- •Міністерство аграрної політики та продовольства України Науково-методичний центр аграрної освіти
- •Міністерство аграрної політики тапродовольства України Науково-методичний центр аграрної освіти
- •За редакцією д. І. Рижмань
- •Економіка підприємства Навчальний посібник
- •Тема 1. Підприємство в сучасній системі господарювання.
- •Поняття підприємства, його роль і умови ефективної роботи в ринковій економіці
- •Організаційно-виробнича структура аграрних підприємств та вплив мікро- і макросередовищ на їх діяльність
- •Визначальні фактори структури підприємства:
- •Основними ланками макросередовища є:
- •Науково-технічне середовище;
- •Реструктуризація підприємства
- •Складовими мікросередовища, в якому функціонують аграрні підприємства, є:
- •Результати реструктуризації оцінюються такими .Показниками як:
- •Класифікація підприємств
- •Кластеризація як механізм підвищення конкурентоспроможності та соціальної спрямованості аграрної економіки
- •Основні виробничі та економічні показники діяльності аграрних підприємств
- •Тема 2. Трудові ресурси.
- •Персонал підприємства, його склад і структура
- •Співвідношення чисельності основних та допоміжних робітників (Ко/д):
- •Співвідношення чисельності робітників до чисельності працівників апарату управління (Кр/а.У.П):
- •Частка висококваліфікованих та кваліфікованих робітників у загальній чисельності робітників підприємства (αкв.Р):
- •Поняття, класифікація та структура персоналу
- •Показники працезабезпечення і використання трудових ресурсів
- •Коефіцієнт залучення трудових ресурсів у суспільне виробництво
- •Загальний коефіцієнт використання робочого часу,
- •Планування чисельності персоналу та ринок праці
- •Продуктивність праці, її показники і методика визначення.
- •Завдання, принципи та методи нормування праці в сільськогосподарських підприємствах
- •Способи вивчення затрат робочого часу трудових процесів
- •Оплата праці, її форми і системи
- •Тарифна система, її призначення та складові частини
- •Методика нарахування оплати праці в рослинництві
- •Тема 3. Капітал, виробничі фонди та нематеріальні ресурси.
- •Загальна характеристика капіталу
- •Земельні ресурси та їх використання.
- •Земельний фонд України і його структура
- •Земельний кадастр і грошова оцінка землі
- •Земельний кодекс. Право власності на землю та право землекористування
- •Плата за землю сільськогосподарського призначення
- •Оренда землі
- •Поняття ринку землі
- •Інтенсивність та ефективність використання земельних ресурсів
- •Матеріально-технічна база аграрних підприємств
- •Матеріально-технічна база підприємства
- •Тракторний парк і ефективність його використання
- •Показники інтенсивності використання тракторного парку:
- •Показники продуктивності використання тракторного парку:
- •Показники економічності використання тракторного парку:
- •Витрати палива на один умовно-еталонний гектар.
- •Ефективність використання комбайнового парку
- •Транспортні засоби аграрних підприємств і ефективність їх використання
- •Показники продуктивності автотранспорту: виробіток автомобілів на одну середньооблікову автомобіле-тонну:
- •Кількість тонно-кілометрів на середньооблікову автомобіле-тонну в тонно-кілометрах, що розраховується з виразу:
- •Прямі експлуатаційні витрати на 100 км пробігу й окремо на тонну перевезеного вантажу, грн;
- •Поняття розміру енергоресурсів
- •Основні показники процесу енергоспоживання у сільському господарстві
- •Інноваційне забезпечення оновлення сільськогосподарської техніки
- •Основні засоби (основний капітал) аграрних підприємств. Нематеріальні ресурси підприємства
- •Економічна сутність основних фондів підприємства
- •Фондів.
- •Облік та оцінювання основних виробничих фондів
- •Знос основних фондів підприємства
- •Амортизація основних фондів
- •Методи нарахування амортизації
- •Метод рівномірного нарахування зносу
- •Показники використання основних виробничих фондів
- •І. Показники, які характеризують технічний стан основних виробничих фондів.
- •Показники, які характеризують технічне оснащення підприємства.
- •Показники, які характеризують ефективність використання основних виробничих фондів підприємства.
