- •Міністерство аграрної політики та продовольства України Науково-методичний центр аграрної освіти
- •Міністерство аграрної політики тапродовольства України Науково-методичний центр аграрної освіти
- •За редакцією д. І. Рижмань
- •Економіка підприємства Навчальний посібник
- •Тема 1. Підприємство в сучасній системі господарювання.
- •Поняття підприємства, його роль і умови ефективної роботи в ринковій економіці
- •Організаційно-виробнича структура аграрних підприємств та вплив мікро- і макросередовищ на їх діяльність
- •Визначальні фактори структури підприємства:
- •Основними ланками макросередовища є:
- •Науково-технічне середовище;
- •Реструктуризація підприємства
- •Складовими мікросередовища, в якому функціонують аграрні підприємства, є:
- •Результати реструктуризації оцінюються такими .Показниками як:
- •Класифікація підприємств
- •Кластеризація як механізм підвищення конкурентоспроможності та соціальної спрямованості аграрної економіки
- •Основні виробничі та економічні показники діяльності аграрних підприємств
- •Тема 2. Трудові ресурси.
- •Персонал підприємства, його склад і структура
- •Співвідношення чисельності основних та допоміжних робітників (Ко/д):
- •Співвідношення чисельності робітників до чисельності працівників апарату управління (Кр/а.У.П):
- •Частка висококваліфікованих та кваліфікованих робітників у загальній чисельності робітників підприємства (αкв.Р):
- •Поняття, класифікація та структура персоналу
- •Показники працезабезпечення і використання трудових ресурсів
- •Коефіцієнт залучення трудових ресурсів у суспільне виробництво
- •Загальний коефіцієнт використання робочого часу,
- •Планування чисельності персоналу та ринок праці
- •Продуктивність праці, її показники і методика визначення.
- •Завдання, принципи та методи нормування праці в сільськогосподарських підприємствах
- •Способи вивчення затрат робочого часу трудових процесів
- •Оплата праці, її форми і системи
- •Тарифна система, її призначення та складові частини
- •Методика нарахування оплати праці в рослинництві
- •Тема 3. Капітал, виробничі фонди та нематеріальні ресурси.
- •Загальна характеристика капіталу
- •Земельні ресурси та їх використання.
- •Земельний фонд України і його структура
- •Земельний кадастр і грошова оцінка землі
- •Земельний кодекс. Право власності на землю та право землекористування
- •Плата за землю сільськогосподарського призначення
- •Оренда землі
- •Поняття ринку землі
- •Інтенсивність та ефективність використання земельних ресурсів
- •Матеріально-технічна база аграрних підприємств
- •Матеріально-технічна база підприємства
- •Тракторний парк і ефективність його використання
- •Показники інтенсивності використання тракторного парку:
- •Показники продуктивності використання тракторного парку:
- •Показники економічності використання тракторного парку:
- •Витрати палива на один умовно-еталонний гектар.
- •Ефективність використання комбайнового парку
- •Транспортні засоби аграрних підприємств і ефективність їх використання
- •Показники продуктивності автотранспорту: виробіток автомобілів на одну середньооблікову автомобіле-тонну:
- •Кількість тонно-кілометрів на середньооблікову автомобіле-тонну в тонно-кілометрах, що розраховується з виразу:
- •Прямі експлуатаційні витрати на 100 км пробігу й окремо на тонну перевезеного вантажу, грн;
- •Поняття розміру енергоресурсів
- •Основні показники процесу енергоспоживання у сільському господарстві
- •Інноваційне забезпечення оновлення сільськогосподарської техніки
- •Основні засоби (основний капітал) аграрних підприємств. Нематеріальні ресурси підприємства
- •Економічна сутність основних фондів підприємства
- •Фондів.
- •Облік та оцінювання основних виробничих фондів
- •Знос основних фондів підприємства
- •Амортизація основних фондів
- •Методи нарахування амортизації
- •Метод рівномірного нарахування зносу
- •Показники використання основних виробничих фондів
- •І. Показники, які характеризують технічний стан основних виробничих фондів.
- •Показники, які характеризують технічне оснащення підприємства.
- •Показники, які характеризують ефективність використання основних виробничих фондів підприємства.
