11. Резервні фонди як компоненти власного капіталу банку.

Розкриті резерви, оприлюднені банком у фін. звітності

ПІД ВИЗНАЧЕНИЙ РИЗИК СТВОРЮЮТЬСЯ ТАКОЖ РЕЗЕРВИ ВОНИ ВНОСЯТЬСЯ В АКТИВИ ЦІ РЕЗЕРВИ НЕДОСФОРМОВАНІ !!!

Призначення резервного капіталу: покриття непердбачених збитків за всіма статтями активів та позабалансових зобов язань

Наявність резервного капіталу:

1)забезпечує фінансову стійкість банку

2)позитивно впливає на підвищення його платоспроможності

3)зменшує вірогідність банкрутства банку

Вимоги щодо мінімального розміру резервного капіталу:

25% від зареєстрованого статутного капіталу≤резервний капітал ≤ 25% від регулятивного капіталу

Порядок формування та використання резервного капіталу:

1. формується впорядку, установленому загальними зборами учасників (засновників, акціонерів);

2. шляхом щорічних відрахувань у розмірі не менше 5% чистого прибутку;

3. якщо резервний капітал досягає встановленого розміру, то відрахування до нього припиняються;

4. якщо діяльність банку створює загрозу інтересам вкладників та інших кредиторів банку, то НБУ має право вимагати від банку збільшення розміру резервного капіталу та щорічних відрахувань до нього;

5. використання коштів резервного капіталу має бути цільовим, тобто відповідати його призначенню.

12. Субординований борг як складова банківського капіталу.

СуБОРДИНОВАНІСТЬ -черговість пріоритетність!!!

Субординований капітал включає кошти, що залучені від юридичних осіб-резидентів і нерезидентів, як у національній, так і в іноземній валюті на умовах субординованого боргу.

Субординований борг– це звичайні незабезпечені боргові капітальні інструменти (складові елементи капіталу), які відповідно до угоди не можуть бути взяті з банку раніше п’яти років, а у випадку банкрутства чи ліквідації повертаються інвестору після погашення претензій усіх інших кредиторів, але мають пріоритет перед акціонерами.

Залучення коштів на умовах субординованого боргу здійснюється шляхом:

• випуску банком-боржником облігацій;

• укладання прямих договорів між банком-боржником та інвестором.

• Під час розрахунку загальної суми РК загальний розмір ДК не може бути більше ніж 100% ОК.

Сума субординованого боргу, включеного до капіталу, щорічно зменшується на 20% її первинного розміру протягом 5 років дії договору.

Кошти, залучені на умовах субординованого боргу, можуть включатися до капіталу банку після отримання дозволу Національного банку в разі їх відповідності таким критеріям:

• є незабезпеченими, субординованими і повністю сплаченими;

• не можуть вільно брати участь у покритті збитків без пред’явлення банку вимоги щодо припинення торговельних операцій;

• можуть вільно брати участь у покритті збитків без пред’явлення банку вимоги щодо припинення торговельних операцій;

• дозволяють відстрочення обслуговування зобов’язань щодо сплати відсотків, якщо рівень прибутковості не дозволяє банку здійснити такі виплати.

Клопотання про надання Національним банком дозволу на врахування залучених коштів на умовах субординованого боргу до капіталу банку (далі - Дозвіл) банк-боржник подає до структурного підрозділу Національного банку, що здійснює нагляд за діяльністю банку-боржника.

2.2. Для отримання Дозволу банк-боржник має у 10-денний термін після укладення угоди, договору з Інвестором подати такі документи (залежно від статусу інвестора):

• а) клопотання банку-боржника про отримання Дозволу;

• б) письмове підтвердження банку-боржника, що Інвестор не має фінансових та/або майнових зобов'язань перед банком-боржником на дату укладення угоди (договору), та список пов'язаних з Інвестором осіб;

• в) засвідчену в установленому порядку копію угоди про залучення коштів на умовах субординованого боргу, що укладається між Інвестором і банком-боржником,

• г) засвідчену в установленому порядку копію договору - у разі залучення коштів шляхом випуску облігацій.

• ґ) копію рішення банку про випуск та умови випуску облігацій із зазначенням їх номіналу та загальної кількості;

• д) документальне підтвердження про дотримання Інвестором (банком-резидентом) нормативів капіталу та ліквідності протягом останніх трьох місяців;

• ж) копії платіжних документів про перерахування на балансовий рахунок коштів, залучених на умовах субординованого боргу для врахування до капіталу банку (копії мають бути засвідчені підписами керівників банку та відбитком печатки);

• з) бізнес-план, розроблений банком-боржником, у якому мають бути передбачені: економічне обґрунтування щодо доцільності залучення коштів на умовах субординованого боргу; програма капіталізації банку (з урахуванням усіх раніше укладених договорів про залучення коштів на умовах субординованого боргу), що передбачає відповідне збільшення основного капіталу банку (капіталу 1-го рівня) на суму щорічного зменшення розміру субординованого боргу протягом останніх п'яти років дії угоди, що враховується до капіталу

• Програма капіталізації банку затверджується правлінням та радою банку;

• и) копію повідомлення про договір з відміткою Національного банку, яка свідчить про реєстрацію договору,

• і) документи, що підтверджують джерела походження коштів юридичних (крім Фонду гарантування вкладів фізичних осіб) і фізичних осіб, передбачені законодавством країни походження Інвестора.