- •§ 1. Поняття предмет і система кримiнального права України
- •§ 2. Завдання та принципи кримінального права України
- •§ 3. Зв'язок кримінального права з іншими галузями права
- •§ 4. Наука кримiнального права
- •Контрольні завдання
- •Рекомендована література до теми
- •Розділ 2. Закон про кримінальну відповідальність
- •§ 1. Поняття закону про кримінальну відповідальність та його значення у правовій системі держави
- •§ 2. Структура Кримiнального кодексу України
- •§ 3. Тлумачення закону про кримінальну відповідальність
- •Контрольні завдання
- •Рекомендована література до теми
- •Розділ 3. Чинність закону про кримінальну відповідальність у просторі та часі
- •§1. Чинність закону про кримінальну відповідальність у часі
- •§2. Чинність кримінального закону у просторі
- •Контрольні завдання
- •Рекомендована література до теми
- •Розділ 4. Кримінальна відповідальність та її підстави
- •§ 1. Поняття та види кримінальної відповідальності
- •§ 2 Форми реалізації кримінальної відповідальності
- •§ 3. Обгрунтування і підстави кримінальної відповідальності
- •Контрольні завдання
- •Рекомендована література до теми
- •Розділ 5. Поняття злочину
- •§1. Формування та розвиток поняття злочину в кримінальному праві
- •§ 2.Поняття та ознаки злочину
- •§ 3. Поняття та ознаки малозначного діяння, що формально містить ознаки злочину
- •§ 4. Класифікація злочинів
- •§ 5. Відмінність злочинів від інших правопорушень
- •Контрольні завдання
- •Рекомендована література до теми
- •Розділ 6. Склад злочину
- •§1. Поняття і значення складу злочину
- •§2. Конструкція складу злочину
- •§ 3. Злочин та склад злочину: співвідношення понять
- •§4. Види складів злочину
- •§ 5. Кваліфікація злочину
- •Контрольні запитання
- •Рекомендована література до теми
- •Розділ 7. Об'єкт злочину
- •§ 1. Поняття об'єкта злочину
- •§ 2. Види об'єктiв злочинiв
- •§ 3. Безпосереднiй об'єкт злочину та його види
- •§ 4. Предмет злочину
- •Контрольні завдання
- •Рекомендована література до теми
- •Розділ 8. Об’єктивна сторона злочину
- •§1. Поняття, ознаки і значення об’єктивної сторони складу злочину
- •§2. Суспільно небезпечне діяння (дія або бездіяльність)
- •§ 3. Суспільно небезпечні наслідки, їх поняття та види
- •§ 4. Причинний зв’язок між суспільно небезпечним діянням і суспільно небезпечними наслідками
- •§ 5. Факультативні ознаки об’єктивної сторони складу злочину
- •Контрольні завдання
- •Рекомендована література до теми
- •Розділ 9. Суб'кт злочину
- •§ 1. Поняття суб'єкта злочину та його ознаки
- •§ 2. Спецiальний суб'єкт злочину та його види
- •§ 3. Поняття неосудностi та її критерiї
- •§ 4. Обмежена осудність
- •§ 5. Відповідальність за злочини вчинені в стані сп’яніння
- •Контрольні завдання
- •Рекомендована література до теми
- •Розділ 10. Суб’єктивна сторона злочину
- •§ 1. Поняття, ознаки і значення суб'єктивної сторони складу злочину
- •§ 2. Поняття, зміст і значення вини
- •§ 3. Форми і види вини
- •§ 4. Поняття і види умислу
- •§ 5. Теоретична класифікація видів умислу
- •§ 6. Необережність та її види
- •§ 7. Змішана (подвійна) форма вини
- •§ 8. Мотив і мета злочину
- •§ 9. Помилка та її вплив на кримінальну відповідальність
- •§ 10. "Випадок" (казус)
- •Контрольні запитання
- •Рекомендована література до теми
- •Розділ 11. Стадії вчинення злочину
- •§ 1. Поняття і види стадій вчинення злочину
- •§ 2. Закінчений злочин
- •§ 3. Незакінчений злочин і його види
- •§ 4. Готування до злочину
- •§ 5. Замах на злочин та його види
- •§ 6. Добровільна відмова від вчинення злочину та її відмінність від дійового каяття
- •Контрольні завдання
- •Рекомендована література до теми
- •Розділ 12. Співучасть у злочині
- •§ 1. Поняття і ознаки спiвучастi у злочині
- •§2. Види спiвучасникiв
- •§3. Форми спiвучастi
- •§ 4. Підстави і межі вiдповiдальності спiвучасникiв
- •§ 5. Спеціальні питання відповідальності за співучасть
- •§ 6. Причетнiсть до злочину
- •Контрольні завдання
- •Рекомендована література до теми
- •Модуль 2 Розділ 13. Повторність, сукупність і рецидив злочинів
- •§ 1. Поняття множинності злочинів
- •§ 2. Одиничний злочин як складовий елемент множинності злочинів. Види одиничних злочинів
- •§ 3. Повторність злочинів
- •§ 4. Сукупність злочинів
- •§ 6. Правові наслідки множинності злочинів
- •§ 5. Рецидив злочинів
