- •1.Займенник як частина мови.
- •“Я залишуся в серці твоєму
- •“Ми працю любимо, що в творчість перейшла”
- •3. Співвідношення займенників за значенням, морфологічними ознаками та синтаксичною роллю в реченні з іншими частинами мови – іменниками, прикметниками та числівниками
- •4. Явище прономіналізації
- •6. Дієслово
- •Зворотні дієслова
- •9. Морфологічні ознаки дієслова
- •7.Синтаксичні ознаки дієслова
- •8.Розряди дієслів за значенням
- •Перехідні та неперехідні дієслова
- •10. Види дієслів
- •11.Система дієслівних утворень
- •12.Неозначена форма дієслова /інфінітив/
- •13. Дві основи дієслова
- •14. Продуктивні класи дієслова.
- •16. Категорія виду дієслова
- •17. Способи творення доконаного виду
- •18.Двовидові дієслова:
- •19.Видова ознака дієслова
- •20.Поняття про спосіб дії. Типи способів дії та роль категорії виду у їхньому вираженні
- •21Категорія перехідності/неперехідності дієслова
- •22.Категорія стану
- •23.Категорія особи та числа дієслова. Значення форм особи. Дієслова з неповною особовою парадигмою. Безособові дієслова. Категорія часу та роду дієслова.
- •24.Безособові дієслова
- •25. Категорія часу дієслова
- •26.Категорія родів дієслова
- •27.Система дієслівних часів у сучасній українській літературній мові
- •28.Словотвір дієслова
- •29.Дієприкметник
- •30.Активні та пасивні дієприкметники
- •31. Перехід дієприкметників у прикметники та іменники
- •32.Предикативні форми на -но (-єно), -то
- •33.Дієприслівник
- •34.Значення дієприслівників доконаного і недоконаного виду
- •35. Перехід дієприкметників у прислівники та прийменники
- •36.Прислівник. Розряди. Означальні і обставинні. Ступені порівняння
- •Якісно - означальні
- •Обставинні прислівники
- •Первинні та вторинні прислівники
- •Морфологічний розбір прислівника
- •37.Предикативні та модальні прислівники
- •38.Прийменник. Принципи класифікації. Семантичні типи.
- •39.Синтаксична роль прийменника
- •Розряди прийменників за значенням
- •40.Первинні та вторинні прийменники
- •Прості, складні і складені прийменники
- •41.Морфологічні ознаки прийменника
- •42.Вживання прийменників з відмінковими формами інших слів
- •Фологічний розбір прийменника
- •43. Загальне поняття про сполучник. Види сполучників
- •44.Синтаксичні функції сполучників За значенням сполучники бувають:
- •45.За способом вживання сполучники поділяються на: *а) одиничні, *б) повторювані, *в)парні.
- •46.Частка
- •Синтаксична роль вигука
- •50. Розряди вигуків за значенням
- •Емоційні, спонукальні, етикету і звуконаслідувальні вигуки
- •51.Первинhі і похідні вигуки
- •Морфологічні ознаки вигуків
- •Морфологічний розбір вигуків
- •52.Словосполучення. Класифікація
- •53.Види і типи синтаксичного зв’язку у словосполученні і реченні
- •54.Типи сурядного зв’язку
- •Типи підрядного зв’язку
- •55.Типи синтаксичних відношень у словосполученні
- •56.Структурні схеми синтаксичних одиниць
- •57.Речення
- •59.Підмет. Способи його вираження
- •60.Способи вираження складного підмета
- •62.Складені присудки
- •63.Другорядні члени речення
- •64. Просте ускладнене речення
- •65.Однорідні й неоднорідні означення
- •66.Відокремлені одиниці і конструкції
- •Відокремлені означення
- •67.Відокремлені уточнювальні члени речення
- •68.Просте ускладнене речення
- •69.Вставлені конструкції
- •70. Складне речення
- •71.Види складних речень
- •72.Засоби синтаксичного зв’язку у складних реченнях
- •73.Безсполучникові складні речення
- •74.Проблема статусу складних безсполучникових речень у вітчизняній теорії
- •75.Складносурядне речення. Система сполучних засобів у складносурядних реченнях
- •76.Класифікація складносурядних речень
- •77.Складнопідрядні речення. Класифікація
- •78.Складнопідрядні речення з підрядними означальними
- •79.Складнопідрядні речення з підрядними з´ясувальними
- •80.Складнопідрядні речення з підрядними способу дії і ступеня
- •82.Складнопідрядні речення з підрядними причини
- •83.Складнопідрядні речення з підрядними мети
- •84.Складнопідрядні речення з підрядними умови
- •85.Складнопідрядні речення з підрядними допустовими
- •86.Складнопідрядні речення з підрядними наслідковими
- •87.Складнопідрядні речення з підрядними місця
- •88.Складнопідрядні речення з підрядними часу
- •89.Складнопідрядні речення із супідрядністю:однорідною та неоднорідною
- •92.Складні речення з різними видами синтаксичного звязку
- •95.Пряма мова
- •94. Складне синтаксичне ціле
- •96.Основи української пунктуації
- •97.Уживання розділових знаків кінця речення
- •Крапка з комою
- •Двокрапа
- •98. Розділові знаки при прямій мові
- •99.Формально-синтаксична та семантико-синтаксична та комунікативна організація складного речення
- •100. Головні члени односкладних речень
- •101.Односкладне моно предикативне речення . Номінативні. Вокативні. Безособові. Інфінітивні. Особові односкладні. Односкладне речення
- •102.Неповне речення. Класифікація неповних речень.