- •Нематеріальні ресурси підприємства
- •Нематеріальні активи підприємства
- •Оборотні засоби (оборотний капітал) аграрних підприємств
- •Сутність, склад і класифікація оборотних засобів
- •Структура оборотного капіталу й оцінка запасів при їх виробничому споживанні
- •Початок 2009 р.
- •Забезпеченість аграрних підприємств оборотним капіталом та його кругообіг
- •Методика визначення ефективності використання оборотного капіталу та її факторний аналіз
- •Нормування оборотних засобів
- •Нормування оборотних засобів у виробничих запасах
- •Нормування оборотних засобів у незавершеному виробництві
- •Показники оцінювання використання оборотних засобів на підприємстві
- •Тема 4. Інноваційно-інвестиційна діяльність підприємства.
- •Інвестиції аграрних підприємств.
- •Поняття, склад і структура інвестицій
- •Об’єкти інвестицій:
- •Інвестиції, їх види та характеристика
- •Сутність та класифікація капітальних вкладень підприємства
- •Критерії оцінки інвестиційних проектів
- •Джерела надходження коштів для реалізації інвестиційного проекту:
- •Зовнішні джерела інвестиційних ресурсів
- •Чинники підвищення ефективності використання капітальних вкладень і фінансових інвестицій.
- •Інтенсифікація виробництва та науково-технічний прогрес.
- •Інтенсифікація як головний шлях збільшення виробництва сільськогосподарської продукції
- •Показники рівня інтенсивності поділяють на натуральні і вартісні.
- •Результативні показники інтенсифікація сільського господарства це:
- •Економічну ефективність інтенсифікації сільського господарства характеризують такі показники:
- •Фактори, що зумовлюють ефективність інтенсифікації виробництва
- •Об'єктивна необхідність інноваційного розвитку підприємств у сучасних умовах
- •Класифікація інновацій
- •Умови відтворення інноваційної спрямованості розвитку господарської системи:
- •Реінжиніринг як важливий напрямок інноваційної діяльності на підприємстві
- •Суть нтп та інноваційної діяльності. Загальна характеристика напрямів нтп
- •Основні риси нтп в ринковій економіці та важливість переходу аграрної економіки на інноваційну модель розвитку
- •Агрохімічний напрям нтп. Ефективність застосування мінеральних добрив і фактори її підвищення
- •Ефективність застосування хімічних засобів захисту рослин і тварин
- •Біологічний напрям науково-технічного прогресу
- •Розширене відтворення і нагромадження в аграрних підприємствах
- •Суть і особливості розширеного відтворення
- •Показники розширеного відтворення
- •Тема 5. Система планування на підприємстві
- •Прогнозування як наукове обгрунтування і вирішення альтернативних шляхів перспективної діяльності підприємства
- •Суть нормативного і пошукового прогнозування, застосування довгострокових та короткострокових прогнозів у
- •Принципи, методи планування та система планів підприємства
- •Суть та основні етапи стратегічного планування на підприємстві
- •Зміст і методика бізнес-планування в ринкових умовах господарювання
- •Зміст бізнес-плану
- •Суть і системи тактичного і оперативного планування діяльності виробничих підрозділів і підприємств
- •Основні розділи стратегічних планів:
- •Поняття і необхідність державного регулювання і підтримки сільськогосподарського виробництва
- •Тема 6. Організація виробництва та його обслуговування
- •Спеціалізація і галузева структура аграрних підприємств
- •Суть і фактори розміщення та спеціалізації сільськогосподарського виробництва
- •Форми спеціалізації й методика визначення виробничого напряму підприємства
- •Галузі й галузева структура аграрних підприємств та методика її визначення
- •Методика визначення ефективності галузевої структури підприємства
- •Підбір конкуруючих галузей і оцінка альтернатив при формуванні галузевої структури підприємства
- •Методика визначення «чутливості» прибутку до зміни ціни і врожайності конкуруючих культур
- •Концентрація виробництва та диверсифікація аграрних підприємств
- •Економічна концентрація та захист економічної конкуренції
- •Диверсифікація аграрних підприємств, її форми і види
- •Переваги і загрози диверсифікації виробництва та методика визначення її рівня
- •Методичними підходами
- •Агрокооперативи.
