- •1. Аналіз праці в.Ф.Горленка «Нариси з історії української етнології»
- •2. Бджільництво в Україні. Форми пасічництва в історичному розвитку.
- •3. Великодні свята
- •6. Вінчання у весільному обряді українців
- •7. Вірування в надприродні істоти.
- •8. Внесок Віктора Петрова і українську етнологію.
- •9. Внесок Климентія Зіновєва в укр. Етнологічну науку.
- •10. Внесок м. Грушевського у розвиток української етнології.
- •11. Волинь - етнографічний регіон України
- •12. Галицько-Волинський літопис як історичне джерело
- •13. Городництво, садівництво і виноградарство
- •14. Господарська діяльність українців: господарсько-культурні типи
- •15. Григорій Новицький і його твір «Краткое описание в народе остяцком»
- •16. Господарський побут українців
- •1. Поселення та житло
- •2. Народний одяг
- •3. Харчування
- •4. Побут і звичаї
- •17. Густинський літопис та його значення в етнології.
- •18. Державні кордони та етнічні межі України.
- •19. Дівочі та парубочі громади в Україні.
- •20. Діяльність Бориса Грінченка в українській етнології.
- •21. Діяльність в.Верховинця в народній хореографії та етнографії.
- •22. Діяльність етнографічної комісії вуан.
- •23. Діяльність Івана Франка в галузі етнографії.
- •24. Діяльність м.Максимовича в галузі етнографії.
- •25. Діяльність Миколи Сумцова в галузі етнології.
- •26. Діяльність Південно-Західного відділу Російського Географічного товариства.
- •27. Діяльність т.Шевченка в галузі етнографії.
- •28. Дохристиянські вірування в святі Івана Купала.
- •29. Етнічний склад населення України.
- •30. Етнографічна діяльність в.Антоновича.
- •31. Етнографічна програма ф.Туманського.
- •32. Західне Поділля. Особливості етнокультури.
- •33. Зачіски та головні убори українців.
- •34. Збиральництво, рибальство і мисливство в Україні.
- •35. Звичаї на свято Катерини і Андрія.
- •36. Зелені свята в народному календарі.
- •37. Землеробська техніка українців. Основні злакові та городні культури.
- •39. Інтер’єр української хати.
- •40. Кабінет примітивної культури. Діяльність Катерини Грушевської.
- •41. Свята весняного циклу.
- •42. Карпатський регіон. Особливості культури гуцулів.
- •43. Кобза і бандура в українській культурі.
- •44. Козацькі літописи, як етнологічне джерело.
- •45. Колір і техніка в українській вишиванці.
- •46. Комплексний підхід до вивчення етногенезу українців.
- •47. Концепції етногенезу українців.
- •49. Культ пращурів в обрядах українців.
- •50. Матеріальна культура українців: система землеробства в історичному розвитку.
- •51. Методи етнологічної науки.
- •52. Народження дитини: вірування, забобони, обряди.
- •53.Народна кулінарія.
- •54. Народна медицина у системі традиційної культури.
- •55. Українська народна хореографія
- •57. Народний календар зимового циклу свята зимового циклу.
- •58. Народні деревообробні промислив Укр. (кін. 19-поч.20ст.)
- •59. Народні ремесла загальна характеристика.
- •60. Наукове товариство ім. Шевченка його наукова діяльність.
- •61.Національні меншини в Україні.
- •62. Одяг Київщини.
- •63.Осінні свята українців.
- •66.Основні напрями та наукові центри сучасної етнологічної науки.
- •67. Павло Чубинський і його праці.
- •68.Писанкарство. Локальні особливості.
- •69.Південь України.
- •70. Поділля: етнографічні особливості духовної культури.
- •71. Поховальна обрядовість українців.
- •72. Праця в. Петрова „Етногенез словян.” к. 1972
- •73. Праця л. Залізняка „Від склавинів до української нації”.
- •74. Праця м.Сумського «Хліб в обрядах і піснях»
- •75. Праця Хведора Вовка “Студії з української етнографії та антропології”.
- •76.Різдвяні свята в Україні.
- •77.Розвиток гончарства.
- •78.Розвиток художнього ткацтва.
- •79. Розподіл праці в традиційній українській сімї.
- •Друга половина 17 століття — 18 століття[ред. • ред. Код]
- •81. Садівництво і родина Симиренків.
- •82 Світоглядні уявлення українців про основні стихії: вода , вогонь, земля, вітер.
- •83. Свято Покрови в Україні
- •84. Середня Наддніпрянщина: особливості матеріальної культури.
- •85. Символіка коровайного обряду в українському весіллі
- •86. Скотарство в Україні.
- •87. Слобожанщина: етнографічні особливості матеріальної культури.
- •90. Становлення української етнології у першій половині хіх сторіччя на Західноукраїнських землях.
- •91. Структура передвесільної обрядовості
- •94. Типи укр. Поселень
- •95. Топографічний опис Харківського намісництва.
