- •1.Займенник як частина мови.
- •“Я залишуся в серці твоєму
- •“Ми працю любимо, що в творчість перейшла”
- •3. Співвідношення займенників за значенням, морфологічними ознаками та синтаксичною роллю в реченні з іншими частинами мови – іменниками, прикметниками та числівниками
- •4. Явище прономіналізації
- •6. Дієслово
- •Зворотні дієслова
- •9. Морфологічні ознаки дієслова
- •7.Синтаксичні ознаки дієслова
- •8.Розряди дієслів за значенням
- •Перехідні та неперехідні дієслова
- •10. Види дієслів
- •11.Система дієслівних утворень
- •12.Неозначена форма дієслова /інфінітив/
- •13. Дві основи дієслова
- •14. Продуктивні класи дієслова.
- •16. Категорія виду дієслова
- •17. Способи творення доконаного виду
- •18.Двовидові дієслова:
- •19.Видова ознака дієслова
- •20.Поняття про спосіб дії. Типи способів дії та роль категорії виду у їхньому вираженні
- •21Категорія перехідності/неперехідності дієслова
- •22.Категорія стану
- •23.Категорія особи та числа дієслова. Значення форм особи. Дієслова з неповною особовою парадигмою. Безособові дієслова. Категорія часу та роду дієслова.
- •24.Безособові дієслова
- •25. Категорія часу дієслова
- •26.Категорія родів дієслова
- •27.Система дієслівних часів у сучасній українській літературній мові
- •28.Словотвір дієслова
- •29.Дієприкметник
- •30.Активні та пасивні дієприкметники
- •31. Перехід дієприкметників у прикметники та іменники
- •32.Предикативні форми на -но (-єно), -то
- •33.Дієприслівник
- •34.Значення дієприслівників доконаного і недоконаного виду
- •35. Перехід дієприкметників у прислівники та прийменники
- •36.Прислівник. Розряди. Означальні і обставинні. Ступені порівняння
- •Якісно - означальні
- •Обставинні прислівники
- •Первинні та вторинні прислівники
- •Морфологічний розбір прислівника
- •37.Предикативні та модальні прислівники
- •38.Прийменник. Принципи класифікації. Семантичні типи.
- •39.Синтаксична роль прийменника
- •Розряди прийменників за значенням
- •40.Первинні та вторинні прийменники
- •Прості, складні і складені прийменники
- •41.Морфологічні ознаки прийменника
- •42.Вживання прийменників з відмінковими формами інших слів
- •Фологічний розбір прийменника
- •43. Загальне поняття про сполучник. Види сполучників
- •44.Синтаксичні функції сполучників За значенням сполучники бувають:
- •45.За способом вживання сполучники поділяються на: *а) одиничні, *б) повторювані, *в)парні.
- •46.Частка
- •Синтаксична роль вигука
- •50. Розряди вигуків за значенням
- •Емоційні, спонукальні, етикету і звуконаслідувальні вигуки
- •51.Первинhі і похідні вигуки
- •Морфологічні ознаки вигуків
- •Морфологічний розбір вигуків
- •52.Словосполучення. Класифікація
- •53.Види і типи синтаксичного зв’язку у словосполученні і реченні
- •54.Типи сурядного зв’язку
- •Типи підрядного зв’язку
- •55.Типи синтаксичних відношень у словосполученні
- •56.Структурні схеми синтаксичних одиниць
- •57.Речення
- •59.Підмет. Способи його вираження
- •60.Способи вираження складного підмета
- •62.Складені присудки
- •63.Другорядні члени речення
- •64. Просте ускладнене речення
- •65.Однорідні й неоднорідні означення
- •66.Відокремлені одиниці і конструкції
- •Відокремлені означення
- •67.Відокремлені уточнювальні члени речення
- •68.Просте ускладнене речення
- •69.Вставлені конструкції
- •70. Складне речення
- •71.Види складних речень
- •72.Засоби синтаксичного зв’язку у складних реченнях
- •73.Безсполучникові складні речення
- •74.Проблема статусу складних безсполучникових речень у вітчизняній теорії
- •75.Складносурядне речення. Система сполучних засобів у складносурядних реченнях
- •76.Класифікація складносурядних речень
- •77.Складнопідрядні речення. Класифікація
- •78.Складнопідрядні речення з підрядними означальними
- •79.Складнопідрядні речення з підрядними з´ясувальними
- •80.Складнопідрядні речення з підрядними способу дії і ступеня
- •82.Складнопідрядні речення з підрядними причини
- •83.Складнопідрядні речення з підрядними мети
- •84.Складнопідрядні речення з підрядними умови
- •85.Складнопідрядні речення з підрядними допустовими
- •86.Складнопідрядні речення з підрядними наслідковими
- •87.Складнопідрядні речення з підрядними місця
- •88.Складнопідрядні речення з підрядними часу
- •89.Складнопідрядні речення із супідрядністю:однорідною та неоднорідною
- •92.Складні речення з різними видами синтаксичного звязку
- •95.Пряма мова
- •94. Складне синтаксичне ціле
- •96.Основи української пунктуації
- •97.Уживання розділових знаків кінця речення
- •Крапка з комою
- •Двокрапа
- •98. Розділові знаки при прямій мові
- •99.Формально-синтаксична та семантико-синтаксична та комунікативна організація складного речення
- •100. Головні члени односкладних речень
- •101.Односкладне моно предикативне речення . Номінативні. Вокативні. Безособові. Інфінітивні. Особові односкладні. Односкладне речення
- •102.Неповне речення. Класифікація неповних речень.
