94. Типи укр. Поселень

Відчуття українцями простору та способи його організації демонструють форми сільських поселень. Вони досить різноманітні і зумовлені ландшф. степ., лісост., лісових та гірських земель Укр.. Способи землевол. й землеосв., ведення господар., сімейно-побутові стосунки, норми звичаєвого права, земельно-державні нормативи також суттєво впливали на становлення етнічних традицій пріоритетного вибору тої або іншої форми сільського поселення та характеру його забудови.За тривалістю проживання виокремлювалися постійні й сезонні посе­лення.Постійні поселення відповідно до кількості садиб, що утворювали їх, бу­ли багатодвірними та малодвірними. У XIX ст. на всій території України переважали багатодвірні.Форми стаці. багатодвірних поселень в Україні у XIX ст. відпо­відно до ступеня їхньої врегульованості (відповідності адміністративно-ре гульованій системі вимог) були представлені трьома типами: нерегулярним (неправильних форм) так званим безсистемним, переходовим та системним регулярними (правильних форм).Системний тип поселень виступав переважно у вуличному, радіальному та квартальному варіантах забудови.На терені України у XIX ст. окреслилися чотири регіони: поліський, лісостеповий, степовий та карпатський.Поліський регіон відзначався побутуванням двох типів поселень: безсист. у вільно-ланцюговому та вільно-гуртовому варіантах і системно-ву­личного.В лісостеповому регіоні переважав безсистемний тип поселень у вільно-гуртовому варіанті. Степовий регіон поділявся на північну та південну частини. На північних землях ареалу побутував як безсистемний тип у вільно-гуртовому варіації забудови, так і регулярний у вуличному та радіальному варіантах. На землях південної частини українського степу переважав безсистемний тип у віль-но-гуртовому варіанті забудови. Карпатський регіон за типами поселень поділявся на бойківсько лемківську, гуцульську та закарпатську частини.. Безсистемні поселення, як справедливо наголошують дослідники, ут­ворювалися за принципом "сам собі хазяїн", що виявляв і водночас культи­вував індивідуалістичні стереотипи поведінки..У XIX ст. за типом взаємозв'язку житлового будинку з господ.споруд. переважна більшість дворів сільського насел.Укр. являла вільну безсист. забуд. у вигляді окремо розташ. і не об'єд. між собою спільним дахом споруд. При цьому земельна ділянка, що приля­гала до хати та господ. споруд, завжди лишалася просто неба -відкритою.Залежно від характеру взаємного розташування хати та господарських споруд на території України в кінці XIX ст. було представлено декілька типів забудови: однорядна, дворядна, Г-подібна, П-подібна, периметральна та вільна.

95. Топографічний опис Харківського намісництва.

Виданий у Москві в 1788 р. Автор – Загоровський. Він описує окремі особливості господарства українців Слобожанщини (землеробство: рільництво, рільничі знаряддя, збирання хліба, його зберігання; садівництво, городництво; скотарство, бджільництво). Значну увагу приділяє характеристиці ремесла. Окремі параграфи присвячені звичаям жителів України, їх забави, свята, піршества. Чимало про будівельну техніку. Описує лазні, способи опалення і освітлення житла. Окремі відомості про українців наводились у порівнянні з росіянами. Він вважає українців окремим народом, що займає певне територію і розмовляє на одній мові. Територія розселення українців на його думку – Київське, Чернігівське, Новгород-Сіверське, Харківське, Катеринославське, частина Курського і Воронезького намісництва в Росії, Волинь, Поділля, «Польська Україна» в Польші, Галиція і Ладомерія в Австрії.