58. Народні деревообробні промислив Укр. (кін. 19-поч.20ст.)

 Населення Укр. віддавна займалось обробкою дерева. З ньогобагато чого робили. Існувало декілька ремісничих професій, пов'язаних з обробкою дерева. 1.Серед найпоширеніших було теслярство. Теслі будували храми, хати, господарські споруди. Зрубані взимку дерева вручну обтесували сокирами й розпилювали на колоди. Потім долотом у колодах видовбували поздовжні пази, а по кінцях робили зарубки. З таких колод зводили зруб.2.Столяри виготовляли хатнє облад­нання: скрині, лави, ослони, столи, мисники, ліжка тощо. 3.Стельмахи транспортні засоби: вози і сани, колеса, полоззя, дуги і таке інше. 4.Ложкарі різноманітне кухонне начиння. 5.Бондарі бочки, діжки, барила тощо. Ремесло з виготовленням дерев'яних гребінок і гребенів для прядіння, називалося гребінництвом.Одним із видів художньої обробки деревини в Україні було дерево-різьблення. Різьбленням прикрашались одвірки, сволоки, карнизи де­рев'яних споруд, дерев'яні предмети господарського вжитку, меблі та хатнє обладнання, скрині, дерев'яний посуд, знаряддя праці .зброя, військове спорядження. Цікавим феноменом української народної дереворізьби є гуцульська різьба, яка набула найбільшого розвитку в середині XIX на поч. XX ст. Вишуканими орнаментами прикрашалися топірці, пістолі, кріси, порохівниці і барильця. У XX ст. тут поширилось інкрустування бісером . Гуцульські майстри оздоблювали свої вироби плоскою різьбою , інкрустацією різноколірним деревом, металом, бісером і перламутром та набиванням кольорової бляхи .У східних районах України мисники найчастіше були мальовані. Важливою галуззю художньої деревообробки було виготовлення музичних інструментів: ударних, духових, струнних. Окремі види народних музичних Інструментів побутували на певній території України, наприклад, бандура переважно в центральних районах і на півдні України, на Гуцульщині особ­ино шанували трембіту. В XIX і на початку XX ст. основними осередками художньої обробки десна були Полтавщина, Київщина, Поділля, Гуцульщина та Лемківщина.Наприкінці XIX ст. у деяких місцевостях України виникають приватні майстерні з виготовлення прикрашених різьбою дерев'яних виробів. Зокрема в Полтаві, Зінькові, Кобеляках, Кременчуку і Переяславі робили різноманітнімеблі на замовлення поміщиків, купців і чиновників, прикрашуючи їх різьбою в стилях ренесансу, бароко, рококо та класицизму. На зах. Україні в другій половині XIX — на початку XX ст. широкого роз-шку набула плоска різьба та інкрустація.

59. Народні ремесла загальна характеристика.

Українці здвна займалися різними ремеслами. Укр.було 100 Р. спеціальностей.У 15-17 ст «150» , об’єднувалисьв реміс. цехи. 19-20 ст майже кжна родина займалася прядінням і ткацтвом. Мали самопряди, терні, стави, кросна. У селах були кузні. Ходили швеці шили різні кожухи, свити, взуття. На Поліссілісохімічні промисли дігтярний. З другої половини 19 ст ремесла поч занепадати, не витримуючи конкуренції промисловості. Винятком було Полісся. Одним з головних було гончарство оброблення глини, виготовляли кухонний посуд, цеглу, кахлі і іншу кераміку. Головним знаряддям був гончарний круг.Для більшої міцності у вироби додавали вапно. Ковальство обробка металу способом гарячого кування. У 18-19 ст кузні досить поширені. Золотарство обробка золота і срібла. У 17-18 ст сережки, каблучки, ікони, все це вироблялося ковалями. Ткацтво обробка шкіри чинбарство, кушнірство вичинка шкіри овець також займалися обробкою вовни особливо в Зх районах . Вироблення повсті використовували у шапкарстві. Теслярство -дерево обробляли сокирами і розпилювали колоди. 17 ст було збудоваго собор Новомосквський без цвяхів. Столярство.бондарство бочки, плетіння з лози, гутництво скло