- •§ 1. Поняття предмет і система кримiнального права України
- •§ 2. Завдання та принципи кримінального права України
- •§ 3. Зв'язок кримінального права з іншими галузями права
- •§ 4. Наука кримiнального права
- •Контрольні завдання
- •Рекомендована література до теми
- •Розділ 2. Закон про кримінальну відповідальність
- •§ 1. Поняття закону про кримінальну відповідальність та його значення у правовій системі держави
- •§ 2. Структура Кримiнального кодексу України
- •§ 3. Тлумачення закону про кримінальну відповідальність
- •Контрольні завдання
- •Рекомендована література до теми
- •Розділ 3. Чинність закону про кримінальну відповідальність у просторі та часі
- •§1. Чинність закону про кримінальну відповідальність у часі
- •§2. Чинність кримінального закону у просторі
- •Контрольні завдання
- •Рекомендована література до теми
- •Розділ 4. Кримінальна відповідальність та її підстави
- •§ 1. Поняття та види кримінальної відповідальності
- •§ 2 Форми реалізації кримінальної відповідальності
- •§ 3. Обгрунтування і підстави кримінальної відповідальності
- •Контрольні завдання
- •Рекомендована література до теми
- •Розділ 5. Поняття злочину
- •§1. Формування та розвиток поняття злочину в кримінальному праві
- •§ 2.Поняття та ознаки злочину
- •§ 3. Поняття та ознаки малозначного діяння, що формально містить ознаки злочину
- •§ 4. Класифікація злочинів
- •§ 5. Відмінність злочинів від інших правопорушень
- •Контрольні завдання
- •Рекомендована література до теми
- •Розділ 6. Склад злочину
- •§1. Поняття і значення складу злочину
- •§2. Конструкція складу злочину
- •§ 3. Злочин та склад злочину: співвідношення понять
- •§4. Види складів злочину
- •§ 5. Кваліфікація злочину
- •Контрольні запитання
- •Рекомендована література до теми
- •Розділ 7. Об'єкт злочину
- •§ 1. Поняття об'єкта злочину
- •§ 2. Види об'єктiв злочинiв
- •§ 3. Безпосереднiй об'єкт злочину та його види
- •§ 4. Предмет злочину
- •Контрольні завдання
- •Рекомендована література до теми
- •Розділ 8. Об’єктивна сторона злочину
- •§1. Поняття, ознаки і значення об’єктивної сторони складу злочину
- •§2. Суспільно небезпечне діяння (дія або бездіяльність)
- •§ 3. Суспільно небезпечні наслідки, їх поняття та види
- •§ 4. Причинний зв’язок між суспільно небезпечним діянням і суспільно небезпечними наслідками
- •§ 5. Факультативні ознаки об’єктивної сторони складу злочину
- •Контрольні завдання
- •Рекомендована література до теми
- •Розділ 9. Суб'кт злочину
- •§ 1. Поняття суб'єкта злочину та його ознаки
- •§ 2. Спецiальний суб'єкт злочину та його види
- •§ 3. Поняття неосудностi та її критерiї
- •§ 4. Обмежена осудність
- •§ 5. Відповідальність за злочини вчинені в стані сп’яніння
- •Контрольні завдання
- •Рекомендована література до теми
- •Розділ 10. Суб’єктивна сторона злочину
- •§ 1. Поняття, ознаки і значення суб'єктивної сторони складу злочину
- •§ 2. Поняття, зміст і значення вини
- •§ 3. Форми і види вини
- •§ 4. Поняття і види умислу
- •§ 5. Теоретична класифікація видів умислу
- •§ 6. Необережність та її види
- •§ 7. Змішана (подвійна) форма вини
- •§ 8. Мотив і мета злочину
- •§ 9. Помилка та її вплив на кримінальну відповідальність
- •§ 10. "Випадок" (казус)
- •Контрольні запитання
- •Рекомендована література до теми
- •Розділ 11. Стадії вчинення злочину
- •§ 1. Поняття і види стадій вчинення злочину
- •§ 2. Закінчений злочин
- •§ 3. Незакінчений злочин і його види
- •§ 4. Готування до злочину
- •§ 5. Замах на злочин та його види
- •§ 6. Добровільна відмова від вчинення злочину та її відмінність від дійового каяття
- •Контрольні завдання
- •Рекомендована література до теми
- •Розділ 12. Співучасть у злочині
- •§ 1. Поняття і ознаки спiвучастi у злочині
- •§2. Види спiвучасникiв
- •§3. Форми спiвучастi
- •§ 4. Підстави і межі вiдповiдальності спiвучасникiв
- •§ 5. Спеціальні питання відповідальності за співучасть
- •§ 6. Причетнiсть до злочину
- •Контрольні завдання
- •Рекомендована література до теми
- •Модуль 2 Розділ 13. Повторність, сукупність і рецидив злочинів
- •§ 1. Поняття множинності злочинів
- •§ 2. Одиничний злочин як складовий елемент множинності злочинів. Види одиничних злочинів
- •§ 3. Повторність злочинів
- •§ 4. Сукупність злочинів
- •§ 6. Правові наслідки множинності злочинів
- •§ 5. Рецидив злочинів
- •Контрольні завдання
- •Рекомендована література до теми
- •Розділ 14. Обставини, що виключають злочинність діяння
- •§ 1. Поняття та види обставин, що виключають злочинність діяння
- •§ 2. Поняття необхідної оборони та умови її правомірності
- •§3. Уявна оборона