- •Нематеріальні ресурси підприємства
- •Нематеріальні активи підприємства
- •Оборотні засоби (оборотний капітал) аграрних підприємств
- •Сутність, склад і класифікація оборотних засобів
- •Структура оборотного капіталу й оцінка запасів при їх виробничому споживанні
- •Початок 2009 р.
- •Забезпеченість аграрних підприємств оборотним капіталом та його кругообіг
- •Методика визначення ефективності використання оборотного капіталу та її факторний аналіз
- •Нормування оборотних засобів
- •Нормування оборотних засобів у виробничих запасах
- •Нормування оборотних засобів у незавершеному виробництві
- •Показники оцінювання використання оборотних засобів на підприємстві
- •Тема 4. Інноваційно-інвестиційна діяльність підприємства.
- •Інвестиції аграрних підприємств.
- •Поняття, склад і структура інвестицій
- •Об’єкти інвестицій:
- •Інвестиції, їх види та характеристика
- •Сутність та класифікація капітальних вкладень підприємства
- •Критерії оцінки інвестиційних проектів
- •Джерела надходження коштів для реалізації інвестиційного проекту:
- •Зовнішні джерела інвестиційних ресурсів
- •Чинники підвищення ефективності використання капітальних вкладень і фінансових інвестицій.
- •Інтенсифікація виробництва та науково-технічний прогрес.
- •Інтенсифікація як головний шлях збільшення виробництва сільськогосподарської продукції
- •Показники рівня інтенсивності поділяють на натуральні і вартісні.
- •Результативні показники інтенсифікація сільського господарства це:
- •Економічну ефективність інтенсифікації сільського господарства характеризують такі показники:
- •Фактори, що зумовлюють ефективність інтенсифікації виробництва
- •Об'єктивна необхідність інноваційного розвитку підприємств у сучасних умовах
- •Класифікація інновацій
- •Умови відтворення інноваційної спрямованості розвитку господарської системи:
- •Реінжиніринг як важливий напрямок інноваційної діяльності на підприємстві
- •Суть нтп та інноваційної діяльності. Загальна характеристика напрямів нтп
- •Основні риси нтп в ринковій економіці та важливість переходу аграрної економіки на інноваційну модель розвитку
- •Агрохімічний напрям нтп. Ефективність застосування мінеральних добрив і фактори її підвищення
- •Ефективність застосування хімічних засобів захисту рослин і тварин
- •Біологічний напрям науково-технічного прогресу
- •Розширене відтворення і нагромадження в аграрних підприємствах
- •Суть і особливості розширеного відтворення
- •Показники розширеного відтворення
- •Тема 5. Система планування на підприємстві
- •Прогнозування як наукове обгрунтування і вирішення альтернативних шляхів перспективної діяльності підприємства
- •Суть нормативного і пошукового прогнозування, застосування довгострокових та короткострокових прогнозів у
- •Принципи, методи планування та система планів підприємства
- •Суть та основні етапи стратегічного планування на підприємстві
- •Зміст і методика бізнес-планування в ринкових умовах господарювання
- •Зміст бізнес-плану
- •Суть і системи тактичного і оперативного планування діяльності виробничих підрозділів і підприємств
- •Основні розділи стратегічних планів:
- •Поняття і необхідність державного регулювання і підтримки сільськогосподарського виробництва
- •Тема 6. Організація виробництва та його обслуговування
- •Спеціалізація і галузева структура аграрних підприємств
- •Суть і фактори розміщення та спеціалізації сільськогосподарського виробництва
- •Форми спеціалізації й методика визначення виробничого напряму підприємства
- •Галузі й галузева структура аграрних підприємств та методика її визначення
- •Методика визначення ефективності галузевої структури підприємства
- •Підбір конкуруючих галузей і оцінка альтернатив при формуванні галузевої структури підприємства
- •Методика визначення «чутливості» прибутку до зміни ціни і врожайності конкуруючих культур
- •Концентрація виробництва та диверсифікація аграрних підприємств
- •Економічна концентрація та захист економічної конкуренції
- •Диверсифікація аграрних підприємств, її форми і види
- •Переваги і загрози диверсифікації виробництва та методика визначення її рівня
- •Методичними підходами
- •Агрокооперативи.