- •103.Еквіваленти речень (слова-речення):семантичні типи
38.Прийменник. Принципи класифікації. Семантичні типи.
Прийменник — це службова частина мови, яка уточнює граматичні значення іменників і виражає зв’язки між словами в реченні.
Разом з відмінковими формами іменників, числівників, займенників прийменники можуть виражати:
час (без п’яти хвилин, о десятій годині);
простір (злетіти у небо, доїхати до міста);
причину (запізнився через транспорт);
мету (прийшов на урок, зустрівся з однокласниками);
спосіб дії (сказати по правді, робити з задоволенням);
порівняння (більший за інших, найменший у класі);
відношення до матеріалу (штани з вельвету, зошит з паперу);
предмет, на який спрямована дія (розповідати про навчання, привітати зі святом).
39.Синтаксична роль прийменника
Прийменник як службова частина мови не є членом речення, але, виступаючи разом із повнозначними частинами мови (найчастіше з іменником), може бути у структурі підмета (Президент і народ нарешті порозумілися)., присудка (Всі були у захваті), додатка (Вона схопила його за чуба), обставини (За столом сиділо троє).
Розряди прийменників за значенням
Прийменники поділяються на:
1. |
|
2. |
прості, складні і складені |
40.Первинні та вторинні прийменники
За походженням прийменники поділяються на первинні (непохідні) і вторинні (похідні):
прийменники |
приклади |
первинні |
біля, без, в (у), від (од), для, до, з (із, зі, зо), за, над (наді), під (піді), о (об), через |
вторинні |
поряд, коло, кінець, край, незважаючи на, зважаючи на, поблизу |
До первинних (непохідних) належать прийменники, походження яких зараз важко встановити (саме тому, з сучасної точки зору, вони й вважаються непохідними). Це- прийменники за, від (од), без, для, на, в (у), до, з, між, крізь, під, по, при, ради, через, о (об).
До вторинних належать прийменники, походження яких можна встановити, оскільки вони зберегли зв'язок з формами тих слів, від яких утворилися.
До них належать прийменники, що утворюються:
переходом з інших частин мови: іменника (край, кінець, коло), дієприслівника (незважаючи на, зважаючи на), прислівника (поряд, поблизу, навпростець);
поєднанням двох або кількох прийменників (задля, поза, поміж, з-за, з-під).
Первинних прийменників значно менше, ніж вторинних. Частина первинних прийменників може вживатися з формами багатьох відмінків: було в мене (родовий)- покласти в шухляду(знахідний)- побачити під стріхою (орудний).
Усі вторинні прийменники здебільшого вживаються тільки з формою одного відмінка: згідно з інструкцією (орудний), центр міста (родовий).
Первинні прийменники часто бувають багатозначними, вторинні, як правило, однозначні.
Прості, складні і складені прийменники
За будовою прийменники поділяються на прості, складні і складені:
прості |
по, про, у, без, коло, протягом |
складні |
з-поперед, з-за, понад, довкола |
складені |
з метою, паралельно з, згідно з, відповідно до |
Прості прийменники складаються з однієї частини. Це можуть бути як похідні, так і непохідні прийменники (до, по, край, близько).
Складні прийменники утворюються поєднанням кількох простих. Це похідні прийменники, утворені складанням двох або кількох непохідних прийменників. Непохідні прийменники легко вичленовуються у складі похідних складних прийменників (заради, з-попід, понад, поза, з-під).
Складні прийменники пишуться разом (понад, навколо, напроти), крім тих, що починаються наз, із (пишуться через дефіс: з-за, з-під, з-посеред).
Складені прийменники складаються з двох частин, що пишуться окремо. Це- похідні прийменники, утворені поєднанням форм прислівників та іменників з непохідними прийменниками (нарівні з, на чолі, одночасно з, за допомогю, в галузі).
У складених прийменниках усі слова пишуться окремо (на відміну, від, поряд з, у зв’язку з); виняток становить прийменник внаслідок.
Якщо ж поєднання прийменника з іменником чи іншою частиною мови переходить у прислівник, така сполука пишеться разом (зустрілися утрьох, це було вперше).
Є частина прийменників, які здатні утворювати синонімічні конструкції (напр., коло- біля- близько- поблизу- при- поруч: коло ялинки- біля ялинки- близько ялинки- поблизу ялинки- при ялинці- поруч з ялинкою; на- в: на полі- в полі; до- на- в(у):до Києва- на Київ- у Києві);
До деяких прийменників, що закінчуються на приголосний, додається і або о (переді(о) мною, зі страху).
