89.Складнопідрядні речення із супідрядністю:однорідною та неоднорідною

При одному головному реченні може бути не одне, а й два і більше підрядних. Таким чином, складнопідрядні речення бувають з однорідною й неоднорідною супідрядністю, з послідовною і мішаною підрядністю. У складнопідрядних реченнях з однорідною супідрядністю два або більше підрядних одного виду однаково залежать від того самого головного і від того самого його члена. Наприклад, у реченні Я люблю, щоб сонце гріло, щоб гукали скрізь громи, щоб нове життя будило рух і гомін між людьми (П.Грабовський) від головного речення я люблю однаково залежать три підрядні додаткові (відповідають на питання кого? що?). Схематично будову наведеного речення можна зобразити так: На схемі верхній прямокутник означає головне речення; нижні прямокутники — підрядні речення; лінії, що виходять з однієї точки, вказують на однорідну супідрядність. Однорідні супідрядні речення можуть з’єднуватися між собою сполучниками сурядності. Між двома однорідними супідрядними реченнями, з’єднаними одиничними сполучниками і, та (= і), або, чи, кома не ставиться: 1. Добре було б, коли б саме тепер хтось заглянув до нас в гості чи хоча б мама почала співати (М.Стельмах). 2. А Марко й далі співав, дарма що його пісню глушили якісь несамовиті громи і дарма що її не чули ні бійці, ні дід, ні коні (М.Стельмах). У складнопідрядних реченнях з-неоднорідною супідрядністю два або більше підрядних неоднаково залежать від того самого головного або стосуються різних його членів. Наприклад, у реченні Моя земля була легка, як змах крила, коли по ній моя матуся з поля йшла (Д.Павличко) від головного моя земля була легка по-різному залежать два підрядні: перше (як змах крила) — підрядне міри й ступеня, друге — підрядне часу. У реченні А за вікном щасливі люди про те, що є, і те, що буде, поміж собою гомонять (В.Сосюра) підрядні додаткові що є і що буде стосуються різних його членів. Схематично будову цих речень можна зобразити гак: 90.Складнопідрядні речення з послідовною підрядністю У складнопідрядних реченнях з послідовною підрядністю перше підрядне залежить від головного, друге підрядне — від першого, третє — від другого і т. д. Наприклад, у реченні Помиляється той, хто гадає, що з одержанням свідоцтва чи диплома кінчається період навчання (П.Панч) від головного помиляється той залежить підрядне хто гадає, а від нього залежить наступне підрядне. Схематично будову цього речення можна зобразити так: Я кщо в такому складнопідрядному реченні збігаються підряд два сполучники, то кома між ними ставиться тільки тоді, коли підрядне речення, яке починається другим сполучником, можна опустити без шкоди для будови всього речення. В інших випадках кома між двома сполучниками не ставиться. Наприклад, у реченні ^ Віщувало серце, що, як тільки зміцніють синові крила, не втримати його в хаті (О.Гончар) кома між що і як ставиться, бо речення може існувати й без підрядного як тільки зміцніють синові крила. Але в реченні Вася Багіров з досвіду знав, що коли почався такий наступ, то батальйон, рано чи пізно, піде вперед (О.Гончар) кома між що і коли не ставиться, бо якщо опустити підрядне коли почався такий наступ, то зруйнується будова речення: знав, що... то батальйон піде вперед. Але якби в цьому реченні не було частки то, тоді між цими двома сполучниками треба було б поставити кому: Вася Багіров знав, що, коли почався такий наступ, батальйон, рано чи пізно, піде вперед. До речі, це правило стосується й будь-якого іншого збігу сполучників. Наприклад, відповідно до нього в реченні ^ Тепер поле… все далі розстеляло свою одежу, і, коли він зійшов на горбок, перед ним встали в повній красі всі ниви (М.Коцюбинський) між двома сполучниками поставлено кому, а в реченні Торік був уродив хліб, та як полили дощі, то позносило з гір половину снопів (І.Нечуй-Левицький) в такій самій позиції коми нема. У складнопідрядних реченнях мішаного типу поряд існує однорідна і неоднорідна супідрядність, супідрядність і послідовна підрядність. Ці комбінації можуть бути розмаїтими, наприклад: Коли мене запитують (1), як я став письменником (2), мені хочеться відказати (3), що не я вибирав літературу (4), а вона мене (5) (П.Панч). Треба було ще глибоко розуміти (1), що мова тільки та невичерпно багата й гарна (2), яка виплекана твоїм рідним народом (3), яка живиться із народних джерел (4), що ніколи не замулюються (5) (П. П.). Схематично будову наведених речень можна зобразити так: У першому реченні головне — мені хочеться відказати (3), його пояснює підрядне умови коли мене запитують (1), від нього залежить підрядне додаткове як я став письменником (2), і знову головного однаково стосуються, але вже по-іншому два підрядні додаткові що не я вибирав літературу (4) і а вона [вибрала] мене (5). У другому реченні головне — треба було ще глибоко розуміти (1), його стосується підрядне додаткове що мова тільки та невичерпно багата й гарна (2), останнє пояснюють два означальні речення яка виплекана твоїм рідним народом (3) і яка живиться із народних джерел (4), а слова джерел стосується підрядне означальне що ніколи не замулюються (5). Рідко трапляються речення, у яких одне підрядне може стосуватися двох і більше головних: ^ Як ви вмирали, вам дзвони не грали, ніхто не заплакав над вами, лиш в чистому полі ревіли гармати, а зорі вмивались сльозами (М.Курах). 91.Поняття про складні синтаксичні конструкції, їх функції у мові

Складні синтаксичні конструкції - це багатокомпонентні, багаточленні складні речення, які складаються з трьох і більше предикативних частин, повязаних між собою в єдине ціле. Такі речення ще називають ускладненими складними реченнями. Вони активно функціонують у мові поряд зі складними реченнями найпростішої структури, які включають тільки дві предикативні частини.

Ускладнені складні речення на відміну від останніх дають змогу передати обємні розгалужені думки, велику і різноманітну інформацію, здійснити докладні описи чогось чи когось і т.п., що забезпечує їм широке використання в усіх стилях мови, особливо в науковому й художньо-белетристичному при описах природи, людей, їхніх переживань, почуттів тощо.

Отже, наявність таких структур у мові зумовлена потребами життя.