Фігурки30

Мета: діагностика емоційного стану учнів, сприяння позитивним змі­нам настрою учнів.

Кількість учнів: до 35.

Необхідний час: 10-15хвилин.

Обладнання: заздалегідь вирізані з різнокольорового паперу фігурки звірів, домашніх тварин, рослин, геометричних фігур, будинків, побутових речей тощо за кількістю учнів у класі.

Порядок роботи:

Крок 1. Учнів повідомляють, що кожен колір і кожна фігурка символізує

³⁰ Метод «Фігурки» — варіант «Прогнозу погоди» — діагностики та покращення емоційного стану учнів.

58

ПРИЙОМИ. МЕТОДИ TR ТЕХНОЛОГІЇ

певний емоційний стан. Учитель сам визначає, як співвідносяться колір і форма з тим чи іншим станом.

Крок 2. Фігурки розкладаються на столі. Кожному з учнів і учениць про­понується обрати собі одну з фігурок, колір та форма якої відповідає його (її) емоційному стану.

Крок 3. Далі вчитель просить усіх підняти з місця свої фігурки, щоб він міг орієнтуватися в емоційному стані класу. Якщо учнів небагато, він може попросити кожного пояснити свій вибір, якщо клас переповнений, то по­яснюють кілька учнів — за бажанням.

ЯКБИ Я БУВ (БУЛА) ЯВИЩЕМ ПРИРОДИ³¹ Мета: створення позитивної атмосфери, самоідентифікація учасників педагогічної взаємодії. Кількість учнів: до ЗО. Необхідний час: до 10 хвилин. Обладнання: не потребує.

Порядок роботи:

Крок 1. Учитель пропонує учням і ученицям ідентифікувати себе з яким-небудь явищем природи, завершуючи речення: «Якби я був (була) яви­щем природи — це було б...».

Крок 2. Учням дається 1-2 хвилини на самоідентифікацію (кожен і кож­на працюють самостійно).

Крок 3. Одному з учнів (експертові) доручається зафіксувати всі яви­ща природи, що не повторюються, і зробити коментар застосування методу.

Крок 4. Потім по черзі всі учні і учениці і вчитель пропонують власний варіант завершення речення і пояснюють свій вибір.

Крок 5. Експерт коментує отримані результати.

Крок 6. Після того, як усі висловилися, бажано запропонувати учням сформулювати свої враження від застосування методу.

!

•,\іГ\«?■•;-» w if.,.--. ^с.у ',<у .дц-;: .>>*«•,-,'■£-■:■*'.■■.г.У;.в;гі.-у • » > "< '*s

³' Варіантами реалізації цього методу є «Якби я був твариною, то це була (був) би...», «Якби я був рослиною...» тощо.

59

Розділ III. ПРИЙОМИ І МЕТОДИ

МОТИВАЦІЇ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Й АКТУАЛІЗАЦІЇ ОПОРНИХ ЗНАНЬ,

УЯВЛЕНЬ УЧНІВ

'"■'' ->r-Jr^:'^:-': '/-'У V-:i. }ЧГ-. .;.';'; •'■•' -J'V; '/'S " H" I - .1 . , . (JTJJfJvf

ЗАГАЛЬНІ ЗАУВАЖЕННЯ

Оскільки природа пізнавальної діяльності є такою, що учні можуть пізнати щось, лише використовуючи набуті знання, вже сформо­вані уявлення (навіть коли деякі їхні поняття й уявлення не цілком правильні, неповні або відбивають стереотипи, упередження), вчителям варто починати урок, з'ясовуючи, якими поняттями володіють учні, і готу­вати їх до навчання, ставлячи питання й додаючи нове до тих уявлень, що вони вже мають. Крім того, таке звернення до вже засвоєного привертає увагу учнів до теми, проблеми, пробуджує зацікавленість учнів, тобто ви­конує мотиваційну функцію.

Тому кожен урок має починатися зі вступної частини, завданням якої є організація спеціальної діяльності учнів, спрямованої на актуалізацію й мотивацію навчання. У цій частині педагог спрямовує учнів нате, щоб во­ни думали над темою, яку починають вивчати і ставили запитання. Варто розпочинати з такого вступу не тільки уроки, а й навіть виховні та інші по-закласні заходи, оскільки це дозволить підвищити ефективність відповід­ного впливу на дітей.

Така вступна частина уроку має на меті:

• актуалізувати (оживити) в пам'яті учнів уже наявні знання;

• неформальним шляхом оцінити те, що вони вже знають (у тому числі їхні помилкові уявлення чи ідеї);

• представити контекст для того, щоб вони зрозуміли нові ідеї;

• сфокусувати увагу учнів (або учасників заходу) на проблемі та викли­кати інтерес до обговорюваної теми;

• установити завдання навчання;

• представити учням тему й очікувані результати навчання.

