27. Конвертованість валюти і її види. Класифікатор іноземних валют нбу.

Конвертованість валюти– це можливість її обміну на валюти інших країн або на золото за офіційно встановленим курсом (ціною).

У міжнародній практиці розрізняють:

ВКВ – вільно конвертовані валюти;

ЧКВ – частково конвертовані валюти;

НКВ – неконвертовані валюти

Вільно конвертована валюта — форма конвертованості, за якої кожна особа (фізична й юридична, іноземець і громадянин даної держави) має право обмінювати будь-яку кількість своєї національної валюти на іноземну валюту такого самого статусу, розраховуватися нею за експортно-імпортні операції, депонувати її в національних банках, використовувати для створення різних фінансових активів (цінні папери тощо) і купувати державні та приватні цінні папери.

Частково конвертована (обмежено конвертована) валюта —-

форма конвертованості, за якої допускається лише зовнішня кон-вертованість, тобто вільне використання валюти іноземними осо­бами (юридичними й фізичними) і лише в поточних, а інколи лише у зовнішньоторговельних розрахунках.

Неконвертована валюта — національна валюта, щодо якої держа­ва повністю забороняє будь-які операції з її обміну на іноземну або дозволяє це робити за згодою уповноважених валютних органів.

У межах перших двох форм конвертованості, особли­во другої форми (тобто частково конвертованої валюти) доцільно виділити внутрішню і зовнішню конвертова-ність. Зовнішня конвертпованість — такий вид конверто­ваності, коли іноземні держави, підприємства і громадя­ни можуть вільно переказувати свої вклади, зроблені у дану національну валюту. Цей вид конвертованості по­в'язаний з операціями руху капіталів і кредитів.

Внутрішня конвертованість означає право підпри­ємств і громадян певної держави вільно купувати інозе­мну валюту для проведення ділових операцій. Ці опера­ції можуть бути як поточними, так і пов'язаними з ру­хом капіталів, кредитів.

Згідно зі стандартами МВФ конвертованою вважається валюта, країна походження якої взяла на себе зобов’язання, відповідно до яких органи цих країн: мають право впроваджувати заходи контролю щодо руху капіталу; не повинні обмежувати можливості використання своєї валюти або валюти інших членів Фонду для поточних платежів; зобов’язані викуповувати у офіційних органів інших членів Фонду залишки коштів у своїй валюті, якщо вони утворилися в результаті платежів за поточними операціями, а конвертування потрібне для здійснення цих операцій. 

Конвертованість валюти - це її здатність до вільного обміну на інші валюти за визначеним курсом. Види конвертованості валюти:

- конвертованість зовнішня - можливість використання національної валюти у міжнародних розрахунках;

- конвертованість внутрішня - можливість купівлі-продажу іноземної валюти в обмін на національну (і навпаки) всередині країни;

- конвертованість за капітальними операціями - відсутність обмежень на платежі та трансферти за міжнародними операціями, пов'язаними з рухом капіталу;

- конвертованість за поточними операціями- відсутність обмежень на платежі та трансферти за поточними операціями.

Фактори, що впливають на конвертованість валюти:

- економічний потенціал країни;

- стабільність її внутрішнього грошового обігу;

- ступінь розвитку національних грошових ринків і ринків капіталу;

- ступінь відкритості національної економіки та її інтегрованості у світові ринки;

- характер валютних обмежень.

Класифікатор іноземних валют та банківських металів

(Постанова Правління НБУ №84 від 05.03.2003 р.)

Група 1.Вільно конвертовані валюти, які широко використовуються для здійснення платежів за міжнародними операціями, та продаються на головних валютних ринках світу і дозволяються для здійснення інвестицій в Україну; та банківські метали.

Група 2.Вільно конвертовані валюти, які широко не використовуються для здійснення платежів за міжнародними операціями, та не продаються на головних валютних ринках світу.

Група 3.Неконвертовані валюти.

Офіційний курс гривні визначається згідно Положення про встановлення офіційного курсу гривні до іноземних валют та курсу банківських металів (Постанова Правління НБУ №496 від 12.11.2003