5. Нормування оборотних засобів

Шляхом нормування визначається той мінімальний розмір оборотних засобів, який необхідний для забезпечення безперервного й нормального функціонування виробництва. Нині найбільш поширені три методи нормування оборотних засобів:

1. Аналітичний, який ґрунтується на аналізі наявності оборотних фондів підприємства з подальшим коригуванням фактичних запасів належно від потреб виробництва і вилученням з них надлишкових.

2. Коефіцієнтний, що полягає в уточненні фактичних запасів товарно- матеріальних цінностей на величину коефіцієнта змін умов виробництва, який розраховується на основі показників динаміки розвитку підприємства впродовж кількох попередніх років.

3. Метод прямого розрахунку, який грунтується на розрахунках нормативів по кожному нормованому елементу оборотних засобів: виробничих запасах, незавершеному виробництву, витратах майбутніх періодів та залишках готової продукції на складах. Цей метод є найпоширенішим, тому що він дає змогу точніше нормувати використання оборотних засобів підприємства, враховуючи специфіку виробництва та умови його розвитку. Крім цього, він дає можливість проаналізувати, наскільки оптимальними є установлені норми, виявити їх недоліки, якщо такі є.

Норматив оборотних засобів - це їх мінімальний плановий розмір, необхідний для нормального функціонування підприємства.

Нормування оборотних засобів у виробничих запасах

Норматив оборотних засобів у виробничих запасах у грошовому виразі визначається як добуток щоденних планових (нормативних) витрат матеріальних цінностей у гривнях і загальної норми запасів матеріалів у днях:

де Q_н - щоденні планові (нормативні) витрати матеріалів, грн; N - норма запасів матеріалів, днів.

де Q_р.м - річні витрати матеріалів за попередні періоди;

і - індекс зміни обсягів виробництва, який розраховується на основі динаміки підприємства;

Д_к - кількість календарних днів у році.

Нормування оборотних засобів у незавершеному виробництві

Нормування оборотних засобів у незавершеному виробництві виконується на тих підприємствах, де період одного виробничого циклу більший за один день: будівництво, ремонт складної техніки, важке машинобудування, виробництво алюмінію, виноробство та ін.

Норматив оборотних засобів у незавершеному виробництві ви- значається так:

де Q_i - середньоденний випуск товарної продукції за її виробничою собівартістю та нормою прибутку;

Д_п - тривалість виробничого циклу в днях або роках; К_пв - коефіцієнт наростаючих витрат.

6. Показники оцінювання використання оборотних засобів на підприємстві

Ступінь використання оборотних засобів характеризується такою системою показників:

1. Коефіцієнт оборотності оборотних засобів визначає, скільки оборотів можуть зробити оборотні засоби за певний розрахунковий період часу, і показує ту кількість продукції, яка припадає на одну гривню вартості оборотних засобів.

Д^е Q_п.р ^- річний обсяг випущеної продукції, грн;

С_о.з ^- середньорічна вартість оборотних засобів, грн.

2. Фондомісткість характеризує, яка вартість оборотних засобів

припадає на одну гривню вартості випущеної продукції.

Цей показник обернений до коефіцієнта оборотності.

3. Період обороту оборотних засобів визначає ту кількість днів, на яку припадає один оборот оборотних засобів.

де Д_к - кількість календарних днів у періоді, що розглядається.

4. Коефіцієнт збереження оборотних засобів характеризує ефек- тивність використання оборотних засобів і визначається так:

де Н₀₃ - сумарний норматив оборотних засобів.

5. Рентабельність оборотних засобів характеризує також ефек- тивність їх використання.

де П_б - балансовий прибуток підприємства.

Показники ефективності використання оборотних засобів можна визначати не тільки стосовно їх загального обсягу, а й окремо як для нормованої, так і для ненормованої їх частини. Крім того, можуть бути розраховані й індивідуальні показники оборотності оборотних засобів, що показують, які саме елементи спричинили уповільнення або прискорення обороту оборотних засобів. У разі потреби такі показники можна розрахувати на різні періоди (рік, квартал, місяць).

Підприємства можуть збільшити ефективність використання оборотних засобів за рахунок таких заходів:

• зменшення строків виготовлення продукції в результаті механізації робіт, удосконалення технологічних процесів, більш широкого застосування конструкцій, агрегатів та напівфабрикатів;

• зменшення виробничих запасів поліпшенням організації матеріально- технічного постачання, зменшенням дальності їх транспортування;

• економії матеріальних ресурсів, кращого їх зберігання та обліку, суворого дотримання норм витрат матеріалів на одиницю продукції;

• удосконалення розрахунків із замовниками та вжиття інших заходів щодо поліпшення фінансової та платіжної дисципліни;

• упорядкування ціноутворення, застосування дійової системи економічного стимулювання.

Прискорення оборотності оборотних засобів зумовлює, з одного боку, збільшення обсягу виробленої продукції на кожну грошову одиницю поточних витрат підприємства, а з іншого - дає можливість вивільнити

частину коштів і за їх рахунок створити додаткові резерви для розширення виробництва.

Порівнюючи показники оборотності оборотних засобів за два суміжні періоди або фактичного з плановим, можна визначити зміну величини оборотних засобів, яка викликана прискоренням або уповільненням обертання.

Загальний розмір зміни величини оборотних засобів за рахунок упровадження названих вище заходів визначається за формулою

де С_о.з1, С_о.з2 - середня величина вартості оборотних засобів за два суміжні періоди.

Обсяг вивільнених або додатково залучених оборотних засобів за розрахунковий період визначається так:

Д^е С_п.р - обсяг випущеної продукції за розрахунковий (звітний) період; Д_к - кількість календарних днів у цьому періоді;

Т_звіт, Т_баз - тривалість обороту оборотних засобів відповідно у звітному та базовому розрахункових періодах.

За базову береться фактична оборотність оборотних засобів у році, що передує плановому або звітному.

7. Джерела утворення оборотних засобів підприємств Джерела утворення оборотних засобів - це фінансові ресурси, за

рахунок яких вони формуються. Процес формування оборотних засобів показано на рис. 3.8. до яких належать власні та прирівняні до них кошти (питома вага їх у загальній сумі всіх джерел становить приблизно 95 - 97%) і позичені кошти (приблизно 3 - 5%).

Рис. 3.8. Джерела формування оборотних засобів підприємства

Кожне підприємство, яке створюється, формує свої оборотні засоби за рахунок коштів засновників. У процесі виробничої діяльності додаткова

потреба в оборотних засобах покривається, як правило, за рахунок власних фінансових ресурсів підприємства, основним з яких є прибуток.

Велику роль у джерелах формування оборотних засобів підприємства відіграють прирівняні до власних фінансові кошти, до яких належать стійкі пасиви.

Стійкі пасиви - це оборотні засоби, які юридично не належать підприємству, але постійно використовуються ним у господарському обігу.

До них входять:

• мінімальна заборгованість підприємства з резерву майбутніх платежів, що являє собою витрати, які належать до витрат виробництва, але які не застосовуються для безпосереднього виготовлення продукції;

• стійка перехідна заборгованість постачальникам за акцептованими розрахунковими документами;

• мінімальна заборгованість із заробітної плати та відрахування на соціальне страхування;

• залишки амортизаційних відрахувань та запаси матеріалів для капітального ремонту, виконаного господарським способом;

• кошти підприємства, що формуються з кредитів банку та авансів замовників;

• тимчасово вільні кошти спеціальних фондів та ін.

Раціональне використання власних та позичених коштів дає змогу підприємствам успішно долати тимчасові труднощі й ефективніше використовувати оборотні засоби підприємства.