§4. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з передачею особи на поруки

Особу, яка вперше вчинила злочин невеликої або середньої тяжкості та щиро покаялася, може бути звільнено від кримінальної відповідальності з передачею її на поруки колективу підприємства, установи чи організації за їхнім клопотанням за умови, що вона протягом року з дня передачі її на поруки виправдає довіру колективу, не ухилятиметься від заходів виховного характеру та не порушуватиме громадського порядку (ч. 1 ст. 47 КК України).

Підставою звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з передачею особи на поруки є:

1) вчинення злочину вперше;

2) вчинене посягання належить до злочинів невеликої або середньої тяжкості;

3) щире покаяння правопорушника;

4) наявність клопотання колективу підприємства, установи чи організації про передачу особи йому на поруки.

Клопотання колективу підприємства, установи чи організації за своїм змістом має включати:

1) мотивоване прохання відповідного колективу звільнити від кримінальної відповідальності особу, яка вчинила заборонене КК діяння, і передати її йому на поруки;

2) зобов’язання колективу здійснювати заходи виховного характеру, спрямовані на недопущення скоєння особою, взятою на поруки, нових злочинів.

Ст. 47 КК України не містить жодних застережень у тому плані, колектив якого саме підприємства, установи чи організації має право звернутись із клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності й передачу особи йому на поруки (колектив за місцем роботи або навчання правопорушника).

Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з передачею особи на поруки є умовним. Особа звільняється від відповідальності на підставі ст. 47 КК України за умови, що вона протягом року з дня передачі її на поруки виправдає довіру колективу, не ухилятиметься від заходів виховного характеру та не порушуватиме громадського порядку.

Порушеннями громадського порядку визнаються: адміністративні правопорушення, які посягають на громадський порядок, громадську безпеку та встановлений порядок управління (дрібне хуліганство, розпивання спиртних напоїв у громадських місцях і поява у громадських місцях у нетверезому стані, порушення тиші у громадських місцях тощо).

Порушення умов передачі на поруки з боку особи, звільненої від кримінальної відповідальності, може полягати у порушенні трудової дисципліни, усталених правил співжиття на роботі, в побуті й сім’ї, в ігноруванні заходів виховного характеру, у звільненні з цією метою з роботи.

У разі порушення умов передачі на поруки особа згідно з ч. 2 ст. 47 КК України притягується до кримінальної відповідальності за вчинений нею злочин.

§ 5. Звільнення від кримінальної відповідальності в зв’язку із зміною обстановки

Особу, яка вперше вчинила злочин невеликої або середньої тяжкості, може бути звільнено від кримінальної відповідальності, якщо буде визнано, що на час розслідування або розгляду справи в суді внаслідок зміни обстановки вчинене нею діяння втратило суспільну небезпечність або ця особа перестала бути суспільно небезпечною (ст. 48 КК України).

Підстави звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку зі зміною обстановки:

1) вчинення злочину невеликої або середньої тяжкості;

2) втрата внаслідок зміни обстановки суспільної небезпечності вчиненого злочину;

3) втрата внаслідок зміни обстановки суспільної небезпечності особи, яка вчинила злочин.

Втрата характеру суспільної небезпечності вчиненого злочину означає:

втрату діянням характеру суспільної небезпечності (наприклад, з припиненням мобілізації відпадає суспільна небезпечність за ухилення від неї (ст. 336 КК України));

втрату суспільної небезпечності лише конкретного діяння (наприклад, заподіяння істотної шкоди підприємству, яке в подальшому було ліквідовано).

Звільнення від кримінальної відповідальності при втраті діянням характеру суспільно небезпечного слід відрізняти від випадків декриміналізації даного діяння, за якої виключається його суспільна небезпечність. У такому випадку, відповідно до ст. 5 КК України, діють правила про зворотну силу закону в часі.

Зміна обстановки, внаслідок якої особа, котра вчинила злочин, втрачає свою суспільну небезпечність — це об’єк­тивні зміни умов життєдіяльності конкретного суб’єкта, які свідчать про те, що він не вчинятиме кримінально караних діянь у майбутньому (наприклад, призов на строкову військову службу; зміна постійного місця проживання і розірвання зв’язків з кримінальним оточенням, під впливом якого було скоєно злочин; звільнення з роботи, у зв’язку з виконанням якої було вчинено злочин; тяжка хвороба або нещасний випадок, унаслідок чого особа стала інвалідом; взяття шлюбу з жерт­вою злочину).