Класифікація соціально-педагогічної інформації.

№ п.п	Основи класифікації	Вид інформації
1	2	3
1.	Зміст інформації	Соціально-педагогічна
2.	Джерело вироблення інформації	Зовнішня, внутрішня
3.	Ступінь обов’язковості виконання інформації	Імперативна, рекомендаційна
4.	Хронологія надходження інформації	За періодичністю надходження (за чверть, півріччя, навчальний рік) за строками подання до певної дати (дня) за певний проміжок
1	2	3
		(тиждень, місяць. півріччя, рік)
5.	Призначення інформації	Довідкова, ознайомлююча, попереджувальна, статистична, про кадри, учнівський контингент тощо
6.	Напрям руху інформації	Пряма, зворотна, вхідна, вихідна
7.	Способи роботи суб’єктів навчально-виховного процесу з інформацією	Хронологічна, одномоментна (разова), текстова, графічна, знакова, звукова, усна, письмова, друкована, комбінована, аудіовізуальна, систематизована, несистематизована
8.	Якість інформації	Достовірна, надійна, своєчасна, орієнтована, фіксована, нефіксована, комплектна, некомплектна, стисла, розгорнута, структурна, повна, статистична, динамічна, надзвичайна, корисна, надлишкова, цінна та ін.
9.	Ступінь оброблення інформації	Первинна, вторинна, зведена, вибіркова
10.	Стан соціально-педагогічної системи	Структурна, відносна
11.	Термін дії інформації	Постійна, змінна (поточна), короткострокова, довгострокова
12.	Процеси (навчання, виховання й розвитку учнів)	Навчальна, виховна, розвивальна

Поняття «управлінська інформація» є досить широким. Воно охоплює всю сукупність необхідної для управління будь-яким об’єктом, процесом чи системою інформації. Немає жодної функції управління, що могла б реалізуватися без інформації. Праця у сфері управління є невід`ємною від інформації, бо завжди пов’язана з її виробленням, прийманням, обробленням та використанням.

Управлінська інформація в загальноосвітньому навчальному закладі може бути класифікована за різними основами у такий спосіб:

• змістом;

• видами управління;

• суб’єктами управління;

• об’єктами управління;

• видами управлінської діяльності;

• ознакою щодо середовища формування;

• хронологією надходження до суб’єктів управління;

• пріоритетними аспектами діяльності суб’єктів управління й навчально-виховного процесу;

• часом дії управлінської інформації;

• способом роботи з інформацією;

• якісними характеристиками інформації;

• рівнем управління загальноосвітнім навчальним закладом як соціально-педагогічною системою;

• формою подання інформації;

• характером подання даних щодо змісту управління;

• засобом вираження і фіксації інформації;

• ступенем стабільності інформації;

• ступенем визначеності інформації;

• формою передачі інформації;

• способом передачі інформації;

• напрямом руху інформації;

• джерелом виникнення інформації;

• належністю до підсистем керованої системи;

• терміном часу подій.

За змістом управлінська інформація, спрямована на ефективну реалізацію

управлінських функцій, поділяється на такі види, як організаційна, звітна, аналітична, координаційна, планова, контрольна, обліково-статистична, прогностична та ін.

Обліково-статистична, контрольна, аналітична інформація фіксується у

спеціально розроблених формах: документах, інформаційних табло, таблицях, діаграмах, графіках і має періодичний характер надходження до суб’єкта управління або пізнання. Прогностична інформація характеризує майбутні події, параметри розвитку систем. Ці види інформації призначені для використання суб’єктами управління і є основою для прийняття управлінських рішень. Слід зазначити, що саме на цій основі формується уявлення про фактичний стан управлінського, навчально-виховного, соціального, розвиваючого процесів; про досягнення кінцевих результатів діяльності директора, його заступників, вчителів, учнів закладу; про рівні інтелектуального і творчого розвитку учнів; про зростання рівня дисципліни в учнівських колективах та ін.

