Джерела надходження коштів для реалізації інвестиційного проекту:
виторг від реалізації продукції (послуг);
кредити і позики зовнішніх агентів;
акціонерний капітал, мобілізований за рахунок емісії акцій;
виторг від реалізації активів, що залучаються в проект і оцінюваних на момент завершення проекту;
інші позареалізаційні доходи, пов'язані з реалізацією проекту.
Грошовий потік визначається як сукупність коштів, що реально надходять на рахунки чи в касу господарського суб'єкту у результаті реалізації проекту (вхідний грошовий потік) і виплачуваних зовнішнім агентам (вихідний грошовий потік).
Чистий грошовий потік (Net Cash Flow - NCF) визначається як різниця між реальним притоком і реальним відтоком грошових коштів, здійснюваних протягом визначеного інтервалу часу реалізації інвестиційного проекту.
NCFt = CIFt - COFt
де NСFt - чистий грошовий потік в інтервалі часу t, грошових одиниць; СІFt - вхідний грошовий потік в інтервалі часу t, грошових одиниць; СОFt - вихідний грошовий потік в інтервалі часу t, грошових одиниць.
До показників ефективності інвестиції належать: термін окупності інвестицій, індекс прибутковості, внутрішня норма рентабельності, чистий дисконтований (приведений) дохід.
Термін окупності - період, протягом якого інвестиції будуть повернуті за рахунок прибутку, одержаного від реалізації інноваційного проекту. При використанні показника потрібно враховувати, що на ефективність інвестицій діє фактор часу.
де Кz - капітальні затрати на реалізацію інвестиційного проекту, грошових одиниць.
Гривня або інша грошова одиниця, одержана завтра, не еквівалентна сьогоднішній. Це пов'язано з інфляцією, ризиком, можливостями альтернативного використання капіталу, доходами, одержаними за межами строків окупності. Тобто сьогоднішня цінність майбутніх доходів повинна бути виміряна з урахуванням цих факторів. Отже, що строк окупності можна використовувати не в якості критерію вибору інвестиційного проекту, а у вигляді обмеження при прийнятті рішення. Це означає, якщо строк окупності більше якогось прийнятого граничного значення, то інвестиційний проект не доцільно розглядати.
Оскільки тривалість реалізації інвестиційних проектів є значною і вимірюється роками, перед інвесторами постає питання співмірності сьогоднішніх грошових витрат і доходів, які він може отримати в майбутньому. З плином часу вартість грошей змінюється. Інвестори віддають перевагу грошам, які є сьогодні, а не тим, що будуть завтра, бо вони дають їм змогу з наявних грошей робити ще гроші. До причин втрати грішми своєї вартості можна віднести: інфляцію, ризик, схильність до ліквідності.
Основою дисконту є процентна ставка. Доцільною ставкою дисконту є гарантована, безризикова процентна ставка від майбутніх потоків грошей, наприклад, від державних цінних паперів. Для проектів, що фінансуються різними приватними інвесторами майбутні грошові потоки не завжди є гарантованими. За умов невизначеності майбутніх доходів в наступні роки при розрахунку чистої сьогоднішньої вартості проекту, як правило, збільшують ставку дисконту, враховуючи надбавки за ризик.
Оцінка інвестиційних проектів здійснюється за допомогою ставки порівняння. Зміст цього показника полягає у визначенні темпу зниження цінності грошових ресурсів.
Найбільш складна проблема - визначення величини складових коефіцієнта дисконтування. Якщо інвестор проводить розрахунок в поточних (реальних з врахуванням інфляції) цінах, то ставка дисконтування для різних періодів часу може мати різне значення. Беручи до уваги, що більшість
проектів не може бути конкретно розрахована в постійних цінах, то виникає серйозна проблема обгрунтування правильного вибору ставок дисконта.
В якості мінімальної норми прибутку може виступати також найменший гарантований рівень дохідності, який склався на ринку капіталів, тобто нижня межа вартості капіталу, наприклад, облікова ставка Національного банку.
Для підприємств, які здійснюють витрати на інвестиційні проекти, в якості коефіцієнта дисконтування можна використати сердньозважену вартість постійного (акціонерного і довгостроково залученого) капіталу, яка визначається на основі величини дивідендних і процентних виплат. В якості прийнятного значення ставки порівняння можуть бути використані процентні ставки по довготермінових банківських кредитах.
