- •1. Аналіз праці в.Ф.Горленка «Нариси з історії української етнології»
- •2. Бджільництво в Україні. Форми пасічництва в історичному розвитку.
- •3. Великодні свята
- •6. Вінчання у весільному обряді українців
- •7. Вірування в надприродні істоти.
- •8. Внесок Віктора Петрова і українську етнологію.
- •9. Внесок Климентія Зіновєва в укр. Етнологічну науку.
- •10. Внесок м. Грушевського у розвиток української етнології.
- •11. Волинь - етнографічний регіон України
- •12. Галицько-Волинський літопис як історичне джерело
- •13. Городництво, садівництво і виноградарство
- •14. Господарська діяльність українців: господарсько-культурні типи
- •15. Григорій Новицький і його твір «Краткое описание в народе остяцком»
- •16. Господарський побут українців
- •1. Поселення та житло
- •2. Народний одяг
- •3. Харчування
- •4. Побут і звичаї
- •17. Густинський літопис та його значення в етнології.
- •18. Державні кордони та етнічні межі України.
- •19. Дівочі та парубочі громади в Україні.
- •20. Діяльність Бориса Грінченка в українській етнології.
- •21. Діяльність в.Верховинця в народній хореографії та етнографії.
- •22. Діяльність етнографічної комісії вуан.
- •23. Діяльність Івана Франка в галузі етнографії.
- •24. Діяльність м.Максимовича в галузі етнографії.
- •25. Діяльність Миколи Сумцова в галузі етнології.
- •26. Діяльність Південно-Західного відділу Російського Географічного товариства.
- •27. Діяльність т.Шевченка в галузі етнографії.
- •28. Дохристиянські вірування в святі Івана Купала.
- •29. Етнічний склад населення України.
- •30. Етнографічна діяльність в.Антоновича.
- •31. Етнографічна програма ф.Туманського.
- •32. Західне Поділля. Особливості етнокультури.
- •33. Зачіски та головні убори українців.
- •34. Збиральництво, рибальство і мисливство в Україні.
- •35. Звичаї на свято Катерини і Андрія.
- •36. Зелені свята в народному календарі.
- •37. Землеробська техніка українців. Основні злакові та городні культури.
- •39. Інтер’єр української хати.
- •40. Кабінет примітивної культури. Діяльність Катерини Грушевської.
- •41. Свята весняного циклу.
- •42. Карпатський регіон. Особливості культури гуцулів.
- •43. Кобза і бандура в українській культурі.
- •44. Козацькі літописи, як етнологічне джерело.
- •45. Колір і техніка в українській вишиванці.
- •46. Комплексний підхід до вивчення етногенезу українців.
- •47. Концепції етногенезу українців.
- •49. Культ пращурів в обрядах українців.
- •50. Матеріальна культура українців: система землеробства в історичному розвитку.
- •51. Методи етнологічної науки.
- •52. Народження дитини: вірування, забобони, обряди.
- •53.Народна кулінарія.
- •54. Народна медицина у системі традиційної культури.
- •55. Українська народна хореографія
- •57. Народний календар зимового циклу свята зимового циклу.
- •58. Народні деревообробні промислив Укр. (кін. 19-поч.20ст.)
- •59. Народні ремесла загальна характеристика.
- •60. Наукове товариство ім. Шевченка його наукова діяльність.
- •61.Національні меншини в Україні.
- •62. Одяг Київщини.
- •63.Осінні свята українців.
- •66.Основні напрями та наукові центри сучасної етнологічної науки.
- •67. Павло Чубинський і його праці.
- •68.Писанкарство. Локальні особливості.
- •69.Південь України.
- •70. Поділля: етнографічні особливості духовної культури.
- •71. Поховальна обрядовість українців.
- •72. Праця в. Петрова „Етногенез словян.” к. 1972
- •73. Праця л. Залізняка „Від склавинів до української нації”.
- •74. Праця м.Сумського «Хліб в обрядах і піснях»
- •75. Праця Хведора Вовка “Студії з української етнографії та антропології”.
- •76.Різдвяні свята в Україні.
- •77.Розвиток гончарства.
- •78.Розвиток художнього ткацтва.
- •79. Розподіл праці в традиційній українській сімї.
- •Друга половина 17 століття — 18 століття[ред. • ред. Код]
- •81. Садівництво і родина Симиренків.
- •82 Світоглядні уявлення українців про основні стихії: вода , вогонь, земля, вітер.
- •83. Свято Покрови в Україні
- •84. Середня Наддніпрянщина: особливості матеріальної культури.
- •85. Символіка коровайного обряду в українському весіллі
- •86. Скотарство в Україні.
- •87. Слобожанщина: етнографічні особливості матеріальної культури.
- •90. Становлення української етнології у першій половині хіх сторіччя на Західноукраїнських землях.
- •91. Структура передвесільної обрядовості
- •94. Типи укр. Поселень
- •95. Топографічний опис Харківського намісництва.
- •96. Топографічний опис Чернігівського намісництва.
- •97. Українська громада. Форми колективної взаємодопомоги.
- •98. Український народний одяг, основні комплекси в етнорегіонах
- •99. Українські вірування у магічну силу рослин.