Слід звернути увагу на завчасність зібрання обліково-статистичної

інформації у зв’язку з тим, що вона дає уявлення про фактичний стан функціонування об’єкта управління загальноосвітнього навчального закладу, - в іншому разі суб’єкти управління різних рівнів або адміністративно-управлінська ланка закладу змушені будуть розробляти планову документацію в умовах її дефіциту.

За видами управління інформація поділяється на оперативну та стратегічну (тематичну й підсумкову). Для оперативного управління керівникові навчального закладу необхідні повідомлення, відомості про стан керованого об’єкта – навчального закладу в будь-який момент часу, що дозволяють об’єктивно проаналізувати та оцінити процес його функціонування або розвитку. Оперативна інформація за строками подання буває: щоденна (відомості про наявність учителів у закладі відповідно до розкладу навчальних занять, відвідування їх учнями, дисципліну і санітарно-гігієничний стан у закладі, організацію та якість харчування); щотижнева (відомості про виконання планів роботи адміністративно-управлінською ланкою закладу, проведення і результативність позакласних заходів, роботу органів учнівського самоврядування, стан ведення учнями зошитів, щоденників, індивідуальну роботу з учнями); щомісячна інформація (відомості про стан шкільної документації, класних журналів, учнівських зошитів, щоденників, особистих справ учнів, статистичних звітів; стан виконання законів, постанов, нормативно-правових документів, раніше прийнятих управлінських рішень; рівень якості знань, вихованості та розвитку учнів; виконання навчальних програм з основ наук; факультативів, предметних гуртків, курсів за вибором, спортивних секцій); семестрова інформація (відомості про якість виконання навчальних планів і програм, річного плану і його складових, роботу методичних об`єднань творчих груп та інших форм науково-методичної роботи педагогічних кадрів; матеріально-технічне забезпечення навчально-виховного процесу; ведення шкільної документації; якість знань учнів з навчальних предметів; досягнення учнів закладу; стан і якість викладання навчальних предметів).

Стратегічну інформацію керівник навчального закладу використовує в процесі розробки стратегій або стратегічного набору щодо його розвитку на майбутнє, а також для визначення специфіки управління різними структурними підрозділами закладу. В основі стратегічного управління лежить орієнтація навального закладу на соціокультурне середовище. Таке управління дає змогу проектувати і реалізувати стратегію ефективної взаємодії закладу з соціумом і позитивно впливати на нього. Це важливо при вирішенні питань тривалого характеру та реалізації головної мети, місії в організації управлінської діяльності. Отже, головними орієнтирами стратегічного управління закладом є врахування впливу соціуму, довгострокове планування для виправдання мети його функціонування. Специфічними відмінностями стратегічної інформації є: орієнтованість не стільки «всередину» організації, скільки на її зовнішнє та проміжне середовище; аналіз інформації в умовах репрезентативної ймовірності; прогностичний характер результатів оброблення інформації; велика ймовірність суб’єктивного тлумачення інформативних показників; між функціональний характер інформації (необхідність інформаційного забезпечення окремих процесів), що приводить до необхідності оперування великими обсягами аналітичної, облікової, статистичної, прогностичної інформації.

Стратегічна (підсумкова) інформація містить відомості, що зосереджені в директивних документах державних органів країни, регіональних державних органів, державно-громадських організацій, органів управління освітою. Вони визначають стратегію політичного зовнішнього та внутрішнього курсу держави, її соціально-економічного розвитку системи освіти. До стратегічної інформації також належать відомості, які стосуються певного періоду діяльності навчального закладу за основними параметрами, що характеризують навчально-виховний процес і його результативність.

