84.Складнопідрядні речення з підрядними умови

Підрядні умовні частини виражають умову, за якої відбувається повідомлюване в головній частині. Вони залежать від головної частини в цілому й відповідають на питанняза якої умови? Ніяка гать не спинить весняну повінь, якщо вона прорвала собі прірву (В. Малик). Коли хліб на возі, то нема біди в дорозі (Народна творчість). Якби видніше, поблукати скрізь би (Л. Костенко).

Підрядні умовні частини поєднуються з головною за допомогою сполучників якщо, коли, коли б, якби, аби, як, раз, які за умови розташування підрядної частини перед головною часто мають у головній частині сполучниковий елемент то, тобто є парними (якби ... то, як ... то, коли б ... то тощо). Якщо у вас біля вікна росте шипшина, топридивіться до цвіту... (В. Скуратівський). Коли назвався грибом, то лізь у кошик (Народна творчість). Коли б не їсти, то до хати так і не заглянув би цілий день (С. Васильченко).Якби мої думи німії та піснею стали без слова, вони б тоді більше сказали, ніж вся моя довга розмова (Леся Українка). Аби гроші, мішок буде (Народна творчість). Як мати рідненька, то й сорочка біленька (Народна творчість). Робіть, раз маєте бажання.

У літературній мові переважно вживаються умовні сполучники якби і якщо, а розмовній мові, фольклорним та художнім творам більш властиві умовні сполучники як, коли, коли б, раз, аби, які надають реченню розмовного характеру. Як води боятися, тоне купатися (Народна творчість). Як схочеш, то й сам прийдеш (І. Нечуй-Левицький).Гарно і при місяцю, коли сонця немає (Народна творчість). Аби на мене місяць світив, а зорі будуть (Народна творчість).

Складнопідрядні речення з підрядною умовною частиною зі сполучниками коли, як можуть мати додаткове значення часу. Коли дають — бери, коли б´ють — тікай. Якприйде лихо, не всидиш тихо (Народна творчість). У цих підрядних частинах основне значення — вказівка на умову дії головної частини, а додаткове — вказівка на час дії.

Підрядна умовна частина, як правило, стоїть перед головною, хоча може розташовуватися і після неї чи в середині її. Якби він був маляром, то намалював би її [матір] з сонцем на плечі (М. Стельмах). Він намалював би матір із сонцем на плечі, якби був маляром. Він, якби був маляром, намалював би матір із сонцем на плечі.

85.Складнопідрядні речення з підрядними допустовими

Підрядні допустові частини виражають дію, всупереч якій відбувається повідомлюване в головній частині. Вони відповідають на питання незважаючи на що? і приєднуються до головної частини за допомогою сполучників незважаючи на те що, хоч (хоча), хай (нехай), дарма що, скільки (б) (не). У великій світлиці,незважаючи на те що був сонячний день, стояли сутінки (В. Малик). Не сумуй, хочсміється недоля лиха і розпуку в душі викликає (П. Капельгородський). Хоча ніхто не снідав, їсти не хотілося (В. Малик). Нехай звірі розшарпають моє тіло, а я все-таки втечу(І. Нечуй-Левицький). А Марко далі співав, дарма що його пісню то з того, то з іншого боку глушили несамовиті громи (М. Стельмах). Скільки не літай, а доведеться на землю падать (Народна творчість).

Підрядні допустові частини стосуються головної частини в цілому й можуть стояти перед нею, після неї або в середині головної частини. Хоч я не завжди щиро говорила з людьми, хоч тяжкий розпач свій від рідних, милих, найлюбіших крила, та не від тебе, любий друже мій! (Леся Українка). На другий день Степану стало далеко краще, дарма що півночі він і не спав (М. Старицький). Богдан поставив ринку біля коша і, хоч йому було не до їжі, заглянув у розсохлу від років скриню (М. Стельмах).

Підрядні допустові частини можуть мати додаткові значення умови. У таких випадках до сполучників хоч (хоча), скільки (не) приєднується частка би, а дієслово-присудок набуває умовного способу. Ніхто до тебе не озветься, хоч би покликала кого (Л. Костенко). На цьому даху сніги зимою ніколи не трималися, скільки б їх не випадало (І. Чендей).

Допустовий сполучник хоч (хоча) властивий усім стилям мови, сполучники хай(нехай), дарма що, скільки (не) — розмовно-побутовому, художньому, незважаючи на те що — переважно науковому й офіційно-діловому стилям, хоч може вживатись і в художньо-публіцистичних текстах.