адаптації до навантажень, що застосовуються в тренуваннях. Слід розділити пророку груп м'язів на різних заняттях на верхні й нижні м'язи частин тіла. Дозволяє посилити відновлення й ріст м'язів.

Метод вимушеного повторення застосовується для інтенсивного розвитку максимальної сили з великими й граничними навантаженнями зі страховкою або за допомогою партнера в найбільш важких фазах руху.

Метод скороченої амплітуди (метод спазматичного скорочення м'язів) – різновид митингу. Виконується вправа з граничною вагою спочатку скільки можна частково, а потім в цілому, зі сторонньою допомогою.

Метод ізоляції (різновид локальної проробки м'язів) виконується для "шліфування" окремих м'язів і м'язових груп, їх об'єму та рельєфу.