- •Розвиток агропромислової інтеграції в умовах ринкових відносин
- •6.3. Організаційно-економічні основи формування сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу.
- •Тема 7. Продукція: сутність, різновиди і конкурентоспроможність
- •Валова продукція та її складові
- •Поняття якості, характеристика її показників і значення для підвищення конкурентоспроможності продукції
- •Методи визначення якості продукції і вплив її рівня на результати виробництва
- •Методика визначення втрат (додаткового ефекту) від зниження (підвищення) якості продукції
- •Витрати на поліпшення якості продукції і напрями забезпечення її конкурентоспроможності за якістю
- •Стандартизація та сертифікація продукції та послуг
- •Стандартизація продукції здійснюється за певними принципами,
- •Державний нагляд за якістю та внутрішньовиробничий технічний контроль
- •Економічні функції держави щодо діяльності підприємства
- •Особливості формування ринків основних видів сільськогосподарської продукції і продовольства
- •Інфраструктура ринку та її складові.
- •Поняття та показники конкурентоспроможності підприємства
- •Обгрунтування та вибір факторів конкурентних переваг підприємства
- •Фактори маркетингу, що обумовлюють напрями конкурентних переваг:
- •Оцінювання рівня конкурентних переваг та конкурентоспроможності підприємства
- •Аграрна реформа і організаційно-економічні трансформації в сільському господарстві
- •1990-2009 Роки
- •Особливості формування регіональних агропромислових кластерів
- •Логістика в управлінні якістю аграрної продукції.
- •Тема 8. Витрати підприємства .
- •Суть собівартості продукції і характеристика її видів
- •Види собівартості різних видів продукції, робіт і послуг
- •Склад і структура витрат за всіма видами діяльності підприємств
- •Класифікація затрат виробництва і порядок їх віднесення на певні види продукції
- •Підприємств
- •Послідовність і методи визначення собівартості сільськогосподарської продукції
- •Пряме віднесення витрат на відповідні види продукції.
- •Калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг)
- •Продукції (робіт, послуг) допоміжних виробництв.
- •Калькулювання собівартості продукції рослинництва.
- •Вирощене насіння цукрових буряків та кормових буряків
- •Калькулювання собівартості продукції тваринництва
- •Значення, резерви і шляхи зниження собівартості сільськогосподарської продукції
- •Тема 9. Результативність діяльності підприємств
- •Суть ефективності як економічної категорії
- •Фінансові ресурси підприємства
- •Формування доходу підприємства
- •Дохід підприємства
- •Не включаються до складу валового доходу:
- •Прибуток підприємства
- •Рентабельність виробництва і методика визначення її показників
- •Ступінь рентабельності сільськогосподарського виробництва. Показники і методика визначення рівня
- •Оцінювання фінансово-економічного стану підприємства
- •Загальний рівень рентабельності підприємства:
- •Оборотність товарно-матеріальних запасів:
- •Економічні дослідження беззбитковості виробництва і прибутковості галузі за допомогою показника норми беззбитковості
- •Чинники зростання ефективності виробництва (діяльності підприємства)
- •Тема 10. Антикризова діяльність підприємства.
- •Загальне поняття про кризу, причини виникнення. Види економічних криз. Аналіз причин та симптомів фінансової кризи
- •Економічна криза
- •Причини виникнення кризи
- •Види економічних криз
- •Найбільш вдалими є такі трактування кризи на підприємстві:
- •Причини та симптоми фінансової кризи.
- •Циклічний розвиток економіки та економічні кризи.
- •Депресія.
- •Пожвавлення.
- •Антикризовий фінансовий менеджмент – вимога «нової економіки»
- •Антикризовий маркетинг - гарантія успіху
- •Санація (фінансове оздоровлення) суб'єктів господарювання
- •Обгрунтування сценаріїв подолання найбільш імовірних ризиків у процесі проведення фінансового оздоровлення підприємства.
- •Характеристика економічної безпеки підприємства
- •Аналітична оцінка рівня економічної безпеки підприємства
- •Основні напрями організації економічної безпеки за окремими функціональними складовими
- •Банкрутство підприємств як економічне явище
- •Методичні основи визначення ймовірності банкрутства суб'єктів господарювання
- •Ліквідація збанкрутілих підприємств (організацій)
- •Практика здійснення та ефективність реструктуризації підприємств
- •Господарювання.