- •Контрольні завдання
- •Рекомендована література до теми
- •Розділ 14. Обставини, що виключають злочинність діяння
- •§ 1. Поняття та види обставин, що виключають злочинність діяння
- •§ 2. Поняття необхідної оборони та умови її правомірності
- •§3. Уявна оборона
- •§4. Затримання особи, яка вчинила злочин
- •§5. Крайня необхідність
- •§6. Фізичний та психічний примус
- •§7. Виконання наказу або розпорядження
- •§8. Діяння, пов’язане з ризиком
- •§9. Виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації
- •Контрольні завдання
- •Рекомендована література до теми
- •Розділ 15. Звільнення від кримінальної відповідальності
- •§ 1. Поняття і види звільнення від кримінальної відповідальності
- •§2. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з дійовим каяттям
- •§ 3. Звільнення від кримінальної відповідальності в зв’язку з примиренням винного з потерпілим
- •§4. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з передачею особи на поруки
- •§ 5. Звільнення від кримінальної відповідальності в зв’язку із зміною обстановки
- •§ 6. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з закінченням строків давності
- •Контрольні завдання
- •Рекомендована література до теми
- •Розділ 16. Поняття і мета покарання
- •§ 1. Поняття та ознаки покарання за кримінальним правом України
- •§2. Мета покарання
- •Контрольні завдання
- •Рекомендована література до теми
- •Розділ 17. Система і види покарань
- •§ 1. Система покарань
- •§ 2. Основні покарання
- •§ 3. Додаткові покарання
- •§ 4. Покарання, що можуть призначатися і як основні, і як додаткові
- •Контрольні завдання
- •Рекомендована література до теми
- •Розділ 18. Призначення покарання
- •§ 1. Загальні засади призначення покарання
- •§ 2. Обставини, які пом’якшують або обтяжують покарання
- •§ 3. Призначення покарання за незакінчений злочин та за злочин вчинений у співучасті
- •§ 4. Призначення більш м’якого покарання, ніж передбачено законом
- •§ 5. Призначення покарання за сукупністю злочинів
- •§ 6. Призначення покарання за сукупністю вироків
- •§ 7. Правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув’язнення
- •Контрольні завдання
- •Рекомендована література до теми
- •Розділ 19. Звільнення від покаряння та його відбування
- •§ 1. Поняття звільнення від покарання та його види
- •§2. Звільнення від покарання у зв’язку з втратою особою суспільної небезпечності
- •§ 3. Звільнення від відбування покарання з випробуванням
- •§ 4. Звільнення від відбування покарання з випробуванням вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до семи років
- •§ 5. Звільнення від відбування покарання у зв’язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку
- •§ 6. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання
- •§ 7. Заміна невідбутої частини покарання більш м’яким
- •§ 8. Звільнення від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років
- •§ 9. Звільнення від покарання за хворобою
- •§ 10. Амністія і помилування
- •Контрольні завдання
- •Рекомендована література до теми
- •Розділ 20. Судимість
- •§ 1. Поняття судимості
- •§ 2. Погашення судимості
- •§ 3. Зняття судимості
- •Контрольні завдання
- •Рекомедована література до теми
- •Розділ 21. Примусові заходи медичного характеру та примусове лікування
- •§ 1. Примусові заходи медичного характеру
- •§ 2. Примусове лікування
- •Контрольні завдання
- •Рекомендована література до теми
- •Розділ 22. Особливості кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх
- •§ 1. Особливості звільнення неповнолітніх від кримінальної відповідальності
- •§ 2. Види покарань, які застосовуються до неповнолітніх, і особливості їх призначення
- •§ 3. Підстави і порядок звільнення неповнолітніх від покарання та його відбування
- •§ 5. Погашення і зняття судимості
- •Контрольні завдання
- •Рекомендована література до теми
- •Модуль-контроль gерелік екзаменаційних питань до навчальної дисципліни
- •Методичне забезпечення курсу: “Кримінальне право України (Загальна частина)”
- •Інформаційне забезпечення курсу: “Кримінальне право України (Загальна частина)”
- •Список рекомендованої літератури
- •Додаткова література
- •Засоби діагностики якості знань студентів (тестові завдання) до навчальної дисципліни «Кримінальне право (Загальна частина)»
- •1. Що таке кримінальне право України як галузь права?
