§ 7. Правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув’язнення

У разі застосування принципу часткового або повного складання покарань нерідко виникає необхідність складання різних за видом покарань, призначених за окремі злочини. Правила складання різнорідних покарань встановлені в ст. 72 КК України.

У разі складання покарань за сукупністю злочинів та сукупністю вироків менш суворий вид покарання переводиться в більш суворий вид виходячи з такого їх співвідношення (ч. 1 ст. 72 КК України):

1) одному дню позбавлення волі відповідають:

а) один день тримання військовослужбовців в дисциплінарному батальйоні або арешту;

б) два дні обмеження волі;

в) три дні службового обмеження для військовослужбовців або три дні виправних робіт;

г) вісім годин громадських робіт;

2) одному дню тримання військовослужбовців в дисциплінарному батальйоні або арешту відповідають:

а) два дні обмеження волі;

б) три дні службового обмеження для військовослужбовців або три дні виправних робіт;

3) одному дню обмеження волі відповідають три дні службового обмеження для військовослужбовців або три дні виправних робіт;

4) одному дню обмеження волі або арешту відповідають вісім годин громадських робіт.

У разі призначення покарання за сукупністю злочинів або вироків у вигляді виправних робіт або службових обмежень для військовослужбовців складанню підлягають лише строки цих покарань. Розміри відрахувань із заробітку засудженого складанню не підлягають і обчислюються за кожним вироком самостійно (ч. 2 ст. 72 КК України).

Згідно з ч. 3 ст. 72 КК України основні покарання у вигляді штрафу та позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю в разі призначення їх за сукупністю злочинів і за сукупністю вироків складанню з іншими видами покарань не підлягають і виконуються самостійно. В ч. 4 ст. 72 КК України зазначається, що додаткові покарання різних видів у всіх випадках виконуються самостійно.

Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України попереднє ув’язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами, передбаченими у ч. 1 ст. 72 КК України. При призначенні покарань, не зазначених у цій частині даної статті, суд, враховуючи попереднє ув’язнення, може пом’якшити покарання або повністю звільнити засудженого від його відбування.

Контрольні завдання

1. Поняття загальних засад призначення покарання?

2. Які обставини, що пом’якшують, а які обтяжують покарання?

3. Особливості призначення покарання за незакінчений злочин і злочин вчинений в співучасті?

4. Які особливості призначення більш м’якого покарання, ніж передбачено законом?

5. Визначте умови призначення покарання за сукупністю злочинів?

6. Які особливості призначення покарання за сукупністю вироків?

7. Як визначається невідбута частина покарання?

8. Які правила складання покарань і зарахування строку ув’язнення?

Рекомендована література до теми

1. Кримінальний кодекс України // Кримінальний кодекс України. Кримінально-процесуальний кодекс України. Кримінально-виконавчий кодекс України. – К.: Істина. – 2004. – 440 с. – С. 5-168. – Розділ ХІ.

2. Бажанов М.И. Назначение наказания по советскому уголовному праву. – Киев: Вища школа, 1980. – 216 с.

3. Гура Р.М. Застосування покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю // Новий Кримінальний кодекс України: Питання застосування і вивчення: Матер. міжнар. наук.-практ. конф. [Харків] 25-26 жовтня 2001 року / Редкол.: Сташис В.В. – К. – Х.: “Юрінком Інтер”, 2002. – С.96-99.

4. Карпец И.И. Отягчающие и смягчающие обстоятельства в уголовном праве. – М., 1959. – 117 с.

5. Красиков Ю.А. Назначение наказания: обусловленность и критерии индивидуализации. – М., 1991. – 76 с.

6. Кримінальне право України: Загальна частина: Підручник для студентів юрид. спец. вищ. закладів освіти / За ред. професорів М.І.Бажанова, В.В.Сташиса, В.Я.Тація. – Київ-Харків: Юрінком Інтер-Право, 2001. – 416 с. – С.318-340.

7. Кругликов Л.Л. Смягчающие и отягчающие ответственность обстоятельства в уголовному праве. Вопросы теории. – Воронеж, 1985. – 164 с.

8. Ломако В.А. Применение условного осуждения. – Харьков: Вища школа, 1976. - 125 с.

9. Ломако В.А. Условное осуждение. – Харьков, 1972.

10. Минская В.С. Роль смягчающих ответственность обстоятельств в индивидуализации уголовной ответственности // Проблемы совершенствования уголовного законодательства и практики его применения. - М., 1981. - С. 106-116.

11. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України від 5 квітня 2001 року / За ред. М.І.Мельника, М.І.Хавронюка. – К.: Каннон, А.С.К., 2002. – 1104 с. - С.160-176.

12. Постанова Пленуму Верховного Суду України № 17 від 24 жовтня 2003 р. „Про практику призначення судами кримінального покарання” // Вісник Верховного Суду України. - № 6 (40). – 2003. – С. 14 – 20.

13. Сабитов Р.А. Квалификация поведения лица после совершения им преступления. Учебное пособие. – Омск: ОВШМ, 1986. – 117 с.

14. Сабитов Р.А. Посткриминальное поведение. – Томск, 1985. – 192 с.

15. Сабитов Р.А. Уголовно-правовое значение посткриминального поведения. – Омск, 1985. – 36 с.

16. Скрябин М.А. Общие начала назначения наказания и их применение к несовершеннолетним. – Казань: Изд-во Казанского ун-та, 1982. – 123 с.

17. Скоков С. Рецидивна злочинність та ефективність покарання у вигляді позбавлення волі // Право України. — 1999. — № 2.

18. Становский М.Н. Назначение наказания. – С.-Пб.: Изд-во “Юридический центр Пресс”, 1999. – 480 с.

19. Степанюк А.Ф. Проблемы применения наказаний, порождённые новым Уголовным кодексом Украины // Новий Кримінальний кодекс України: Питання застосування і вивчення: Матер. міжнар. наук.-практ. конф. [Харків] 25-26 жовтня 2001 року / Редкол.: Сташис В.В. – К.–Х.: “Юрінком Інтер”, 2002. - С.92-96.

20. Ткаченко В.И. Назначение наказания. – М., 1985. – 61 с.

21. Тютюгин В.И. Лишение права занимать определенные должности как вид наказания по советскому уголовному праву. – Харьков: Вища школа, 1982. – 145 с.