Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Economica_pidpruemstva_201рижмань1.docx
Скачиваний:
14
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
4 Мб
Скачать
☆
    1. Інфраструктура ринку та її складові.

Успішне функціонування ринку можливе тільки за умови створення необхідної інфраструктури збуту. Ринкові інституції мають бути розвиненими не лише на національному, а й на регіональному рівні. Вони мають бути сполучені в єдину систему: місцевий, національний і зовнішній ринки. Лише за таких умов товаровиробник зможе повною мірою скористатися вигодами кон'юнктури ринків, раціонально розробити маркетингову стратегію.

Відсутність чи недосконалість відповідної інфраструктури збуту стримує вихід на міжнародний рівень. Особливо гостро постає ця проблема перед виробниками сільськогосподарської продукції, оскільки їхній товар, як правило, об'ємний, швидко псується, потребує спеціальних видів транспорту чи попередньої підготовки до реалізації. До того ж рослинницька продукція має сезонний характер виробництва, тому виникають проблеми, пов'язані з довгостроковим її зберіганням, великими партіями, створенням власних каналів розподілу. Саме тому великі обсяги реалізації продукції АПК потребують організованої оптової торгівлі й відповідних організаційних форм, наближених до товаровиробника.

Сучасний ринок є об’єктивно необхідною формою ефективного розвитку народного господарства та його галузей.

Ринок – це сукупність соціально-економічних відносин у сфері обміну, за допомогою яких здійснюється реалізація товарів. Він має складну внутрішню будову, яка охоплює різноманітні взаємозв’язані види ринку та його інфраструктуру.

Сільське господарство обслуговується системою ринків, що включає такі їх види: ринок основних видів сільськогосподарської продукції (зерна, цукрового буряка); ринок засобів виробництва; ринок послуг; ринок робочої сили; ринок цінних паперів.

У сфері ринку сільськогосподарської продукції сформувались такі канали реалізації: реалізація підприємствам і організаціям, продаж на ринку, а також працівникам господарств і населенню, що проживає в сільській місцевості.

Для успішної реалізації сільськогосподарської продукції необхідно: вивчити кон’юнктуру ринку; вивчити канали і умови реалізації продукції;

укласти торгівельні угоди.

Переважна більшість торгових операцій виконується безпосередньо працівниками сільськогосподарських підприємств, але дедалі більше ця діяльність вимагає участі посередників, особливо торговельних підприємств і фірм, як допоміжних ланок. Отже, функціонування будь-якого ринку перебуває у прямій залежності від стану інфраструктури.

Інфраструктура ринку – це сукупність допоміжних ланок і установ виробничої і не виробничої сфери, які прискорюють та полегшують укладання та здійснення ринкових угод.

Елементами ринкової інфраструктури виступають: товарні біржі (як постійно діючий ринок оптової торгівлі), брокерські контори, біржі праці, комерційні банки, торгові дома, аукціони, інформаційно-консультативні фірми, рекламні агентства, аудиторські та податкові установи, оптово-продовольчий ринок, ярмарок сільськогосподарської продукції, споживча кооперація.

Важливе значення для товаровиробників має не тільки факт наявності даних установ та організацій, а й вартість наданих ними послуг.

Формування мережі інфраструктурного ринку сприяла приватизація майна підприємств: харчової промисловості, борошномельної, круп’яної промисловості; сервісних, будівельних, підприємств фірмових, торговельних, несільськогосподарських підприємств і організацій АПК та створення на цій основі ВАТ. Власниками таких підприємств стали їх працівники, що мали пільгове право на придбання акцій. Приватизація даних підприємств сприяла їх реконструкції, мобілізації коштів та ефективне ведення комерційної діяльності, а також на їх основі створилися нові підприємства ринкової інфраструктури.

Товарна біржа – постійно діючий оптовий ринок, що функціонує в певному місці та відповідно до встановлених правил торгівлі і регламенту.

Товарна біржа діє на основі самоврядування; і господарської самостійності, є юридичною особою, незалежною у виборі форми господарської діяльності, має власне майно, самостійний баланс, власний розрахунковий рахунок, валютний та інші рахунки в банках, печатку із своїм найменуванням.

Агроторговий дім – це оптова фірма, яка здійснює операції з реальним товаром за власний рахунок або від імені виробників, споживачів, або інших груп, що займаються торгівлею даного товару. Торгові доми, як правило, самі проводять операції на біржі.

Аукціон - це продаж окремих партій або одиничних екземплярів продукції з публічного торгу у встановленому місці та визначений час на основі змагальності покупців. Ціною заключеної угоди с найвища із них. що названа в процесі торгу.

Ярмарок – це організаційно оформлена, короткострокова та періодична форма оптовою ринку на основі огляду товару або його зразків.

Оптово-продовольчий ринок (ОПР) - це місце здійснення регулярних торгових угод на підставі організованої продажі та купівлі наявних певних видів сільськогосподарської продукції і продовольства.

Споживча кооперація - це добровільне об'єднання громадян для спільного ведення господарської діяльності з метою поліпшення свого економічного та соціального стану. Вона здійснює торговельну, виробничу та іншу діяльність, не заборонену чинним законодавством України, сприяє соціальному і культурному розвитку села, народних промислів і ремесел. Бере участь у міжнародному кооперативному русі. (ст. 1 Закону України "Про споживчу кооперацію " від 10. 04. 1992 р.).

Фірмові магазини - це реалізація продукції через власні магазини. Переваги фірмової торгівлі: встановлення прямих зв’язків з покупцями; тривале вивчення попиту; прискорення реалізації готової продукції; можливість реалізації некондиційної продукції та відходів виробництва.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]