- •Ліквідуються
- •Тема 11. Економіка основних галузей сільського господарства.
- •Економічна суть, різновиди та особливості продуктових підкомплексів
- •Організаційно-виробнича характеристика головних продуктових підкомплексів
- •Частина 1. Галузі рослинництва
- •Економіка зернопродуктового підкломплексу апк
- •Виробничо-технологічна суть цього продуктового підкомплексу зводиться до такого:
- •Механізм його створення та функціонування такий:
- •Народногосподарське значення виробництва зерна
- •Розвиток і розміщення виробництва зерна
- •Економічна ефективність виробництва зерна
- •Роками, тис т.
- •Шляхи підвищення економічної ефективності виробництва зерна
- •Ринок зерна
- •Динаміка цін і прибутковості товарної продукції сільськогосподарських підприємств України
- •Економіка бурякоцукрового виробництва
- •Особливості бурякоцукрового підкомплексу
- •Народногосподарське значення цукрових буряків
- •Економічна ефективність виробництва цукрових буряків та напрями її підвищення
- •Економіка олійного підкломплексу апк
- •Народногосподарське значення соняшника
- •Ефективність, розвиток та розміщення виробництва олійних культур
- •Шляхи підвищення ефективності виробництва олійних культур.
- •Ринок насіння соняшнику
- •Формування ринку українського біопалива: передумови, перспективи, стратегія
- •Економіка картоплепродуктового виробництва та овочепродуктового підкомплексу апк
- •Народногосподарське значення, розвиток та розміщення виробництва картоплі і овочів
- •Економічна ефективність виробництва картоплі та напрями її підвищення
- •Економічна ефективність виробництва овочів та напрями її підвищення
- •України, 2008 рік
- •Шляхи підвищення економічної ефективності виробництва картоплі та овочів.
- •Економіка виробництва плодів, ягід і винограду.
- •Народногосподарське значення, розвиток та розміщення садівництва
- •Економічна ефективність виробництва плодів і ягід та напрями її підвищення
- •Народногосподарське значення, розвиток та розміщення виноградарства
- •Економічна ефективність виробництва винограду та напрями її підвищення
- •Ринок плодово-овочевої продукції
- •Економіка виробництва і використання кормів.
- •Кормова база та її значення для розвитку тваринництва
- •Економічна оцінка кормових культур та виробництва кормів
- •Ефективність використання альтернативних видів кормів у годівлі тварин
- •Напрями збільшення виробництва кормів та підвищення його ефективності
- •Частина 2. Галузі тваринництва.
- •11.9. Економіка молокопродуктового підкомплексу апк
- •Народногосподарське значення, розвиток та розміщення скотарства
- •Економічна ефективність скотарства та напрями її підвищення
- •11.10. Економіка м’ясного підкомплексу апк
- •Визначальними факторами, які справляють прямий вплив на обсяги виробництва та якість м 'ясопродукцїі, слід вважати:
- •Щоб вивести комплекс із кризового стану, необхідно забезпечити:
- •Народногосподарське значення, розвиток та розміщення свинарства
- •Економічна ефективність свинарства та напрями її підвищення
- •11.11. Економіка вівчарства
- •Народногосподарське значення, розвиток та розміщення вівчарства
- •Економічна ефективність вівчарства та напрями її підвищення
- •Література
- •Вступ 6
- •Тема 1. Підприємство в сучасній системі господарювання. 12
- •Тема 2. Трудові ресурси 31
- •Тема 3. Капітал, виробничі фонди та нематеріальні ресурси 66
- •Тема 4. Інноваційно-інвестиційна діяльність підприємства. 148
- •Тема 5. Система планування на підприємстві 209
- •Тема 6. Організація виробництва та його обслуговування 229
- •Тема 7. Продукція: сутність, різновиди і конкурентоспроможність 262
- •Тема 8. Витрати підприємства 334
- •Тема 9. Результативність діяльності підприємств 364
- •Тема 10. Антикризова діяльність підприємства 404
- •Тема 11. Економіка основних галузей сільського господарства. 460
- •Частина 1. Галузі рослинництва 467
- •Частина 2. Галузі тваринництва. 556
- •Література 581
Земельний фонд України і його структура
Усі землі України становлять її земельний фонд - 60,4 млн га. Згідно з Земельним кодексом України 2001 року до земель України належать усі землі в межах її території, в тому числі острови та землі, зайняті водними об'єктами, які за основним цільовим Призначенням поділяються на категорії. Категорії земель України мають особливий правовий режим. Землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії:
сільськогосподарського призначення;
житлової та громадської забудови;
природо-заповідного та іншого природоохоронного призначення;
оздоровчого, землі рекреаційного, історико-культурного призначення;
лісового фонду;
водного фонду;
промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.