- •103.Еквіваленти речень (слова-речення):семантичні типи
67.Відокремлені уточнювальні члени речення
Уточнювальними називаються такі члени речення, які уточнюють, пояснюють, конкретизують ті члени речення, після яких вони стоять. Вони відповідають на питання хто саме? який саме? де саме? коли саме? як саме? й т. ін.
Уточнюватися можуть будь-які члени речення:
а) підмети. Як кремінь і криця, стялись роди — Гутенюки з Палійчуками... (М. Коцюбинський);
б) присудки. Лексика — це всі слова мови, цебто словниковий склад мови(підручник). Хома стояв у хаті високий, під стелю... (М. Коцюбинський);
в) означення (можуть приєднуватися за допомогою сполучників хоч, навіть якщо). І от залишився від нього [явора] високий, широченний, обхватів на вісім, корч (В. Близнець). Останні, хоч і не дуже приємні, новини зацікавили нас. Актуальна, навіть якщо і не нова, проблема заслуговує на увагу;
г) додатки (найчастіше приєднуються словами крім, окрім, опріч, особливо, зокрема, за винятком, включаючи, замість, на відміну від тощо). Іншого виходу, окрім утечі, у друзів не залишалося (Ю. Яновський). Опріч Гафійки, було ще два наймити (М. Коцюбинський). З давніх-давен вишитий рушник, крім утилітарного призначення, був високою ознакою народного характеру, зокрема майстерності і вправності, працьовитості й гостинності (журнал). Замість утіхи, Чіпка похвалився їй [Галі] своїм горем та трохи сам не заплакав (Панас Мирний);
ґ) обставини місця, часу, способу дії. ... За ставком, на другому горбі,ховалася в деревах церква (М. Коцюбинський). Ось у цьому селі [у Куманцях] року Божого 1949, місяця січня, шостого дня, якраз у ніч перед Різдвом, судилося мені з´явитися на світ (М. Луків). Але: Поет Микола Луків народився 6 січня 1949 року (нема уточнення).Це відчуття надходить раптово, ні з того ні з сього... (Є. Гуцало).
Уточнювальні члени речення можуть приєднуватися словами тобто, цебто, себто,або (= тобто), чи (= тобто), а саме, інакше, особливо, в тому числі, як кажуть і под.Маркіян знову ж був таким і таким, тобто повното протилежністю батька (І. Вільде).Старий, або Верхній, город після Хмельниччини безлюдовав (П. Куліш). Але: 3 тим чоловіком вони сходились нечасто і більше сварились або кепкували обопільно (Ю. Мушкетик) (або ≠тобто). У стилі художньої літератури, інакше в художньому, чи художньо-белетристичному, стилі, віддзеркалюється все багатство національної мови(підручник). У жодне з наступних видань І.Франка, в тому числі і в п´ятдесятитомне,не включались «Великі роковини» (Ф. Погребенник).
Уточнювальні члени речення вимовляються з дещо зниженою інтонацією, а на письмі виділяються комами, тире або дужками. На самій горі, понад шляхом, маячив білий стовп(О. Гончар). А потім пізно, уже вночі, в хаті в Тихона було повно людей (А. Головко). У неї [у мами] було чорне, аж до синяви, волосся... (В. Сосюра). Усі четверо — хірург, і асистент, і сестри — ствердливо хитнули головами й одвернулися схвильовані (О. Довженко). Однією з характерних рис української літературної мови є її милозвучність(евфонічність).
Зверніть увагу!
1. Додаток із прийменником замість не відокремлюється, якщо він ужитий у значенні заміщення. Сьогодні він чергував замість (= за) сусіда. Замість віри, й надії, і любовіпанують безвір´я, відчай, ненависть, заздрість і мерзота (І. Вишенський).
2. Слова зокрема і наприклад можуть:
а) бути вставними (їх можна вилучити з речення, не порушуючи структури, а тому слід відокремлювати). До старослов´янізмів належать, зокрема, такі слова, як раб, юний, приязнь, братство, вчитель, святиня, грядущий, благословенний, воскресити, небеса, чудеса тощо. Більшість індивідуальних неологізмів не стає надбанням активної лексики, хоч часом трапляється й таке. Відомі, наприклад, неологізми І. Верхратського — звіт, І. Франка — чинник;
б) приєднувати уточнювальні члени речення, які відокремлюються разом із словами зокрема і наприклад. Особливо виразними стають стилістичні можливості метафори в поєднанні з іншими тропами, зокрема з порівняннями. Часом антитеза становить собою дуже поширене речення чи навіть цілий твір, наприклад вірш, із протиставленням двох частин;
в) стояти після узагальнювального слова перед однорідними членами речення (перед словами зокрема і наприклад ставиться кома, а після них — двокрапка). Неабияку експресивність мають звуконаслідувальні слова, зокрема: гультяй, телепень, човгати, шастати, теревенити, ахкати, ойкати, хрусь, трісь, бах і т.ін. Неологізми виникають у мові весь час. Це нові слова зі сфери науки, літератури, мистецтва, наприклад: алгоритм, вірусологія, нейрокібернетика, поп-арт.
