86.Складнопідрядні речення з підрядними наслідковими

Підрядні наслідкові частини виражають наслідок дії, який логічно випливає зі змісту всієї головної частини. Вони поєднуються з головною частиною за допомогою сполучника так що і стоять у реченні після головної частини. Погода стояла тепла і сонячна, так що шибки на вікнах аж миготіли (Григорій Тютюнник). Миколка стояв від тіточки по той бік корівки, так що вона [тіточка] Миколки не помітила і здивовано оглянулася навколо (М. Вінграновський). Сніг ледве прикривав землю, так що й деревину з лісу вивозили на колесах (Панас Мирний).

87.Складнопідрядні речення з підрядними місця

Підрядні частини місця вказують на місце чи напрям дії головної частини або конкретизують значення обставини місця головної частини. Вони відповідають на питанняде? куди? звідки? й приєднуються до головної частини за допомогою сполучних слів де, куди, звідки. Де гуляв я по чужому полю, всі сліди мої посікла осока (В. Підпалий). Кудиноги, туди й голова (Народна творчість). Мала [дочка] виходила на береги, туди, звідкивидно до гаю (Марко Вовчок).

У складнопідрядному реченні підрядні місця можуть стояти після головної частини, перед нею або в середині її і можуть мати в головній частині співвідносні прислівники (тут, там, туди, звідти, скрізь та ін.), що уточнюються підрядною частиною. Не плач і не ходи туди вечорами, де стежки тернами втикані... (У. Самчук). Де полягла козацька голова думлива, виріс там будяк колючий та глуха кропива (Леся Українка). Там, де Ташань робить круте коліно, напроти садиби, вир (Григорій Тютюнник).

88.Складнопідрядні речення з підрядними часу

Підрядні частини часу виражають час або протяжність дії, про яку йдеться в головній частині. Вони відповідають на питання коли? відколи? доки? як довго? з яких пір? до яких пір? з якого часу? до якого часу? упродовж якого часу? і приєднуються до головної частини за допомогою сполучників та сполучних слів коли, відколи, аж поки, поки, доки, а також сполучників як, як тільки, після того як та ін.Була осінь, коли зайнялися пожежі над кленами (А. Любченко). Цікавішого чогось у своєму житті Сірко ще не читав, відколи був письменний (І. Багряний). Так літував Іван у полонині, аж поки вона не спустіла (М. Коцюбинський). Лаврін спинив воли й водив слідком за Мелашкою очима, доки вона ввійшла у свою хату (І. Нечуй-Левицький). Якяснеє сонце закине свій промінь ясний до тебе в віконце,— озвись на привіт весняний (Леся Українка). Як тільки Оксен узяв ложку, всі інші також озброїлися і поближче підсунулися до страви (Григорій Тютюнник). Правда, після того як економ ледве втік із поля в подертій одежі, ніхто вже не наваживсь займати коні... (М. Коцюбинський).

Підрядні частини часу звичайно стосуються головної частини в цілому, крім тих випадків, коли вони уточнюють обставини часу в головній частині, виражені прислівниками (тоді, доти, тепер, учора тощо). Не будеш ти лиха і голоду знати, поки ще на світі живе твоя мати (Леся Українка). Доки грім не вдарить, мужик не перехреститься (Народна творчість). Згадай же про мене, як підеш по квіти у гай (Леся Українка). Експрес не рушавдоти, доки не чіплявся останній пасажир (І. Багряний). Тоді лише пізнається цінність часу, коли він утрачений (Г. Сковорода).

За співвідношенням дій головної й підрядної частин складнопідрядні речення з підрядними часу бувають трьох типів:

1. Дії, про які йдеться в головній і підрядній частинах, відбуваються одночасно. Поки хлопці поралися з в´юками, вона [Наталка] збігала на річку, на луку (І. Багряний).

2. Дія підрядної частини починається раніше, ніж дія головної. Як умру, то поховайте мене на могилі, серед степу широкого, на Вкраїні милій (Т. Шевченко).

3. Дія підрядної частини відбувається пізніше за дію головної. Коса косить, поки на камінь не наскочить (Народна творчість).

Підрядна частина часу в реченні може стояти перед головною частиною, після неї або в середині її. Як навесні починає крига розтавати, збираються русалоньки до моря гуляти (Леся Українка). У село вони приїхали вночі, коли вже зачинялися хвіртки за дівчатами (М. Стельмах). Зразу, як пішла ходова вивірка, пішли за нею по нетрях і наші мисливці (І. Багряний).