Управлінську інформацію можна класифікувати за об’єктами управління. Об`єктами управління є адміністративно-управлінська ланка, педагогічний колектив, учнівський колектив, обслуговуючий персонал, учитель, учень, класний керівник, вихователь; навчально-виховний процес, процеси навчання, виховання й розвитку учнів, процес підвищення кваліфікації педагогічних кадрів, самореалізація учнів і вчителів та ін. Така інформація зміщує відомості, які характеризують різновиди діяльності, процеси та їх результативність.

За видами діяльності суб’єктів управління навчальним закладом інформація охоплює відомості про організаційну діяльність – формування педагогічного колективу та організацію його діяльності, формування учнівського колективу та організацію навчально-пізнавальної діяльності учнів і її результативність, викладацьку, контрольно-аналітичну, менеджерську, комерційну, прогностичну, координуючу і регулюючу види діяльності та маркетинг освітніх послуг.

За суб’єктами управління інформація поділяється за функціонально-посадовими обов’язковими суб’єктів управління та навчально-виховного процесу на інформацію про діяльність директора закладу, заступника директора школи з навчально-виховної роботи, заступника директора з науково-методичної роботи, заступника директора з адміністративно-господарської роботи, завідувача кафедри, голови методичного об`єднання, учителя, класного керівника та її результативність.

За ознакою щодо середовища формування інформація поділяється на зовнішню та внутрішню.

За хронологією надходження до суб’єктів управління управлінська інформація розрізняється за строками подання – до певної дати (дня), за певний проміжок часу (тиждень, місяць, півріччя, рік).

За пріоритетними аспектами управління: диференціація і профілізація навчання, національне, громадянське, інтелектуальне, екологічне, економічне, естетичне та інші види виховання учнів, гуманізація, гуманітаризація, демократизація навчання й виховання учнів, тощо.

За часом дії інформація буває короткострокова і довгострокова.

За способом роботи управлінську інформацію можливо представляти за способом порівняння, передавання, подання, організації роботи з нею.

За якісними показниками управлінська інформація характеризується за аналогією, як і соціально-педагогічна.

Рівнева ознака дає змогу визначити спрямованість руху інформації: директивна інформація находить від суб’єкта до об’єкта управління й використовується суб’єктами управління закладу з метою ефективного управління. Повідомляюча інформація, на перший погляд, прямо не впливає на поліпшення роботи закладу, але може вплинути опосередковано, непрямо й таким чином може виявитися корисною. Горизонтальна інформація забезпечує інформаційний обмін між суб’єктами управління або суб’єктами навчально-виховного процесу одного рівня. Вертикальна забезпечує інформаційний обмін між суб’єктами різних ієрархічних рівнів системи управління закладом і закладу з соціальними інституціями.

За формою подання: первинна, вторинна, зведена, вибіркова інформація.

За характером даних щодо змісту процесу управління: директивна, рекомендаційна, описова.

За засобом представлення або вираження і фіксації: усна, письмова, документальна, текстова, графічна, знакова, аудіовізуальна.

За ступенем стабільності: постійна, змінна, періодична і разова.

За ступенем визначеності інформації: детермінована та ймовірна.

За формою передачі – вербальна і невербальна.

За способом передачі – супутникова, електронна, телефонна, письмова, аудіовізуальна.

За напрямом руху інформація поділяється на вихідну – інформаційний потік циркулює від суб’єкта до об’єкта управління, і вхідну – інформаційний потік від

об’єкта до суб’єкта управління.

За джерелом виникнення – первинна і похідна.

За належністю до підсистеми керованої системи: технічна, освітня, фінансова, бухгалтерська, економічна, педагогічна, організаційна, правова тощо.

За терміном часу подій: інформація про минулі, поточні й майбутні події. Отже, соціально-педагогічну та управлінську інформацію можна розглядати з різних боків і класифікувати за різними основами. Залежно від вибору основи її класифікації одне й те ж повідомлення можна описати, використовуючи десятки атрибутивних термінів, які свідчать про невичерпність характеристик інформації, що циркулює в загальноосвітньому навчальному закладі.