- •100. Характеристика Синопсису 1674
- •102. Харчування українців: способи зберігання продуктів і способи приготування.
- •103. Холмщина і Підляшшя
- •104. Хореографічна школа в.Авраманка.
- •105. Хутряний одяг та його особливості.
- •106. Центри укр. Худ кераміки в кін 19 поч. 20 ст.
- •107. Чисельність українців в Україні та за її межами на кінець хх сторіччя
- •108. Діяльність кабінету антропології та етнології ім. Хведора Вовка
30. Етнографічна діяльність в.Антоновича.
Антонович Володимир Боніфатійович (30 січня 1834, Махнівка — 21 березня 1908) — український історик, археолог, етнограф, археограф, член-кореспондент Російської АН з 1901; професор Київського університету з 1878; належав до хлопоманів; співорганізатор Київської Громади. Нар у містечку Махнівці Берд повіту Київської губернії. Закінчив медичний (1855 р.) та іст-філ (1860 р.) факи К у-ту. У 1861 році приєднався до так званих «хлопоманів». Один з організаторів Київської громади. В 1863—1880 роках. — головний редактор Тимчасової комісії для розгляду давніх актів у Києві, з 1878 р. — професор російської історії Київського університету, голова Історичного Товариства Нестора-літописця (з 1881 р.), організатор археологічних з'їздів в Україні. Антонович — автор понад 300 праць з історії, археології та етнографії України. Зібрав, зредагував і видав 8 томів «Архива Юго-Западной России», що стосуються історії Правобережної України 16—18 століть. Вступні статті Антоновича до цих томів присвячені історії козацтва: «О происхождении козачества» 1863; гайдамаччини: «О гайдамачестве» 1876; селянства: «О крестьянах в Юго-Западной России по актам 1770—1798 гг.», 1870); шляхетства:«О происхождении шляхетских родов в Юго-Западной России», 1867. Інші головні праці Антоновича: «Очерк истории Великого княжества Литовского до смерти великого князя Ольгерда» (1877-78); «Киев, его судьба и значение с 14 по 16 ст.», (1882); «Уманський сотник Іван Гонта» (1882); «Монографии по истории Западной и Юго-Западной России» (1885. Лише в своїх науково-популярних лекціях («Бесіди про часи козацькі в Україні» (1897); «Виклади про часи козацькі в Україні» (1912) Антонович був видатним українським громадським діячем. Належачи до так званих «хлопоманів», він надрукував у відповідь польському публіцистові Зенону Фішеві (псевдонім Падалиця) відому статтю «Моя исповедь» (1862), де подав обґрунтування ідеології «хлопоманів». Майже півстоліття Антонович стояв на чолі українського гром-пол життя, був головою київської Старої Громади, і за його ініціативою 1890 року в Галичині дійшло до «угоди» між поляками й українцями у Львівському соймі. Антоновичу належить велика роль в реалізації плану переїзду Михайла Грушевського до Львова і створення там наукового осередку.
31. Етнографічна програма ф.Туманського.
Федір Йосипович Туманський (*1757 — †1810) — історик, етнограф і громадський діяч, вихованець Кеніґсберзького університету, член Королівського Пруського Нім. Товариства. Закінчивши студії, Т. повернувся на Україну, де дістав звання бунчукового товариша, 1778-79, «по вибору всея Малороссии», організував «Топографічний опис»Гетьманщини й склав детальні анкети-програми для збирання іст.-геогр., екон., етногр., а також природознавчих й антропологічних відомостей. Перша анкета-програма складалася з 50 параграфів і призначалася для опису міст. 2-га – 23 параграфи, торкалася опису сіл, слобод, хуторів. Автор хотів відіслати ці програми по містах і селах і на основі отриманих відповідейскласти описи міст і т.д. Мета – поширити історично-географічні і топографічні знання. Більшість питань стосувалась географічних та економічних знань. Програма міст приділяла увагу його функції як адміністративного, торгово-промислового культурно-освітнього центру. Значна кількість питань присвячена опису занять населення, відомостям про природно-кліматичні умови.Програма, що стосувалася сіл, хуторів та слобод повторювала першу, але в дещо скороченому вигляді. Загалом за допомоги цих програм передбачалося отримати відомості про архітектуру й розташування міст, сіл, хуторів, слобод і т.п.З цим проектом Т. були пов'язані топографічні описинамісництв кол. Гетьманщини 1780-их pp. (праці Д. Пащенка, О. Шафонського, П. Симоновського та ін.). Обраний 1779 чл.-кор. Петербурзької АН, Т. розгорнув широкі плани культ.-наук. праці на Україні. Наприкін. 1779 — на поч. 1780 р. він висунув проект Академічної Книгарні в Глухові, який був здійснений, і цікавий «План о заведений в Малороссии … Академического Собрания», свого роду зародку Укр. АН (цей проект не був здійснений). Тоді ж Т. мав намір написати «полную историю Малороссии», у зв'язку з чим звертався до Петербурзької АН з проханням вислати йому до Глухова відповідні архівні джерела та ін. матеріали. Але Академія поставилася до цього проекту скептично, і він не був реалізований. Після ліквідації Гетьманщини Т. розвинув широку наук. й літ.-вид. діяльність у Петербурзі. Похований у Глухові.