- •96. Топографічний опис Чернігівського намісництва.
- •97. Українська громада. Форми колективної взаємодопомоги.
- •98. Український народний одяг, основні комплекси в етнорегіонах
- •99. Українські вірування у магічну силу рослин.
- •100. Характеристика Синопсису 1674
- •102. Харчування українців: способи зберігання продуктів і способи приготування.
- •103. Холмщина і Підляшшя
- •104. Хореографічна школа в.Авраманка.
- •105. Хутряний одяг та його особливості.
- •106. Центри укр. Худ кераміки в кін 19 поч. 20 ст.
- •107. Чисельність українців в Україні та за її межами на кінець хх сторіччя
- •108. Діяльність кабінету антропології та етнології ім. Хведора Вовка
58. Народні деревообробні промислив Укр. (кін. 19-поч.20ст.)
Населення Укр. віддавна займалось обробкою дерева. З ньогобагато чого робили. Існувало декілька ремісничих професій, пов'язаних з обробкою дерева. 1.Серед найпоширеніших було теслярство. Теслі будували храми, хати, господарські споруди. Зрубані взимку дерева вручну обтесували сокирами й розпилювали на колоди. Потім долотом у колодах видовбували поздовжні пази, а по кінцях робили зарубки. З таких колод зводили зруб.2.Столяри виготовляли хатнє обладнання: скрині, лави, ослони, столи, мисники, ліжка тощо. 3.Стельмахи транспортні засоби: вози і сани, колеса, полоззя, дуги і таке інше. 4.Ложкарі різноманітне кухонне начиння. 5.Бондарі бочки, діжки, барила тощо. Ремесло з виготовленням дерев'яних гребінок і гребенів для прядіння, називалося гребінництвом.Одним із видів художньої обробки деревини в Україні було дерево-різьблення. Різьбленням прикрашались одвірки, сволоки, карнизи дерев'яних споруд, дерев'яні предмети господарського вжитку, меблі та хатнє обладнання, скрині, дерев'яний посуд, знаряддя праці .зброя, військове спорядження. Цікавим феноменом української народної дереворізьби є гуцульська різьба, яка набула найбільшого розвитку в середині XIX на поч. XX ст. Вишуканими орнаментами прикрашалися топірці, пістолі, кріси, порохівниці і барильця. У XX ст. тут поширилось інкрустування бісером . Гуцульські майстри оздоблювали свої вироби плоскою різьбою , інкрустацією різноколірним деревом, металом, бісером і перламутром та набиванням кольорової бляхи .У східних районах України мисники найчастіше були мальовані. Важливою галуззю художньої деревообробки було виготовлення музичних інструментів: ударних, духових, струнних. Окремі види народних музичних Інструментів побутували на певній території України, наприклад, бандура переважно в центральних районах і на півдні України, на Гуцульщині особино шанували трембіту. В XIX і на початку XX ст. основними осередками художньої обробки десна були Полтавщина, Київщина, Поділля, Гуцульщина та Лемківщина.Наприкінці XIX ст. у деяких місцевостях України виникають приватні майстерні з виготовлення прикрашених різьбою дерев'яних виробів. Зокрема в Полтаві, Зінькові, Кобеляках, Кременчуку і Переяславі робили різноманітнімеблі на замовлення поміщиків, купців і чиновників, прикрашуючи їх різьбою в стилях ренесансу, бароко, рококо та класицизму. На зах. Україні в другій половині XIX — на початку XX ст. широкого роз-шку набула плоска різьба та інкрустація.
59. Народні ремесла загальна характеристика.
Українці здвна займалися різними ремеслами. Укр.було 100 Р. спеціальностей.У 15-17 ст «150» , об’єднувалисьв реміс. цехи. 19-20 ст майже кжна родина займалася прядінням і ткацтвом. Мали самопряди, терні, стави, кросна. У селах були кузні. Ходили швеці шили різні кожухи, свити, взуття. На Поліссілісохімічні промисли дігтярний. З другої половини 19 ст ремесла поч занепадати, не витримуючи конкуренції промисловості. Винятком було Полісся. Одним з головних було гончарство оброблення глини, виготовляли кухонний посуд, цеглу, кахлі і іншу кераміку. Головним знаряддям був гончарний круг.Для більшої міцності у вироби додавали вапно. Ковальство обробка металу способом гарячого кування. У 18-19 ст кузні досить поширені. Золотарство обробка золота і срібла. У 17-18 ст сережки, каблучки, ікони, все це вироблялося ковалями. Ткацтво обробка шкіри чинбарство, кушнірство вичинка шкіри овець також займалися обробкою вовни особливо в Зх районах . Вироблення повсті використовували у шапкарстві. Теслярство -дерево обробляли сокирами і розпилювали колоди. 17 ст було збудоваго собор Новомосквський без цвяхів. Столярство.бондарство бочки, плетіння з лози, гутництво скло