- •Розвиток агропромислової інтеграції в умовах ринкових відносин
- •6.3. Організаційно-економічні основи формування сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу.
- •Тема 7. Продукція: сутність, різновиди і конкурентоспроможність
- •Валова продукція та її складові
- •Поняття якості, характеристика її показників і значення для підвищення конкурентоспроможності продукції
- •Методи визначення якості продукції і вплив її рівня на результати виробництва
- •Методика визначення втрат (додаткового ефекту) від зниження (підвищення) якості продукції
- •Витрати на поліпшення якості продукції і напрями забезпечення її конкурентоспроможності за якістю
- •Стандартизація та сертифікація продукції та послуг
- •Стандартизація продукції здійснюється за певними принципами,
- •Державний нагляд за якістю та внутрішньовиробничий технічний контроль
- •Економічні функції держави щодо діяльності підприємства
- •Особливості формування ринків основних видів сільськогосподарської продукції і продовольства
- •Інфраструктура ринку та її складові.
- •Поняття та показники конкурентоспроможності підприємства
- •Обгрунтування та вибір факторів конкурентних переваг підприємства
- •Фактори маркетингу, що обумовлюють напрями конкурентних переваг:
- •Оцінювання рівня конкурентних переваг та конкурентоспроможності підприємства
- •Аграрна реформа і організаційно-економічні трансформації в сільському господарстві
- •1990-2009 Роки
- •Особливості формування регіональних агропромислових кластерів
- •Логістика в управлінні якістю аграрної продукції.
- •Тема 8. Витрати підприємства .
- •Суть собівартості продукції і характеристика її видів
- •Види собівартості різних видів продукції, робіт і послуг
- •Склад і структура витрат за всіма видами діяльності підприємств
- •Класифікація затрат виробництва і порядок їх віднесення на певні види продукції
- •Підприємств
- •Послідовність і методи визначення собівартості сільськогосподарської продукції
- •Пряме віднесення витрат на відповідні види продукції.
- •Калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг)
- •Продукції (робіт, послуг) допоміжних виробництв.
- •Калькулювання собівартості продукції рослинництва.
- •Вирощене насіння цукрових буряків та кормових буряків
- •Калькулювання собівартості продукції тваринництва
- •Значення, резерви і шляхи зниження собівартості сільськогосподарської продукції
- •Тема 9. Результативність діяльності підприємств
- •Суть ефективності як економічної категорії
- •Фінансові ресурси підприємства
- •Формування доходу підприємства
- •Дохід підприємства
- •Не включаються до складу валового доходу:
- •Прибуток підприємства
- •Рентабельність виробництва і методика визначення її показників
- •Ступінь рентабельності сільськогосподарського виробництва. Показники і методика визначення рівня
- •Оцінювання фінансово-економічного стану підприємства
- •Загальний рівень рентабельності підприємства:
- •Оборотність товарно-матеріальних запасів:
- •Економічні дослідження беззбитковості виробництва і прибутковості галузі за допомогою показника норми беззбитковості
- •Чинники зростання ефективності виробництва (діяльності підприємства)
- •Тема 10. Антикризова діяльність підприємства.
- •Загальне поняття про кризу, причини виникнення. Види економічних криз. Аналіз причин та симптомів фінансової кризи
- •Економічна криза
- •Причини виникнення кризи
- •Види економічних криз
- •Найбільш вдалими є такі трактування кризи на підприємстві:
- •Причини та симптоми фінансової кризи.
- •Циклічний розвиток економіки та економічні кризи.
- •Депресія.
- •Пожвавлення.
- •Антикризовий фінансовий менеджмент – вимога «нової економіки»
- •Антикризовий маркетинг - гарантія успіху
- •Санація (фінансове оздоровлення) суб'єктів господарювання
- •Обгрунтування сценаріїв подолання найбільш імовірних ризиків у процесі проведення фінансового оздоровлення підприємства.
- •Характеристика економічної безпеки підприємства
- •Аналітична оцінка рівня економічної безпеки підприємства
- •Основні напрями організації економічної безпеки за окремими функціональними складовими
- •Банкрутство підприємств як економічне явище
- •Методичні основи визначення ймовірності банкрутства суб'єктів господарювання
- •Ліквідація збанкрутілих підприємств (організацій)
- •Практика здійснення та ефективність реструктуризації підприємств
- •Господарювання.
