§ 6. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання

Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання являє собою дострокове звільнення засудженого від подальшого відбування призначеного йому покарання за умови, що він своєю сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.

Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання поширюється на засуджених до строкових видів покарання, за виключенням позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю та арешту.

Основними умовами умовно дострокового звільнення від покарання є:

• доведення засудженим свого виправлення сумлінною поведінкою і ставленням до праці;

• фактичне відбування засудженим певної частини покарання.

Обсяг цієї певної частини суворо пов’язаний з категоріями злочинів, визначених ст. 12 КК.

Умовно-дострокове звільнення від покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим:

1) не менше половини строку покарання, призначеного судом за злочин невеликої або середньої тяжкості, а також за необережний тяжкий злочин;

2) не менше двох третин строку покарання, призначеного судом за умисний тяжкий злочин чи необережний особливо тяжкий злочин, а також у разі, якщо особа раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі за умисний злочин і до погашення або зняття судимості знову вчинила умисний злочин, за який вона засуджена до позбавлення волі;

3) не менше трьох чвертей строку покарання, призначеного судом за умисний особливо тяжкий злочин, а також покарання, призначеного особі, яка раніше звільнялася умовно-достроково і знову вчинила умисний злочин протягом невідбутої частини покарання.

Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання є безумовним.

§ 7. Заміна невідбутої частини покарання більш м’яким

Підставою для заміни невідбутої частини покарання більш м’яким є такий ступінь виправлення засудженого, при якому подальше його виправлення стає можливим при застосуванні більш м’якого виду покарання ніж те, яке йому призначене судом.

На відміну від умовно-дострокового звільнення від відбування покарання, заміна невідбутої частини покарання більш м’яким може застосовуватись до осіб, що відбувають два види покарання – обмеження та позбавлення волі.

Закон передбачає дві умови, необхідні для заміни невідбутої частини покарання більш м’яким: впевненість, що засуджений став на шлях виправлення, та фактичне відбуття ним певної частини строку покарання, передбаченого ст. 82 КК України.

На відмінну від умовно-дострокового звільнення, заміна невідбутого покарання більш м’яким передбачає менші частини фактично відбутого покарання ( від третини до двох третин), але так само як і умовно-дострокове звільнення, ставить їх у залежність від класифікації злочинів та особистості засудженого:

• не менше третини призначеного судом строку покарання за злочин невеликої або середньої тяжкості, а також необережний тяжкий злочин;

• не менше половини строку покарання, призначеного судом за умисний тяжкий чи необережний особливо тяжкий злочин, а також у разі коли особа раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі за умисний злочин і до погашення або зняття судимості знову вчинила умисний злочин, за який засуджена до позбавлення волі;

• не менше двох третин призначеного судом покарання за умисний особливо тяжкий злочин, а також призначеного покарання особі, яка раніше звільнялась умовно-достроково і вчинила новий умисний злочин протягом невідбутої частини покарання.

Вибір більш м’якого покарання здійснюється відповідно до системи покарань, передбачених ст. 51 КК України.

При заміні невідбутої частини покарання більш м'яким закон передбачає можливість звільнення особи повністю або частково від відбування додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю (ч. 2 ст. 82 КК України). Відповідно до ч.5 ст. 82 КК України до осіб, яким покарання замінене більш м'яким, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення за правилами, передбаченими ст. 81 КК України.

У разі вчинення особою, яка відбуває більш м'яке покарання, нового злочину, суд відповідно до правил статей 71 і 72 КК додає до покарання за новий злочин невідбуту частину більш м'якого покарання.