Індекс прибутковості - частка від діленім приведеної вартості майбутніх грошових потоків по проекту, пов'язаних з його реалізацією на приведену вартість початкових інвестицій. Значення цього коефіцієнту не повинно бути меншим одиниці.
де
Т - термін реалізації інвестиційного
проекту, років.
Із перерахованих вище показників ефективності інвестицій найбільшого розповсюдження набули показники внутрішньої норми рентабельності і чистого приведеного доходу (чистої поточної вартості проекту).
Чистий приведений дохід обчислюється як різниця між чистими притоками і відтоками грошових засобів, тобто потоками без врахування джерел фінансування. Він складається з прибутку і амортизаційних відрахувань за виключенням інвестиційних витрат і податкових виплат.
Прибуток, в даному випадку, втілює в собі дохід від поточної діяльності, а амортизаційні відрахування - заміщення первинних інвестицій в постійні активи.
Якщо при реалізації проекту залучають сторонніх інвесторів, то для них, в першу чергу, важливим є порівняння сумарного чистого доходу з повними інвестиційними витратами. Для власника підприємства вагомим буде розрахунок чистого доходу від проекту за вирахуванням виплати процентів і погашення зовнішньої заборгованості. Для об'єктивної оцінки вкладених інвестиційних засобів всі потоки майбутніх надходжень і платежів дисконтуються, тобто приводяться у порівняльний вид із врахуванням факгора часу. Перерахунок вказаних величин здійснюється на початку втілення проекту за допомогою коефіцієнта приведення. Для кожного інтервалу планування значення цих коефіцієнтів розраховується за заданою ставкою порівняння. Для розрахунку коефіцієнтів порівняння можна використати формулу складних процентів.
Показник чистої (приведеної) вартості (NPV) буде не що інше, як сума всіх значень чистих потоків грошових засобів, помножених на відповідні коефіцієнти.
З двох варіантів проектів перевагу має той, в якого показник чистої
теперішньої вартості більший.
Внутрішня норма рентабельності (IRR) - це та порівняльна ставка, при якій сума дисконтованих притоків грошових засобів дорівнює сумі витрат. При розрахунку цього показника припускається, що здійснювалась капіталізація одержуваних чистих доходів, тобто що всі внесені грошові засоби, які утворилися, повинні бути або реінвестовані, або спрямовані на погашення зовнішньої заборгованості. Внутрішня норма рентабельності звичайно визначається методом ітераційного підбору значень ставки порівнянь при обчисленні чистої поточної вартості проекту.
При ставці позичкового процента, рівній внутрішній нормі рентабель- ності, інвестування фінансових засобів в проект дасть в підсумку той же сумарний дохід, що і вкладення їх в банк на депозитний рахунок.
Інвестиційні проекти звичайно характеризуються грошовими потоками, що мають різну інтенсивність протягом окремих інтервалів інвестиційного періоду. Чистий грошовий потік може бути негативним на інвестиційному етапі проекту, коли відбуваються інвестиційні витрати при започаткуванні проекту, і приймають позитивні значення на етапі експлуатації проекту, коли поточні надходження перевищують розміри поточних платежів.
Прогноз фінансових показників варто робити диференційовано по інтервалах реалізації інвестиційного проекту. Як інтервал інвестиційного періоду можуть бути прийняті місяць, квартал чи рік. При виборі конкретного інтервалу варто виходити, по-перше, із планованої періодичності грошових надходжень і платежів, і, по-друге, із прийнятної точності одержання прогнозів на кожному інтервалі. Для довгострокових проектів рекомендується використовувати різну розбивку інвестиційного періоду на інтервали. Так, за інтервал для першого року реалізації проекту звичайно приймається місяць або квартал, то для наступних років реалізації проекту за основний часовий інтервал приймається рік.
При прогнозуванні економічних показників проекту необхідно вра- ховувати невизначеність прогнозованих результатів, що випливає з наявності ризику інвестування. Ризик полягає в можливому зменшенні фактичної віддачі від інвестицій у порівнянні з початковими очікуванням.