- •Ліквідуються
- •Тема 11. Економіка основних галузей сільського господарства.
- •Економічна суть, різновиди та особливості продуктових підкомплексів
- •Організаційно-виробнича характеристика головних продуктових підкомплексів
- •Частина 1. Галузі рослинництва
- •Економіка зернопродуктового підкломплексу апк
- •Виробничо-технологічна суть цього продуктового підкомплексу зводиться до такого:
- •Механізм його створення та функціонування такий:
- •Народногосподарське значення виробництва зерна
- •Розвиток і розміщення виробництва зерна
- •Економічна ефективність виробництва зерна
- •Роками, тис т.
- •Шляхи підвищення економічної ефективності виробництва зерна
- •Ринок зерна
- •Динаміка цін і прибутковості товарної продукції сільськогосподарських підприємств України
- •Економіка бурякоцукрового виробництва
- •Особливості бурякоцукрового підкомплексу
- •Народногосподарське значення цукрових буряків
- •Економічна ефективність виробництва цукрових буряків та напрями її підвищення
- •Економіка олійного підкломплексу апк
- •Народногосподарське значення соняшника
- •Ефективність, розвиток та розміщення виробництва олійних культур
- •Шляхи підвищення ефективності виробництва олійних культур.
- •Ринок насіння соняшнику
- •Формування ринку українського біопалива: передумови, перспективи, стратегія
- •Економіка картоплепродуктового виробництва та овочепродуктового підкомплексу апк
- •Народногосподарське значення, розвиток та розміщення виробництва картоплі і овочів
- •Економічна ефективність виробництва картоплі та напрями її підвищення
- •Економічна ефективність виробництва овочів та напрями її підвищення
- •України, 2008 рік
- •Шляхи підвищення економічної ефективності виробництва картоплі та овочів.
- •Економіка виробництва плодів, ягід і винограду.
- •Народногосподарське значення, розвиток та розміщення садівництва
- •Економічна ефективність виробництва плодів і ягід та напрями її підвищення
- •Народногосподарське значення, розвиток та розміщення виноградарства
- •Економічна ефективність виробництва винограду та напрями її підвищення
- •Ринок плодово-овочевої продукції
- •Економіка виробництва і використання кормів.
- •Кормова база та її значення для розвитку тваринництва
- •Економічна оцінка кормових культур та виробництва кормів
- •Ефективність використання альтернативних видів кормів у годівлі тварин
- •Напрями збільшення виробництва кормів та підвищення його ефективності
- •Частина 2. Галузі тваринництва.
- •11.9. Економіка молокопродуктового підкомплексу апк
- •Народногосподарське значення, розвиток та розміщення скотарства
- •Економічна ефективність скотарства та напрями її підвищення
- •11.10. Економіка м’ясного підкомплексу апк
- •Визначальними факторами, які справляють прямий вплив на обсяги виробництва та якість м 'ясопродукцїі, слід вважати:
- •Щоб вивести комплекс із кризового стану, необхідно забезпечити:
- •Народногосподарське значення, розвиток та розміщення свинарства
- •Економічна ефективність свинарства та напрями її підвищення
- •11.11. Економіка вівчарства
- •Народногосподарське значення, розвиток та розміщення вівчарства
- •Економічна ефективність вівчарства та напрями її підвищення
- •Література
- •Вступ 6
- •Тема 1. Підприємство в сучасній системі господарювання. 12
- •Тема 2. Трудові ресурси 31
- •Тема 3. Капітал, виробничі фонди та нематеріальні ресурси 66
- •Тема 4. Інноваційно-інвестиційна діяльність підприємства. 148
- •Тема 5. Система планування на підприємстві 209
- •Тема 6. Організація виробництва та його обслуговування 229
- •Тема 7. Продукція: сутність, різновиди і конкурентоспроможність 262
- •Тема 8. Витрати підприємства 334
- •Тема 9. Результативність діяльності підприємств 364
- •Тема 10. Антикризова діяльність підприємства 404
- •Тема 11. Економіка основних галузей сільського господарства. 460