- •2. Диспозиції в кримінально-правових нормах Особливої частини кк описують:
- •3. Що є предметом кримінального права?
- •4. З чого складається Особлива частина кримінального права?
- •20. Що означає часова юрисдикція?
- •23. Стаття 11 кк України визначає, що злочин - це:
- •24. Суспільна небезпечність діяння полягає в тому, що:
- •37. Гаркавенко, при порушенні правил дорожнього руху, збив пішохода, який загинув на місці пригоди. Суд призначив Гаркавенку покарання у виді 6 років позбавлення волі згідно з ч. 2 ст. 286 кк.
- •38. Що є фактичною підставою кримінальної відповідальності?
- •39. Правова підстава кримінальної відповідальності - це:
- •47. Особа відбула покарання за вчинення тяжкого злочину. Чи можна вважати, що кримінальна відповідальність реалізована повністю?
- •48. Неповнолітній вперше вчинив злочин невеликої тяжкості і був звільнений від кримінальної відповідальності. Щодо нього суд застосував примусові заходи виховного характеру.
- •58. Що таке кваліфікація злочину?
- •67. Визначіть, сукупність яких ознак утворює об'єктивну сторону:
- •80. Які ознаки суб'єктивної сторони складу злочину?
- •81. Які є форми вини?
- •82. Який зміст інтелектуального моменту прямого умислу?
- •110. Чим характеризується суб'єктивна сторона співучасті?
- •111. Що передбачає проста форма співучасті?
- •113. Хто є виконавцем злочину?
- •114. Хто є організатором злочину?
- •115. Хто є підбурювачем злочину?
- •127. В якому випадку закон дозволяє застосовувати зброю, інші засоби та предмети незалежно від наслідків?
- •128. Відповідальність особи, яка завдала надмірну шкоду злочинцю, якого затримувала:
- •129. Визначіть правильне поняття крайньої необхідності:
- •130. Однією з умов звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв’язку з передачею її на поруки є те, що ця особа:
- •131. Чи буде вважатися обтяжуючою обставиною при вчиненні нового злочину факт звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям?
- •168. Неповнолітній Столяр ухилявся від застосування примусових заходів виховного характеру. Яке рішення за таких умов може бути прийняте?
§ 5. Призначення покарання за сукупністю злочинів
Призначення покарання за сукупністю злочинів (ст. 70 КК України) має свою специфіку. В порівнянні із раніше діючим законодавством інститут призначення покарання за сукупністю злочинів дещо змінився в бік можливості призначення більш суворих покарань, ніж було раніше.
При сукупності злочинів особа вчиняє два або більше злочинів, кожен з яких передбачений різними статтями або різними частинами статті Особливої частини КК, за жоден з яких її не було засуджено (ч. 1 ст. 33 КК України).
У теорії кримінального права виділяють ідеальну і реальну сукупність.
Ідеальна сукупність має місце тоді, коли особа одним діянням вчинює два злочини чи більше, що утворюють самостійні склади злочинів. Наприклад, зґвалтування (ст.152КК) і зараження венеричною хворобою (ст.133КК).
Реальна сукупність має місце тоді, коли особа вчинює кілька самостійних діянь, які охоплюються різними статтями чи частинами статей і містять окремі склади злочинів. Наприклад, крадіжка і шахрайство.
Існують різні законодавчі системи призначення покарання при сукупності злочинів, а саме:
система повного (абсолютного) складання покарань (Баварське уложення 1813р., КК окремих штатів США)
система обмеженого складання покарань (чинне Голландське уложення 1881 р. припускає додавання покарань, але за умови, щоб сума їх не перевищувала найбільш суворе з них більше як на одну третину)
система поглинення, за якого більш суворе покарання, призначене за один із злочинів, що входять у сукупність, поглинає менш суворе (Фінляндія, КК УРСР 1922 р.).
система обов’язкового або факультативного підвищення покарання, призначеного за сукупністю. Суд призначивши покарання за сукупністю шляхом поглинення, зобов’язаний, зважаючи на закон або на власний розсуд, підвищити це покарання до певної межі. (КК Швейцарії)
змішана система призначення покарання за сукупністю злочинів, в якій застосовується одночасно система обмеженого складання і система поглинення або сполучення цих систем із системою обов’язкового або факультативного підвищення покарання (КК ФРН 1871 р. в редакції 1975 р.).