60

ПРИЙОМИ. МЕТОДИ ТП ТЕХНОЛОГІЇ

Для початку ми рекомендуємо вам спробувати наведені нижче прийо­ми та методи. Намагайтеся збільшити їхню кількість, запитуючи інших пе­дагогів, які прийоми та методи організації діяльності учнів у вступній час­тині уроку застосовують вони.

ПРИЙОМИ, МЕТОДИ ТА ТЕХНОЛОГІЇ

ВІТЕР ДМЕ³² Особливості використання прийому на даному етапі уроку

Ця технологія може бути використана для перевірки домашнього зав­дання й одночасно мотивації діяльності учнів для вивчення нової теми. У такому випадку вчитель говорить:

«Вітер дме для тих,

хто зрозумів...

хто почуває...

хто поміркував над висловлюванням...

хто написав...

хто може ...

хто погоджується (не погоджується з твердженням)...

хто не виконав жодного з завдань.» А далі він просить тих учнів і учениць, які підвелися, пояснити свою по­зицію і вислуховує 1-2 відповіді, перш ніж перейти до наступного питання.

ГЕРБ³³ Особливості використання технології на цьому етапі уроку

Учитель може запропонувати учням малюнок герба, пов'язавши його з темою уроку. Наприклад, на уроках історії учні можуть складати власні герби, уявляючи себе представниками певної верстви населення певного часу. Можна запропонувати намалювати 2-3 елементи та девіз, який від­ображає життєве кредо цієї людини. Наприклад, фараона, хрестоносця, середньовічного ремісника тощо.

Різновидом методу може бути складання учнями певного образного символу теми, що вивчалась або вивчатиметься. Елементами такого сим­волу можуть бути «2-3 головні поняття теми», «Основна ідея», «Характе­ристики процесів чи явищ»

Додаткові міркування

Головне в застосуванні цього методу під час актуалізації та мотивації — не обмежувати творчість учнів, не критикувати їх за неповні або неправильні на

³² Даний прийом описаний у розділі І! цієї книги.

³³ Дана технологія описана в розділі II цієї книги.

61

Розділ III. ПРИЙОМИ І МЕТОДИ МОТИВАЦІЇ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ Й ПКТУПЛіЗПШЇ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

думку вчителя уявлення, пам'ятаючи, що головні етапи засвоєння матеріалу ще попереду. А в цій фазі уроку нашим завданням є концентрація уваги учнів на тому, що вивчається, і підготовка їх до основної фази — побудови знань.

ДВА - ЧОТИРИ - ВСІ РАЗОМ Мета: актуалізація, мотивація, розвиток навичок спілкування в групі, умінь переконувати, приходити до консенсусу. Кількість учнів: до ЗО. Необхідний час: від 3 до 10 хвилин. Обладнання: немає.

Порядок роботи:

Крок 1. Дайте учням питання для обговорення, дискусії або аналізу гі­потетичної ситуації. Після пояснення питання або фактів, наведених у си­туації, дайте їм 1-2 хвилини для продумування можливих відповідей або рішень індивідуально.

Крок 2. Об'єднайте учнів у пари і попросіть обговорити свої ідеї одне з одним. Визначте час на висловлення кожного в парі і спільне обговорен­ня. Попередьте, що пари обов'язково мають досягти згоди (консенсусу) щодо відповіді або рішення.

Крок 3. Об'єднайте пари в четвірки і попросіть обговорити попередньо досягнені рішення щодо поставленої проблеми. Як і в парах, прийняття спільного рішення обов'язкове.

Крок 4. Залежно від кількості учнів у класі можна об'єднати четвірки в більші групи чи перейти до колективного обговорення проблеми.

ДВІ ПРАВДИ Й ОДНА БРЕХНЯ³⁴ Особливості використання прийому на цьому етапі уроку

Метод може бути використаний на цьому етапі уроку, якщо вчитель запропонує учням сформулювати три твердження (2 «правди», 1 —«брех­ню»), пов'язавши їх з темою уроку, засвоєною раніше. Далі ці твердження можуть бути розглянуті учнями і прокоментовані ними в парах, групах і за­гальному колі. Таким чином буде забезпечено достатньо широке повто­рення матеріалу попередньої теми.

Головне — вимагати від учнів повної аргументації того, чому вони вважа­ють те чи інше твердження правдивим, чи таким, що не відповідає дійсності.

ЗНАЙОМСТВО³⁵ Особливості використання прийому на цьому етапі уроку

Різноманітні варіанти технології «Знайомство» надають значні можливості для актуалізації опорних знань та уявлень учнів і мотивації навчання. У тако­му випадку їх можна пов'язати з темою попереднього чи наступного уроку.

³⁴ Даний прийом описаний у розділі II цієї книги.