- •Частина 1. Галузі рослинництва 467
- •Частина 2. Галузі тваринництва. 556
- •Література 581
Народногосподарське значення цукрових буряків
Основною технічною культурою, що забезпечує цукрову промисловість сировиною, є цукрові буряки. Із загальної кількості світового виробництва цукру на цукрові буряки припадає близько 40%, а в окремих країнах вони є єдиним джерелом одержання даного продукту. Це стосується і нашої країни, де цукор виробляють тільки із цукрових буряків. Ця культура має велике значення як для економіки держави, так і для економіки кожного бурякосіючого господарства. По-перше, коренеплоди цукрових буряків є сировиною для виробництва продукту харчування - цукру; по-друге, від продажу державі цукрової сировини бурякосійні підприємства одержують до половини грошових надходжень і до третини загальної суми чистого доходу рослинництва; по-третє, цукрові буряки - джерело поповнення кормових ресурсів у вигляді гички, а також жому, патоки і комбікормів, які одержують
господарства за продаж цукрових буряків (за врожайності 300 - 350 ц/га господарства одержують близько 65 ц к.од. з 1 га, що еквівалентно врожайності ячменю понад 40 ц/га); по-четверте, цукрові буряки підвищують загальну продуктивність сівозмін, оскільки технологія їх вирощування пов'язана з глибокою оранкою, великими дозами добрив, очисткою поля від бур'янів і шкідників, що в свою чергу позитивно впливає на врожайність наступних сільськогосподарських культур.
Коренеплоди культивованих в Україні сортів та гібридів цукрових буряків містять 17 - 18% цукру, а за сприятливих умов його нагромаджується до 20%. При переробці на цукрових заводах вихід цукру з коренеплодів становить 12 - 15%. Таким чином, за врожайності цукрових буряків 360 - 400 ц/га можна одержати по 50 - 60 ц цукру з 1 га.
На території країни цукрові буряки як сировина для одержання цукру вирощуються приблизно з 1800 року. Буряковий корінь за масою був у 75 разів менший, ніж тепер, а цукру в ньому було лише 3 - 4% (у 2002 році цукристість буряків становила приблизно 14%). У складі посівних площ цукрові буряки займають 10,1%, від площі посіву технічних культур - 39,0 %. Нині в Україні спостерігається розбалан-сованість внутрішньої організаційно-економічної структури цукробурякового виробництва, відсутність стратегії та сти- мулювання до подальшого розвитку внутрішнього ринку цукру. Виробництво цукрових буряків за 1990 - 2002 роки скоротилося в Україні на 74,3 %, цукру - на 79,5%. Станом на початок лютого 2003 року в Україні було вироблено 1430 тис. т цукру, що нижче економічно обгрунтованої раціональної межі виробництва цукру (2200 - 2300 тис. т) і є критичним показником для галузі, становить загрозу споживчому і виробничому забезпеченню цукром країни в цілому. За оцінками спеціалістів, витрати на виробництво такого обсягу цукру не компенсуються прибутком від його реалізації. Цукрове виробництво стало нерентабельним. Потужності цукрових заводів використовуються лише на 50 - 70%. В Україні через нестачу сировини майже третина заводів призупинили діяльність. Кризова ситуація в буря-коцукровому виробництві України загострюється станом кон'юнктури на світовому ринку цукру. Білий цукор, видобутий з цукрової тростини, оцінюється майже в 1,5 раза дешевше бурякового, враховуючи, що частка тростинного цукру в світовому виробництві цукру становить майже 70%. Тому надалі необхідно спрямувати зусилля на підвищення обсягів виробництва цукрових буряків з метою збільшення стратегічної сировини - цукру.
Основними бурякосіючими областями України є Вінницька, Хмельницька, Черкаська, Полтавська, Тернопільська, Київська, Харківська та Сумська, які забезпечують близько 70% валового виробництва цукрових бу- ряків.
При формуванні сировинної зони виходять із забезпечення оптимальної тривалості роботи цукрових заводів, яка дорівнює приблизно 80 діб.