Змішана система призначення покарання за сукупністю злочинів встановлена у ст. 70 КК України , відповідно до якої призначення покарання проходить два етапи:
1) призначення покарання окремо за кожен із злочинів, що входять у сукупність;
2) визначення остаточного покарання за сукупністю злочинів на основі одного з трьох принципів:
поглинення менш суворого покарання більш суворим;
повного складання покарань;
часткового складання покарань.
Принцип поглинення менш суворого покарання більш суворим полягає в тому, що в разі призначення одного виду покарання або різнорідних покарань більш суворе поглинає менш суворе.
Принцип повного складання покарань полягає в тому, що обрані за кожний вчинений злочин покарання повністю складаються. Цей принцип застосовується в разі обрання покарань одного виду та різних видів у відповідності зі ст. 72 КК України.
При частковому складанні покарань до одного обраного строку частково додається строк покарання за другий злочин.
За загальним правилом, встановленим ч. 2 ст. 70 КК України, остаточне покарання визначається в межах, встановлених нормою Особливої частини КК, яка передбачає більш суворе покарання. Виняток з цього правила становить ситуація, коли хоча б один із злочинів є умисним тяжким чи особливо тяжким.
У такому випадку суд вправі призначити остаточне покарання за сукупністю злочинів в межах максимального строку, встановленого для даного виду покарання в Загальній частині КК (ч. 2 ст. 70 КК України). Наприклад, для позбавлення волі – це 15 років.
Призначення додаткових покарань за сукупністю злочинів передбачено в ч. 3 ст. 70 КК України згідно з нею до основного покарання призначеного за сукупністю злочинів, можуть бути приєднані додаткові покарання, призначені судом за злочини у вчинені, яких особу було визнано винною.
Призначення додаткових покарань проходить наступні етапи:
визначаючи покарання за кожний із злочинів, що входять до сукупності, суд повинен призначити не тільки основне, але й додаткове покарання (якщо воно передбачено законом);
призначивши остаточне покарання за сукупністю злочинів, суд приєднує до нього додаткове (додаткові) покарання, призначене за окремий злочин (злочини), що входять до сукупності;
якщо ці додаткові покарання одного виду, вони приєднуються до основного шляхом повного чи часткового складання в межах зазначених в ст. 70 КК України;
якщо ці додаткові покарання різних видів, то кожне з них приєднується до основного покарання, призначеного за сукупністю, і виконується самостійно.
За правилами, визначеними, в ч. ч. 1–3 ст. 70 КК України, призначення покарання застосовується і в тих випадках, коли після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому злочині, який вчинено до постановлення попереднього вироку.
У цьому випадку процес призначення покарання проходить три стадії:
- призначення покарання за розкритий злочин;
- визначення остаточного покарання за сукупністю злочинів;
- зарахування в строк остаточного покарання повністю чи частково відбутого покарання за попереднім вироком.
При цьому остаточне покарання не може бути нижчим від покарання, призначеного за попереднім вироком, оскільки в таких випадках при поглиненні або складанні покарань суд має виходити з розміру всього покарання, призначеного за попереднім вироком, а не з його невідбутої частини.
В науковій літературі та судовій практиці звертається увага на необхідність дотримання певних правил при обранні міри покарання за сукупність злочинів. Це зокрема:
остаточна міра покарання за сукупністю злочинів, не може бути меншою, ніж покарання, обране за конкретний злочин. При застосуванні принципу поглинання вона може дорівнювати більш суворому покаранню, обраному за один із злочинів;
у разі повного чи часткового складання вона обов’язково є більшою, ніж строки покарання, обрані за конкретні злочини, що входять у сукупність;
коли складаються різні за видами покарання необхідно дотримуватись положень, передбачених у ст. 72 КК України;
якщо окремі види покарань не можуть складатись (наприклад, штраф і позбавлення волі), то вони виконуються самостійно або застосовується принцип поглинання більш суворим покаранням менш суворого;
при призначенні обов’язкових додаткових покарань за конкретні злочини вони призначаються і при визначенні остаточного покарання;
непризначення обов’язкового додаткового покарання за сукупністю злочинів може мати місце лише тоді, коли воно не призначалось за окремий злочин;
однорідні додаткові покарання, призначені за окремі злочини, складаються;
різнорідні додаткові покарання в остаточному покаранні визначаються окремо і виконуються самостійно.
