78.Складнопідрядні речення з підрядними означальними

Підрядні означальні частини залежать від іменника в головній частині й пояснюють його. Підрядні означальні частини приєднуються до головної за допомогою сполучних слів який, чий, котрий, що, коли, де, куди, звідки та сполучників що, щоб, наче, мов тощо й відповідають на питання який? Він [Богдан] припав до землі, щоплакала ранковою сльозою, і огудинням поповз ближче до оселі, на якій уже сумував перед далекою дорогою лелека (М. Стельмах) (що — сполучне слово). Уночі подув такий степовий надлиманський вітер, що захилиталися навіть скирти (М. Вінграновський) (що — сполучник). Чилбук відвів Ігоря в безпечне місце, на вершину горба, звідки було видно все поле бою (В. Малик). І в тому всьому є спокійна сталість, мов за віки нічого тут не сталось (І. Жиленко).

Сполучне слово який є найуживанішим у підрядних означальних частинах. Воно узгоджується в роді й числі з означуваним іменником у головній частині. Сьогодні на світанку його збудив сум зозулі (зозулі якої?), яка в цю пору вже не повинна б кувати (М. Стельмах). І дощ до ранку буде шепотіти святі слова (слова які?), які я промовчу (М. Луків).

79.Складнопідрядні речення з підрядними з´ясувальними

Підрядні з´ясувальні частини розкривають, пояснюють чи доповнюють зміст слова в головній частині, від якого вони залежать, і відповідають на різні відмінкові питання іменників. Говорять, що матері сльози гарячі і тверде, міцнеє каміння проймають (Леся Українка). Не пам´ятаю гаразд, що тоді творилося зо мною (Панас Мирний). Щоранку Миколка вибігав у садок подивитись, як там росте трава (М. Вінграновський). Батько пишається, що в нього росте такий розумний і добрий син. Андрійко переконався, що все сказане було правдою.

Підрядна з´ясувальна частина приєднується до головної за допомогою сполучниківщо, щоб, наче, ніби, чи, як та сполучних слів хто, що, який, чий, котрий, як, де, куди, звідки, скільки, чому, коли. Дід говорить, що так співають лебедині крила (М. Стельмах). Сам Бог не хоче, щоб ми були разом (У. Самчук). Здавалось, ніби то порався не чернець, а якась тінь... (І. Нечуй-Левицький). Питає лютий, чи ти добре взутий(Народна творчість). З високої вежі вівчарику видко, як котяться хвилі лиманові швидко(Леся Українка). Оришка розказала, хто землю на себе прохав, хто орав, хто засівав(Панас Мирний). Питаєш ти, що бачу я в просторі (Леся Українка). Вечір покаже, який був день (Народна творчість). Батьків хліб не навчить, як треба жить (Народна творчість). Хто відає, куди б він [Кончак] повернув? (В. Малик). Уперше побачив [Григорій], скільки лиха може накоїти один поцілунок (І. Багряний). От і не придумаєш, коли воно краще (Є. Гуцало).

Підрядні з´ясувальні частини залежать переважно від дієслів у головній частині, які позначають процеси мовлення, мислення, волевиявлення, сприймання, різні почуття, внутрішній стан тощо й вимагають додаткового з´ясування, пояснення підрядною частиною (говорити, розповідати, запитувати; думати, розуміти, знати, уявляти; хотіти, прагнути; дивитися, слухати, чути; відчувати, жаліти, любити та ін.). Рідше підрядні з´ясувальні частини залежать від прислівників, прикметників і дієприкметників, що виступають присудком у головній частині або головним членом односкладної головної частини (відомо, треба, видно, ясно, добре, певний, байдужий, задоволений та ін.). Гнат не питає, куди вона [Марія] йде (У. Самчук). Він [Григорій] почав розуміти, що таке втома (І. Багряний). Слухали, чи не йде ще хто (І. Багряний). Треба, щоб люди з найбільшим почуттям небезпеки остерігалися хвали (Т. Осьмачка). І як добре, що воно [дівча] не потрапило в полон до степовиків (В. Малик). Ящаслива, що я душею визволяю душу (Леся Українка).

 

Зверніть увагу!

1. Підрядні з´ясувальні частини зі сполучником щоб слід відрізняти від підрядних мети зі сполучником щоб. Підрядна з´ясувальна частина пояснює слово (дієслово, прислівник, прикметник) у підрядній частині й відповідає на відмінкові питання іменників, а підрядна частина мети пояснює головну частину в цілому й відповідає на питання для чого? з якою метою? Наприклад, у реченні Князь Всеволод наказав гридневі, щобвідпустили хлопця (В. Малик) з´ясувальна підрядна частина (наказав що?); у реченні Я воскрес, щоб із вами жити під шаленством весняних злив (В. Симоненко) підрядна частина мети (я воскрес для чого?).

2. Підрядні з´ясувальні частини зі сполучними словами де, куди, звідки, коли слід відрізняти від підрядних місця й часу із цими сполучними словами і сполучниками. Підрядні місця й часу мають не з´ясувальне, а обставинне значення й відповідають не на відмінкові питання, а на питання обставин (де? куди? звідки? коли? до якого часу?).

Порівняймо підрядні з´ясувальні й підрядні обставинні (місця, часу) частини.

Гнат не знає, де подіти радості (У. Самчук) — не знає чого? — де подіти радості. Делюбов у хаті, там люди багаті (Народна творчість) — люди багаті де? — де любов у хаті.Куди ми йдемо, я сам не знаю (М. Коцюбинський) — не знаю чого? — куди ми йдемо. Я піду, куди веде мене доля, і буду до кінця життя дбати про твоє добро! (І. Франко) — я піду куди?- куди веде мене доля.

А він [Славута] сидів, заплющивши очі, і ждав, коли вгамується цей шал (В. Малик) — ждав чого?- коли вгамується цей шал. Сонце вже геть схилилося з полудня, коли з високого верха в тухольську долину спускалося знайоме нам ловецьке товариство під проводом Максима Беркута (І. Франко) — сонце схилилося коли?— коли ... спускалося ... товариство.