Земельні ділянки кожної категорії земель, які не передані у власність або користування громадян чи юридичних осіб, можуть перебувати у запасі.
За характером використання земельного фонду у виробничому процесі розрізняють дві групи земель. До першої відносять землі сільськогосподарського призначення. Згідно зі статтею 22 Земельного кодексу України землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщен- ня відповідної виробничої інфраструктури або призначені для цих цілей.
До земель сільськогосподарського призначення належать:
сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги);
несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до лісового фонду, землі під господарськими будівлями і дворами, землі тимчасової консервації тощо).
Землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються в користування:
громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва;
сільськогосподарським підприємствам - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;
сільськогосподарським науково-дослідним установам та навчальним закладам, сільським професійно-технічним училищам та загальноосвітнім школам - для дослідних і навчальних цілей, пропаганди передового досвіду ведення сільського господарства;
несільськогосподарським підприємствам, установам та організаціям, релігійним організаціям і об'єднанням громадян - для ведення підсобного
сільського господарства.
Землі сільськогосподарського призначення не можуть передаватися у власність іноземним громадянам, особам без громадянства та іноземним державам.
Таблиця 3.1 Землі сільськогосподарського призначення на початок 2009 р.
Показники |
Млн га |
% |
Всього земель сільськогосподарського призначення |
41,8 |
69,3 |
в т.ч. орних земель |
32,5 |
53,9 |
Пасовищ |
5,5 |
9,2 |
Природних сіножатей |
2,4 |
4,0 |
багаторічних насаджень |
0,9 |
1,5 |
інших земель |
1,2 |
2,0 |
Україна належить до європейських держав з найвищою розораністю земель, яка досягла 57,1% всього земельного фонду, в тому числі 79,8 - сільськогосподарських угідь, що є значним недоліком.
За землезабезпеченістю населення серед розвинених країн світу Україна посідає третє місце. Так, у Канаді на одного жителя припадає 1,46 га ріллі, у Росії - 0,86; в Україні - 0,67, у США - 0,61; у Болгарії - 0,56; у Польщі
- 0,36; у Франції - 0,31; у Німеччині - 0,14; у Китаї - 0,11; у Великій Британії - 0,09 га.
В Україні склалися три великі фізико-географічні зони: Полісся, Лісостеп і Степ - із своєрідним комплексом природних ресурсів та рівнем використання землі. Так, на Поліссі, яке займає майже 25% території України, сільськогосподарські угіддя становлять трохи більше половини земельної площі. Решта її зайнята під лісами, водоймами, болотами та різними непридатними землями, забудовами міст і сіл та шляхами сполучення. Велика питома вага у структурі сільськогосподарських угідь, пасовищ і сіножатей сприяє розвитку у цій зоні інтенсивного скотарства, а в Карпатах - і вівчарства. Слід зазначити, що на Поліссі і в гірських та передгірських районах Карпат і Криму можливе деяке збільшення площі сільськогосподарських угідь за рахунок господарського освоєння перезволожених ділянок, пісків та інших малопродуктивних земель. Зона Лісостепу характеризується дуже високим рівнем освоєння земель для сільськогосподарського виробництва - 73,1% загальної площі. Тут майже всі землі уже освоєні і розширювати площі сільськогосподарських угідь за рахунок інших малопродуктивних земель немає можливості.
У Степу землі в сільськогосподарському виробництві ви- користовуються найбільш інтенсивно - 77,3 % площі. Можливості для залучення нових земель для сільськогосподарського виробництва вичерпані.
