4. Емісійна діяльність банків на ринку цінних паперів.

Емісійна діяльність банків полягає у випуску власних цінних паперів з метою залучення коштів для формування і поповнення статутного капіталу, з метою тимчасового залучення ресурсів для проведення окремих банківських операцій, фінансування програм чи напрямів діяльності. Випуск банком цінних паперів відбивається у пасивних операціях банків. 

Усі випуски ЦП банками, незалежно від розміру випуску та кількості інвесторів, підлягають держ. реєстрації у Мін.Фін. України.

Основні напрями емісійної політики банку:

• визначення цілей емісійної діяльності;

• вибір емісійних інструментів, тобто ЦП, що випускаються в обіг;

• визначення найефективніших методів розміщення цінних паперів;

• підтримання курсу ЦП власної емісії на вторинному ринку.

Емісійні операції банків на фондовому ринку можна систематизувати залежно від виду цінних паперів, що випускаються в обіг, а саме:

• операції з випуску пайових цінних паперів (акцій або, інакше кажучи, інструментів власності);

• операції з випуску боргових зобов’язань (облігацій, депозитних сертифікатів, комерційних цінних паперів або, іншими словами, інструментів позики);

• операції з випуску іпотечних цінних паперів;

• операції з випуску похідних цінних паперів.

По законодавству України банки можуть емітувати акції, облігації, і ощадні (депозитні) сертифікати,+ відмінність похідні ЦП, причому для одних із них вимагається реєстрація емісійного проспекту і тому їх можна вважати емісійними ЦП: акції, облігації.випуск  ощадних (депозитних) сертифікатів здійсн-ся без реєстрації проспекту емісії.

Основні етапи емісійної діяльності банків, пов’язаної з відкритим розміщенням акцій:

• прийняття банком рішення про розміщення акцій;

• реєстрація випуску акцій та проспекту їх емісії Держ. комісією з ЦП та фондового ринку;

• розкриття інформації, що міститься в проспекті емісії акцій;

• розміщення акцій;

• реєстрація звіту про розміщення акцій Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку;

• отримання банком свідоцтва про реєстрацію випуску акцій.

Облігації випускають:

• іменні або на пред’явника;

• процентні, дисконтні або цільові;

• у документарній формі або бездокументарній.

З метою підвищення привабливості облігацій для інвесторів банки емітують конвертовані облігації, які забезпечують їхнім власникам (кредиторам) право на отримання (у рахунок погашення боргових зобов’язань) акцій банку-емітента.

Банки емітують ще один вид боргових цінних паперів – депозитні (ощадні) сертифікати, які засвідчують суму вкладу, внесеного в банк, і права вкладника (власника сертифіката) на одержання після закінчення встановленого строку суми вкладу та обумовлених у сертифікаті процентів у банку, що емітував сертифікат.

Основна різниця між депозитним і ощадним сертифікатами полягає у їх призначенні:

1. ощадні сертифікати випускаються з низьким номіналом, орієнтовані на індивідуальних вкладників (інвесторів), тобто це «роздрібні» сертифікати;

2. депозитні сертифікати випускаються з великим номіналом, орієнтовані на інституційних вкладників (інвесторів), великий бізнес, тобто це «оптові» сертифікати.