25. Методи роботи банків із проблемними кредитами.

Проблемними кредитами є такі, за якими своєчасно не проведено платежі, значно знизилася ринкова вартість забезпечення, виникли обставини, які викликають сумнів щодо повернення кредиту.

До екон. чинників виникн-ня проблем.заборг-ті можна віднести:

• Р-нь захисту екон. інтересів кожного банку та загалом банк. Сис-ми;

• загальний екон. стан регіону і країни, де банк проводить свою д-ть;

• рівень кредитоспроможності позичальників;

• стан діючої податкової системи.

Негативними чинниками, які пов’язані з діяльністю банку, є:

• недостатня кваліфікація персоналу;

• неповна та недосконала інформація про позичальника;

• недостатньо продумана та розроблена кредитна політика банку;

• неякісна оцінка кредитоспроможності позичальника;

• помилки при структуруванні кредиту (термін, сума, проценти);

• врахув-ня у кредитному договорі інтересів банку не повною мірою;

• помилки при оцінюванні забезпечення кредиту;недостатній рівень контролю за позичальником;

• перевищ. Служб. повноважень прац-ками банку, фін.зловживання

Негативними чинниками, пов’язаними з діяльністю позичальника, є:

• недосвідченість чи відсутність мотивації позичальника;припинення контактів з працівниками банку;невчасне подання фінансової звітності;негативні зміни показників ділової активності, ліквідності;обмеженість фінансових ресурсів позичальника;поява у позичальника чистих збитків.

Управління проблемними активами передбачає:

• метод реабілітації (розробл. та реалізація разом з позичальником плану заходів задля повернення кредиту);

• метод ліквідації (останній захід банку щодо поверн. кредиту через реаліз-ю застави, проведення процедури банкрутства та продажу А)

План реабілітації кредиту може включати такі заходи:

• реструктуризацію заборгованості;рефінансування заборгованості;

• перевідступлення права вимоги (продаж кредиту,);

• збільш. власного капіталу за рах-к власників підп.-ва-позичальника;

• викуп банком активів позичальника для власного користування;

• злиття підприємства-позичальника з фінансово стабільною фірмою;

26. Валютні цінності та валютні операції банків.

Валютні операції, визначаються як операції пов’язані з:переходом права власності на валютні цінності, за винятком оп між резидентами України;використанням валютних цінностей у міжнародному обігу як засобу платежу, з передаванням заборгованостей та інших зобов’язань, предметом яких є валютні цінності;увезенням, переказуванням і пересиланням на територію України та вивезенням, пересиланням і переказуванням за її межі валютних цінностей.

При цьому до валютних цінностей, згідно Положення про валютний контроль:

1. валюту України – грошові знаки, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території України

2) платіжні документи та інші ЦП, вираж. у валюті У(акції, облігації, векселі, акредитиви, чеки, депозитні сертифікати, ощадні книжки);

3) іноземну валюту – іноземні грошові знаки, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави;

4) платіжні документи та інші ЦП, виражені в іноземній валюти або монетарних металах;

5) монетарні (банк) метали – це золото і метали ірідієво-платинової групи у зливках і порошках, доведені (афіновані) до найвищих проб, відповідно до світ стандартів, а також дорогоцінні монети;

Банки можуть отримати ліцензію на здійснення таких видів операцій з валютними цінностями:

1) неторговельні операції з валютними цінностями;

2) ведення рахунків клієнтів (резидентів та нерезидентів) в інозем валюті та клієнтів-нерезидентів у грош од України;

3) ведення кореспондентських рахунків банків (резидентів і нерезидентів) в іноземній валюті;

4) ведення кореспондентських рахунків банків-нерезидентів у грошовій одиниці України;

5) відкриття коресп рах в уповноважених банках Укр інозем вал та здійснення оп з ними;

6) відкриття кореспондентських рах у банках-нерезидентах в інозем вал та здійснення оп з ними;

Операціїна міжбанк.валютному ринку Удозволяється здійснювати суб’єктам:НБУ; уповноважені банки;уповноважені фінан. установи.

ФІЗИЧНІ ТА ЮРИД ОСОБИ-КЛІЄНТИ ЦИХ УСТАНОВ НЕ Є СУБЄКТАМИ ВАЛЮТНОГО РИНКУ І НЕ ПІДЛЯГАЮТЬ РЕЄСТРАЦІЇ.

Операції банків в іноземній валюті – це такі валютні оп банків, гол об’єктом яких є іноземна валюта у готівковій і безготівковій формах, а також у вигляді платіжних документів та інших цінних паперів, виражених у грошових одиницях іноземних держав і міжнародних розрахункових одиницях.

Детальна класифікація операцій банків в іноземній валюті наведена в положенні НБУ «Про порядок та умови торгівлі іноземною валютою».

Класифікація валютних операцій:

1. Торгівельні операції:- розрахунок за експорт/імпорт; - розрах на території Укр між резидентами суб’єктами госп на підставі індивідуальної ліцензії

2. Неторгівельні оп:-переказ ЗП, стипендії, пенсії, еліментів; - оплата відряджень за кордон

-купівля чеків

3. Операції, пов’язані з рухом капіталу- іидання та отримання кредитів на позик; - зарах на вкладений ріх валютних конштів- опер пов’язані із лізингом, факторингом, прямими і портфельними інвестиціями в Укр та за її межами

4. Валютно-обмінні операції- конверсійні, з іноз валютою, чеками