Особливо загострилась ця проблема останнім часом у зв'язку з необхідністю чіткої взаємодії всіх ланок агропромислового комплексу з метою запобігання втрат готової продукції, досягнення високого кінцевого результату. Україна, як відомо, належить до числа перших Європейських держав, які
започаткували ще з 20-х років XIX ст. виробництво цукру з цукрових буряків. Це зумовлювалося досить сприятливими грунтово-кліматичними умовами для виробництва цукрової сировини, наявністю значних запасів дешевої кріпосної праці селян, стрімким нарощуванням попиту на цукор у Російській імперії та на експортні поставки зарубіжних країн. Цей процес супроводжувався бурхливим розвитком бурякопереробних промислових підприємств. У 90-х роках XIX ст. в Україні вже функціонувало 187 цукрових заводів. За цей період посівні площі під цукровими буряками збільшились у кілька разів і перевищили 500 тис. га, а виробництво цукру за сезон цукроваріння зросло до 590-600 тис. тонн.
Швидкими темпами розвивалося цукробурякове виробництво в Україні і в першій половині XX ст. Після Великої Вітчизняної війни ця галузь харчової промисловості набула визначального характеру, стала важливим джерелом валютних надходжень країни. У 1990 році перед створенням демократичної незалежної держави в Україні функціонувало 192 цукрових заводи, які переробили за сезон 44,2 млн. тонн цукрових буряків і виробили 5383 тис. тонн цукру. Вихід цукру до ваги переробленої сировини становив 11,97%. Україна посіла п'яте місце після США, Бразилії, Індії і Китаю серед країн світу за обсягом виробництва бурякового цукру. Тут було зосереджено 20,7% усіх світових посівних площ цукрових буряків. Частка України у світовому валовому виробництві бурякового цукру досягла 13,3%. Річний обсяг експорту цукру країни становив 3663 тис. т, або майже 54% загального виробленого обсягу цієї продукції. Слід зазначити, що цукру у світовій практиці, як цінному харчовому продукту, відводиться досить важливе місце, яке зумовлюється його високою калорійністю (у 100 г міститься близько 400 ккал), особливими смаковими і дієтичними якостями, швидким впливом на відновлення працездатності людського організму. Разом з тим цукор характеризується важливою ознакою щодо можливості тривалого зберігання, тому належить до стратегічних продуктів харчування людської спільноти. З огляду на це цукор набув в Україні поряд із зерном важливого значення як найцінніша валюта. Слід підкреслити, що цукор, як незамінний харчовий продукт, досить широко використовується в інших галузях харчової промисловості, зокрема в хлібобулочній, кондитерській, спиртовій, плодоовочеконсервній, виноробній, лікеро-горілчаній, фармакологічній та інших галузях. Цукробурякове виробництво в Україні має важливе значення для розвитку кормової бази тваринницьких галузей. Адже від промислової переробки 1 т цукрових буряків одержують близько 800 кг жому і 50 кг меляси. Ці відходи цукрової промисловості широко використовуються при годівлі великої рогатої худоби і свиней. Патока слугує сировиною для виробництва спирту, гліцерину, харчових дріжджів, молочної та лимонної кислоти тощо.
Бурякова гичка використовується для згодовування худобі у свіжому вигляді та для силосування корму. Отже, з кожного гектара зібраних цукрових буряків при врожайності 300 ц крім 36-38 ц білого цукру додатково отримують до 45 ц корм. од. високоякісного корму як побічної продукції від посівів цукрових буряків і відходів їх промислової переробки. Водночас розвиток буряківництва має істотне соціальне значення для сільського господарства, забезпечуючи значне підвищення зайнятості сільського населення і разом з тим
слугує важливим джерелом дохідності галузі. Посіви цукрових буряків характеризують розвиток інтенсифікації землеробства, підвищують його культуру і ефективність використання орних земель.
У період здійснення аграрної реформи в Україні з швидкоплинним породженням деструктивних процесів цукробурякове виробництва зазнало глибокої економічної кризи, яка призвела до різкого занепаду галузі, зменшення більш як у чотири рази посівних площ цукрових буряків, зниження урожайності та значного зменшення валових зборів цукрової сировини. Як наслідок, істотно зменшились кількість промислових підприємств цукрового виробництва та обсяги валового випуску цукру.