- •§4. Затримання особи, яка вчинила злочин
- •§5. Крайня необхідність
- •§6. Фізичний та психічний примус
- •§7. Виконання наказу або розпорядження
- •§8. Діяння, пов’язане з ризиком
- •§9. Виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації
- •Контрольні завдання
- •Рекомендована література до теми
- •Розділ 15. Звільнення від кримінальної відповідальності
- •§ 1. Поняття і види звільнення від кримінальної відповідальності
- •§2. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з дійовим каяттям
- •§ 3. Звільнення від кримінальної відповідальності в зв’язку з примиренням винного з потерпілим
- •§4. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з передачею особи на поруки
- •§ 5. Звільнення від кримінальної відповідальності в зв’язку із зміною обстановки
- •§ 6. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з закінченням строків давності
- •Контрольні завдання
- •Рекомендована література до теми
- •Розділ 16. Поняття і мета покарання
- •§ 1. Поняття та ознаки покарання за кримінальним правом України
- •§2. Мета покарання
- •Контрольні завдання
- •Рекомендована література до теми
- •Розділ 17. Система і види покарань
- •§ 1. Система покарань
- •§ 2. Основні покарання
- •§ 3. Додаткові покарання
- •§ 4. Покарання, що можуть призначатися і як основні, і як додаткові
- •Контрольні завдання
- •Рекомендована література до теми
- •Розділ 18. Призначення покарання
- •§ 1. Загальні засади призначення покарання
- •§ 2. Обставини, які пом’якшують або обтяжують покарання
- •§ 3. Призначення покарання за незакінчений злочин та за злочин вчинений у співучасті
- •§ 4. Призначення більш м’якого покарання, ніж передбачено законом
- •§ 5. Призначення покарання за сукупністю злочинів
- •§ 6. Призначення покарання за сукупністю вироків
- •§ 7. Правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув’язнення
- •Контрольні завдання
- •Рекомендована література до теми
- •Розділ 19. Звільнення від покаряння та його відбування
- •§ 1. Поняття звільнення від покарання та його види
- •§2. Звільнення від покарання у зв’язку з втратою особою суспільної небезпечності
- •§ 3. Звільнення від відбування покарання з випробуванням
- •§ 4. Звільнення від відбування покарання з випробуванням вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до семи років
- •§ 5. Звільнення від відбування покарання у зв’язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку
- •§ 6. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання
- •§ 7. Заміна невідбутої частини покарання більш м’яким
- •§ 8. Звільнення від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років
- •§ 9. Звільнення від покарання за хворобою
- •§ 10. Амністія і помилування
- •Контрольні завдання
- •Рекомендована література до теми
- •Розділ 20. Судимість
- •§ 1. Поняття судимості
- •§ 2. Погашення судимості
- •§ 3. Зняття судимості
- •Контрольні завдання
- •Рекомедована література до теми
- •Розділ 21. Примусові заходи медичного характеру та примусове лікування
- •§ 1. Примусові заходи медичного характеру
- •§ 2. Примусове лікування
- •Контрольні завдання
- •Рекомендована література до теми
- •Розділ 22. Особливості кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх
- •§ 1. Особливості звільнення неповнолітніх від кримінальної відповідальності
- •§ 2. Види покарань, які застосовуються до неповнолітніх, і особливості їх призначення
- •§ 3. Підстави і порядок звільнення неповнолітніх від покарання та його відбування
- •§ 5. Погашення і зняття судимості
- •Контрольні завдання
- •Рекомендована література до теми
- •Модуль-контроль gерелік екзаменаційних питань до навчальної дисципліни
- •Методичне забезпечення курсу: “Кримінальне право України (Загальна частина)”
- •Інформаційне забезпечення курсу: “Кримінальне право України (Загальна частина)”
- •Список рекомендованої літератури
- •Додаткова література
- •Засоби діагностики якості знань студентів (тестові завдання) до навчальної дисципліни «Кримінальне право (Загальна частина)»
- •1. Що таке кримінальне право України як галузь права?
- •2. Диспозиції в кримінально-правових нормах Особливої частини кк описують:
- •3. Що є предметом кримінального права?
- •4. З чого складається Особлива частина кримінального права?
- •20. Що означає часова юрисдикція?
- •23. Стаття 11 кк України визначає, що злочин - це:
- •24. Суспільна небезпечність діяння полягає в тому, що:
- •37. Гаркавенко, при порушенні правил дорожнього руху, збив пішохода, який загинув на місці пригоди. Суд призначив Гаркавенку покарання у виді 6 років позбавлення волі згідно з ч. 2 ст. 286 кк.