Одним з основних показників використання орних земель є структура посівних площ. Під нею слід розуміти процентне співвідношення окремих культур або їх груп у загальній посівній площі. Залежно від природно- економічних умов, потреб народного господарства в різних видах продукції
та економічної ефективності її виробництва у кожній зоні склалась і відповідна структура посівних площ.
Таблиця 3.2
Посівна площа в Україні в 2008 році
Показники |
тис. га |
% |
Вся посівна площа |
27 539 |
100 |
із них зернові культури |
15 448 |
56,1 |
цукрові буряки |
897 |
3,3 |
соняшник |
2834 |
10,3 |
картопля |
1590 |
5,8 |
овочі |
479 |
0,4 |
кормові культури |
5858 |
21,3 |
чисті пари |
2692 |
9,8 |
Склад і співвідношення земельних угідь не постійні. З розвитком техніки, меліорації в обробіток і використання включають такі землі, які раніше не використовувались. Отже, одні угіддя переходять в інші (пасовища в орні, болота в сіножаті, проводяться насадження садів, лісів, на місці ярів створюють ставки). Перехід одних видів земельних угідь в інші називається їх трансформацією.
За восьмирічний період з 2000 по 2008 рік у використанні орних земель відбулися певні зміни кількісного характеру. Так, загальна площа ріллі зменшилася з 33 562 тис. до 32 544 тис. га, або більш як на 1 млн га, що пев- ною мірою пояснюється трансформацією цього виду угідь у сіножаті та пасовища, площа яких розширилася до 542 тис. га.
На початок 2008 р. 51% територій України знаходився в приватній власності, а якщо відняти дзеркало вод, то пропорція буде 53 : 47. Закон передбачає розділення загальнодержавної земельної власності на державну і комунальну, але цей розділ ще не проведений. Динаміку процесу приватизації земельного фонду України за даними Державного комітету України із земельних ресурсів демонструє табл.3.3.
Таблиця 3.3.
Земельний фонд України за формами власності
Рік |
Форма земельної власності |
|||||
державна |
приватна |
колективна |
||||
тис. га |
% |
тис. га |
% |
тис. га |
% |
|
1991 |
60355 |
100,0 |
- |
- |
- |
- |
1992 |
60355 |
100,0 |
- |
- |
- |
- |
1993 |
60199 |
99,7 |
14 |
0,02 |
142 |
0,2 |
1994 |
57823 |
95,8 |
911 |
1,5 |
1622 |
2,7 |
1995 |
55149 |
91,4 |
1489 |
2,4 |
3718 |
6,2 |
1996 |
36311 |
60,2 |
1925 |
3,2 |
22119 |
36,6 |
1997 |
33142 |
54,9 |
2447 |
4,1 |
24737 |
41,0 |
1998 |
30701 |
50,9 |
3090 |
5,1 |
26563 |
44,0 |
1999 |
30097 |
49,9 |
3394 |
5,6 |
26864 |
44,5 |
Рік |
Форма земельної власності |
|||||
державна |
приватна |
колективна |
||||
тис. га |
% |
тис. га |
% |
тис. га |
% |
|
2000 |
29266 |
48,5 |
4327 |
7,2 |
26762 |
44,3 |
2001 |
30167 |
50,0 |
29109 |
48,2 |
1079 |
1,8 |
2002 |
30027 |
49,7 |
29807 |
49,4 |
521 |
0,9 |
2003 |
29872 |
49,5 |
30178 |
50,0 |
305 |
0,5 |
2004 |
29797 |
49,4 |
30326 |
50,2 |
232 |
0,4 |
2005 |
29671 |
49,2 |
30543 |
50,6 |
141 |
0,2 |
2006 |
29596 |
49,0 |
30642 |
50,8 |
117 |
0,2 |
2007 |
29550 |
49,0 |
30704 |
50,9 |
101 |
0,1 |
2008 |
29477 |
48,9 |
30794 |
51,0 |
84,0 |
0,1 |
Сьогодні фонд приватизованих земель в Україні майже повністю складається з сільськогосподарських угідь. У приватній власності знаходиться 83% ріллі і садів, і не набагато більше третини природних кормових угідь. Несільськогосподарських земель процес приватизації торкнувся незначною мірою. У цій частині земельного фонду в приватну власність перейшло лише 400 тис. га, або 2,5%, хоча закон дозволяє продаж цієї категорії земель, а в державному бюджеті навіть розписані доходи від такого продажу. Ймовірно, що приватизація несільськогосподарських земель прискориться після розділення державної і комунальної земельної власності, але поки майже 99% приватної земельної власності - сільськогосподарські угіддя.