Однією з основних причин руйнації цукробурякового виробництва стала втрата економічного інтересу, насамперед сільськогосподарських товаровиробників, до розвитку буряківництва, зниження ефективності галузі. За період з 1990 по 2008 рік посівні площі цукрових буряків у країні скоротилися з 1607 тис. до 388 т-с. га. Хоча урожайність збільшилась на 80 ц і становила 355 ц/га. У 2008 році і Україні працювало тільки 70 промислових підприємств, які переробляли за сезон 13,7 млн. т цукрових буряків і випускали 1260 тис. т цукру.
Висока собівартість виробництва цукрової сировини й низькі ціни її реалізації переробним підприємствам перетворили раніше ефективну галузь у збиткову. Цукрове виробництво втратило конкурентоспроможність на зарубіжному ринку. Український цукор швидко витіснили із світового цукрового ринку. Держава з великими зусиллями намагалася забезпечити внутрішні потреби цукру власним виробництвом. А в окремі роки доводилося потребу в цьому продукті покривати за рахунок імпортних поставок.
Враховуючи високу цінність цукру як важливого харчового продукту і як незамінної сировини для розвитку багатьох галузей економіки країни, а також створену протягом тривалого часу потужну матеріально-ресурсну базу для ефективного розвитку буряківництва і переробної цукрової промисловості, наявний багатовіковий досвід української держави щодо розвитку бурякоцукрового виробництва, не можна допускати безальтернативної втрати цього важливого національного агропромислового підкомплексу економіки країни.
Необхідність зумовлюється також стратегічним значенням цукру для перспективного розвитку людської спільноти. Адже потреба у виробництві цукру, як й інших продовольчих продуктів, постійно зростає із збільшенням чисельності населення планети. Якщо нині на світовому ринку український буряковий цукор не конкурентоспроможний, то це тимчасове явище, яке, безперечно, буде подолане під впливом об'єктивних закономірностей розвитку продуктивних сил суспільства.
Незважаючи на наявність в Україні досить сприятливих грунтово- кліматичних і соціально-економічних умов для виробництва цукрових буряків - і матеріально-технічної бази їх переробної промисловості, цукробурякове виробництво в країні значно відстає від рівня Європейських держав (табл.11.8).
Таблиця 11.8 Виробництво цукрових буряків і бурякового цукру в основних країнах
Європейського континенту, на початок 2009 року
Країни |
Площі посівів цукрових буряків, тис. га |
Урожайність, ц/га |
Перероблено цукрових буряків, млн. т |
Вихід цукру, т/га |
Вихід цукру, % до маси буряків |
Вироблено цукру, млн. т |
Тривалість переробки цукрової сиро вини, дій |
Німеччина |
359,7 |
57,4 |
20,64 |
9,04 |
15,73 |
3,25 |
|
Франція |
276,0 |
71,3 |
21,30 |
12,20 |
19,50 |
4,17 |
84 |
Великобританія |
107,1 |
67,2 |
7,19 |
10,51 |
16,10 |
1,15 |
124 |
Австрія |
39,4 |
63,9 |
2,49 |
10,30 |
15,36 |
0,38 |
99 |
Данія |
41,7 |
56,7 |
2,50 |
9,00 |
15,00 |
0,37 |
78 |
Нідерланди |
83,3 |
66,9 |
5,58 |
10,75 |
15,64 |
0,87 |
98 |
Польща |
240,2 |
48,6 |
11,03 |
7,46 |
15,46 |
1,70 |
88 |
Іспанія |
104,0 |
74,3 |
7,22 |
10,00 |
13,43 |
1,04 |
80 |
Україна |
635 |
30 |
16,3 |
3,3 |
11,52 |
1,86 |
59,5 |
Найбільші посівні площі під цукровими буряками відведено в Німеччині, Франції та Польщі - понад 240 тис. га, тоді які в Україні ця культура займала у 2-2,5 раза більші площі, а урожайність була майже удвічі нижчою. У переважній більшості країн вихід цукру з гектара посівної площі бурякової сировини був у три-чотири рази вищим. До того ж вилучення цукру із цукрових буряків становило майже у всіх розвинутих країнах (за винятком Польщі) понад 15%, або на 25% більше, ніж в Україні. Отже, досвід Європейських країн свідчить про наявність значних резервів збільшення виробництва цукру та його ефективності. Тому надто надмірна активна поспішність деяких сучасних політиків та економістів щодо переведення в металевий брухт матеріально- технічної бази багатьох підприємств цукрової промисловості свідчить про непоправну шкоду українській економіці. Як підкреслювалося вище, будівництво більшості цукрових заводів велося ще у XIX ст., які при необхідній техніко-технологічній підтримці працювали по сто років і більше, а значна їх частина функціонує й нині.
