Робота 4.10. Визначення вмісту золи в цукрі

Відважити 30 г цукру на електронних вагах і частинами помістити в фарфоровий тигель. Кожну частину зволожити сірчаною кислотою по 0,5-1 см³, повільно підігріваючи й обвуглюючи. Всього необхідно 4-5 см³ сірчаної кислоти. Тигель попередньо розжарити, охолодити і зважити. Потім тигель помістити у муфельну піч за температури 550 °С і розжарити. Додати декілька крапель сірчаної кислоти й знову розжарити за температури 800 °С до постійної маси. Потім тигель охолодити в ексикаторі й зважити. Масову частку золи (X, %) у перерахунку на суху речовину обчислити за формулою:

,

де m – маса золи, г;

m₁ – маса наважки цукру, г;

W – вологість цукру, %.

За кінцевий результат приймають середнє арифметичне значення результатів двох паралельних визначень, допустима розбіжність між якими не повинна перебільшувати 0,007 %.

Робота 4.11. Визначення гранулометричного складу цукру

Використовувати набір сит з отворами розміром 0,2; 0,5; 0,8; 1,0; 1,2; 1,5; 2,0; 2,5; 3,0; 3,5; 4,0 мм. 100 г досліджуваного зразка сухого цукру вміщують у верхнє найбільш велике сито. Набір сит закривають кришкою й приводять в рух механічним струшувачем. Число коливань сит 200 раз/хв.

Після 10 хв. просіювання залишки кристалів на ситах зважують із точністю до 0,01 г. Одержані результати виражають фракційний склад цукру у відсотках.

Робота 4.12. Визначення тривалості розчинення цукру рафінованого

Для дослідження беруть кубик цукру з ребром в 1 см. Склянку на 0,5 дм³ наповнюють на 20-30 мм нижче краю водою, нагрітою до температури 20 °С. Потім у неї кладуть сітку, натягнуту на дротяне кільце діаметром 50 мм, до якої прикріплено три дротяних тримачі, що охоплюють краї склянки. Довжина дротяних тримачів повинна бути такою, щоб опущена в склянку сітка перебувала на відстані до 120 мм від дна склянки.

Коли вода в склянці стане нерухомою, на сітку пінцетом кладуть досліджуваний зразок цукру пресованого, одночасно включають секундомір. Закінчення розчинення зразка цукру встановлюють по припиненню концентраційних потоків розчину від сітки до дна склянки.

Для дослідження беруть 5 зразків (шматків) цукру, для кожного досліду беруть свіжу воду, потім розраховують середнє арифметичне значення тривалості розчинення 5 зразків (шматків) цукру пресованого.

Аналіз одержаних результатів. Висновки та рекомендації

Отримані експериментальні дані порівнюють з нормативними значеннями та роблять висновок щодо відповідності досліджуваних зразків меду та цукру вимогам нормативної документації.

Запитання для самоперевірки

1. Споживні властивості і хімічний склад меду натурального.

2. Лікувальні властивості меду натурального.

3. Наведіть класифікацію меду.

4. В чому полягає підготовка проби меду перед дослідженням?

5. Реактиви, що необхідні для визначення кислотності меду.

6. Що таке діастазне число меду?

7. Характеристика спеціальних видів цукру.

8. Фактори, які впливають на якість цукру.

9. Вимоги до якості цукру.

10. Дефекти, які виникають під час зберігання цукру.