Ця частина національного багатства була передана новим власникам безоплатно, тобто неринковим шляхом, але наявність обширної приватної земельної: власності з правом її продажу (тимчасово відкладеним мораторієм) слід розглядати як створення первинного ринку землі. При формуванні і розвитку вторинного земельного ринку збільшуватиметься число землевласників, які купили землю, тобто землеволодіння стане частиною інвестиційного процесу. Світовий досвід свідчить, що саме інвестиційне землеволодіння забезпечує найбільш ефективне використання і найбільшу капіталізацію земельних ресурсів. Як з цих позицій повинні розвиватися земельні відносини в Україні і що розуміється під повноцінним ринком земель, формування якого передбачається урядовими програмами?
Трактування найважливішого соціально-економІчного інституту, що позначається поняттям «ринок землі», багато в чому залежить від змісту самого терміна. Гід цим словосполученням можна розуміти правову можливість придбання земельних ділянок у власність шляхом покупки, широкий розвиток земельної іпотеки, або, звузивши дефініцію, позначити нею тільки професійну торгівлю землею (ріелтерство). Є також й інші елементи земельних відносин, які було б логічно вважати ринковими, наприклад, зміна суб'єктів земельної власності за допомогою спадкоємства, дарування, міни. Суб'єктами земельного ринку здатні виступати не тільки приватні землевласники: державна і комунальна влади можуть не тільки
продавати, але і купувати землю, наприклад, процедурою викупу.
Тому термін «земельний ринок» слід розуміти як сукупність земельних відносин. що дозволяють реалізувати титул землевласника для отримання ринкової вигоди. Зокрема, землі сільськогосподарського призначення можуть забезпечити їх власникові ринковий ефект при використанні: 1) для товарного виробництва; 2) для здачі в оренду; 3) для продажу або застави. Ці три види отримання ринкового результату слід розглядати як три форми ринку землі.
Сьогодні в Україні 14 млн га, тобто третина всього сільськогосподарського земельного фонду, використовується їх власниками для своєї аграрної підприємницької діяльності. Отримана для реалізації продукція і безкоштовність землекористування - форма ринкової реалізації права земельної власності в даному випадку. У розвинених країнах цей вид земельного ринку займає більшу питому вагу: у країнах Європейського Союзу фермерське землекористування на 2/3 власне і на 1/3 - орендне.
В Україні зараз основна форма ринку землі - оренда. В оренді знаходиться же 21 млн га, тобто половина аграрного земельного фонду. Орендарями є великі сільськогосподарські підприємства - 16 млн га, фермерські господарства - З млн га, господарства населення та інші орендарі
- 2 млн га.
Основні орендодавці - власники земельних паїв. По цьому виду земельної оренди є докладна статистика. На початок 2008 р. власники земельних паїв ригали 4,5 млн орендних договорів, з них 50% - з господарствами, де вони отримали ці паї, 13 % - з фермерськими господарствами, 37% - з іншими суб’єктами орендних відносин. Структура орендних договорів за термінами оренди була такою: до 5 років - 73%, 6-10 років - 20%, понад 10 років - 7%.
У 2007 р. річна орендна плата за гектар сільськогосподарських угідь дорівнювала 140 грн, з яких тільки 19% - грошові виплати. І рівень орендних плат, і їх мала монетизація свідчать про дуже низький розвиток ринкових відносин в цьому домінуючому сегменті земельного ринку, про відсутність серйозної конкуренції серед орендарів. Формально мораторій на продаж земельних паїв введений для захисту селян від масової скупки земель за заниженими цінами. Фактично ж він захищає інтереси орендарів, перш за все власників великих сільськогосподарських підприємств. Мораторій безальтернативно заганяє селян на обширний ринок земельної оренди, де вони вимушені продавати орендні права задешево.