Якщо кризова ситуація в агропромисловому виробництві призвела до руйнування матеріально-ресурсного потенціалу, то це зовсім не означає, що через тимчасово не завантажені виробничі потужності, закриття цукрових заводів їх треба негайно знищити.
Цукробурякове виробництво в Україні має важливе значення для розвитку кормової бази тваринницьких галузей. Адже від промислової переробки 1 т цукрових буряків одержують близько 800 кг жому і 50 кг меляси. Ці відходи цукрової промисловості широко використовуються при годівлі великої рогатої худоби і свиней. Патока слугує сировиною для виробництва спирту, гліцерину, харчових дріжджів, молочної та лимонної кислоти тощо.
Бурякова гичка використовується для згодовування худобі у свіжому
вигляді та для силосування корму. Отже, з кожного гектара зібраних цукрових буряків при врожайності 300 ц крім 36-38 ц білого цукру додатково отримують до 45 ц корм. од. високоякісного корму як побічної продукції від посівів цукрових буряків і відходів їх промислової переробки. Водночас розвиток буряківництва має істотне соціальне значення для сільського господарства, забезпечуючи значне підвищення зайнятості сільського населення і разом з тим слугує важливим джерелом дохідності галузі. Посіви цукрових буряків характеризують розвиток інтенсифікації землеробства, підвищують його культуру і ефективність використання орних земель.
Занепад цукробурякового виробництва в Україні певні владні структури пояснюють різким зниженням попиту на цукор, який втратив конкурентоспроможная. Безумовно, виробляти цукрові буряки в ринкових умовах XXI ст. з такими низькими показниками, які характеризували розвиток галузі ще наприкінці XIX і -а початку XX ст., неефективно. З цією метою в Україні слід територіально звузити розміщення посівів цукрової сировини тільки на придатних для цього землях у зоні з 580-620 мм обсягом річних атмосферних опадів, що забезпечить одержання врожаю 480-520 ц з гектара цукрових буряків. Найбільш сприятливими для ефективного розвитку галузі в Україні є ґрунтово-кліматичні умови лісостепової зони. Тут у структурі посівних площ цукрові буряки можуть бути розмірені на 10% орних земель. На добрих для культури попередниках загальна оптимальна площа посівів фабричних цукрових буряків в Україні, за розрахунками наукових установ, має становити 800-810 тис. га, що при середній врожайності 480-520 ц/га забезпечить одержання 40 млн. т валового збору коренів. При середньому виході цукру 15% із загальної маси сировини валове виробництво становитиме близько 6,0 млн. т білого цукру. За таких умов цукробурякове виробництво буде конкурентоспроможним на світовому ринку цукру, основний вектор якого має спрямовуватися на середньо-азійські країни, де рівень його споживання ще не досяг фізіологічних норм харчування населення.
Рис. 11.6. Виробничо-технологічна схема цукрового кластера Вінницького регіону
Управління агропромисловим профільним кластером здійснює координаційний орган - періодично, а виконавчий - постійно. Останній здійснює оперативне управління кластерним утворенням, виконуючи рішення координаційного органу. На цій схемі також необхідно показати ті агропромислові профільні кластери, з якими співпрацює кластерна структура, що проектується (як правило, вони є споживачами її продукції). Як приклад, розглянемо формування схеми цукрового кластера Вінницького регіону (рис. 11.6).
Для агропромислових профільних кластерів регіону виробничо- технологічна структура має, як правило, три групи виробництв:
а) вирощування (одержання) сільськогосподарської продукції;
б) переробка сільськогосподарської продукції; в) харчові виробництва.