- •38. Що є фактичною підставою кримінальної відповідальності?
- •39. Правова підстава кримінальної відповідальності - це:
- •47. Особа відбула покарання за вчинення тяжкого злочину. Чи можна вважати, що кримінальна відповідальність реалізована повністю?
- •48. Неповнолітній вперше вчинив злочин невеликої тяжкості і був звільнений від кримінальної відповідальності. Щодо нього суд застосував примусові заходи виховного характеру.
- •58. Що таке кваліфікація злочину?
- •67. Визначіть, сукупність яких ознак утворює об'єктивну сторону:
- •80. Які ознаки суб'єктивної сторони складу злочину?
- •81. Які є форми вини?
- •82. Який зміст інтелектуального моменту прямого умислу?
- •110. Чим характеризується суб'єктивна сторона співучасті?
- •111. Що передбачає проста форма співучасті?
- •113. Хто є виконавцем злочину?
- •114. Хто є організатором злочину?
- •115. Хто є підбурювачем злочину?
- •127. В якому випадку закон дозволяє застосовувати зброю, інші засоби та предмети незалежно від наслідків?
- •128. Відповідальність особи, яка завдала надмірну шкоду злочинцю, якого затримувала:
- •129. Визначіть правильне поняття крайньої необхідності:
- •130. Однією з умов звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв’язку з передачею її на поруки є те, що ця особа:
- •131. Чи буде вважатися обтяжуючою обставиною при вчиненні нового злочину факт звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям?
- •168. Неповнолітній Столяр ухилявся від застосування примусових заходів виховного характеру. Яке рішення за таких умов може бути прийняте?
Розділ 18. Призначення покарання
§ 1. Загальні засади призначення покарання
Загальні засади призначення покарання – це встановлені законом критерії, якими повинен керуватися суд при призначенні покарання підсудному.
Відповідно до ст. 65 КК загальні засади призначення покарання складаються з трьох критеріїв.
Суд, призначаючи покарання, керується такими засадами:
1. Суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті Особливої частини КК, що передбачає відповідальність за вчинений злочин.
Ця вимога означає, що суд може призначити покарання тільки у межах, передбачених санкцією статті Особливої частини КК. За альтернативної санкції, в якій вказано два або більше основних видів покарання, суд вправі призначати тільки одне з них. У разі відсутності в санкції кримінально-правової норми Особливої частини КК вказівки на нижчу межу покарання вона визначається тією статтею Загальної частини КК, яка передбачає даний вид покарання.
2. Суд призначає покарання відповідно до положень Загальної частини КК.
Це положення означає, що суд під час винесення вироку повинен керуватися положеннями, передбаченими в Загальній частині КК. Для цього суд повинен:
виконувати завдання, що покладається на КК (ст. 1 КК України);
встановити, чи є вчинене діяння суспільно небезпечним, чи винна особа в його вчиненні (ст. 2 КК України);
встановити, чи є чинним кримінальний закон щодо конкретної особи та конкретного діяння (статті 3—8 КК України );
визначити ступінь тяжкості вчиненого особою діяння (ст. 12 КК України);
встановити, чи є злочин закінченим (статті 13—16 КК України);
з’ясувати, чи може дана особа нести кримінальну відповідальність, чи є вона суб’єктом даного злочину (статті 18—22 КК України);
перевірити, чи злочин вчинений у групі (статті 26—31 КК України);
встановити обставини, що виключають злочинність діяння (статті 36—43 КК України);
керуватися системою покарань (статті 50—87 КК України).
3. Врахування ступеня тяжкості вчиненого злочину.
Це питання вирішується на підставі положень ст. 12 КК, відповідно до яких злочини залежно від ступеня тяжкості поділяються на злочини невеликої тяжкості, середньої тяжкості, тяжкі та особливо тяжкі. Це типова характеристика ступеня тяжкості вчиненого злочину, яка знаходить свій прояв через санкцію, встановлену законодавцем за злочин даного виду. На ступінь тяжкості вчиненого злочину можуть впливати певним чином різноманітні обставини, які характеризують різні ознаки складу злочину.
4. Врахування особи винного.
Суди при розгляді кримінальної справи повинні досліджувати дані про особу винного. До цих ознак належать соціально-демографічні, кримінально-правові, морально-психологічні, вольові.
При призначенні покарання мають враховуватися стан здоров’я, інвалідність, вагітність, сімейний стан, наявність утриманців, а також аналогічні відомості щодо близьких і рідних винного. У зв’язку із сукупністю усіх даних про особу винного суд розглядає останнього не лише як суб’єкта злочину, але й одночасно як конкретну людину з її індивідуальними особливостями.
Окремі дані про особу винного за певних умов можуть бути віднесені до обставин, що пом’якшують покарання, незалежно від того, чи передбачені вони як пом’якшуючі обставини ст. 66 КК України. Дані про особу винного можуть бути віднесені і до обтяжуючих покарання обставин, якщо вони передбачені ст. 67 КК України.
Ч. 2 ст. 65 КК встановлює, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів.
