- •Енциклопедія інтерактивного навчання
- •Передмова
- •2. Взаємодія в аудиторії Обмежена взаємодія Розширена взаємодія
- •3. Цілі предмета Засвоєння знань Формування вмінь/ставлень
- •4. Складність структури методу (очікуваної") діяльності учнів Проста структура Складна структура
- •Активне слухання
- •2. Не бажано під час активного слухання:
- •Бажано. Обов'язково. Не можна27
- •Спільна угода29
- •Градусник28
- •Знайомство
- •Комплімент
- •Очікування
- •Парафразування
- •Поглянь, ман!
- •Поговори зі мною!
- •Прийняття правил
- •Прогноз погоди
- •Фігурки30
- •35 Дана технологія описана в розділі II цієї книги.
- •Мозковий штурм
- •Взаємне навчання
- •Керована лекція
- •Коло ідей
- •Лекція з паузами
- •Навчаючи - вчуся
- •Один залишається / три йдуть
- •Почережні запитання
- •Робота в малих групах
- •Ролі в груповому навчанні
- •Ручки всередині
- •Спрощене судове слухання
- •Читаємо та запитуємо
- •Акваріум
- •Відгадай
- •Дебати у форматі карла поппера
- •Дискусія
- •Займи позицію
- •Безперервна шкала думок
- •Обмін проблемами
- •Оцінювальна дискусія
- •Павутинка дискусії
- •Публічний форум
- •Письмова (тиха) дискусія
- •Пустий стілець
- •Спільне опитування
- •Торнадо
- •Чотири погляди
- •Алфавітний покажчик методів і прийомів інтерактивного навчання
- •Енциклопедія інтерактивного навчання
Письмова (тиха) дискусія
Мета: організувати змістовне обговорення теми заняття; розвивати вміння письмово аргументувати свою позицію, наводити чіткі й конкретні тези; розвивати комунікативні навички.
Кількість учнів: до 20.
Необхідний час: від ЗО до 40 хвилин.
Обладнання: аркуші паперу (формат А-4), фломастери, маркери.
Порядок роботи:
Крок 1. На початку уроку вчитель вивішує три аркуші паперу, на кожному з яких чітко позначена позиція з обговорюваної проблеми, знайомить учнів з темою письмової дискусії, позиціями, механізмом проведення обговорення та дає їм можливість поставити уточнювальні запитання, пов'язані з організацією та проведенням дискусії.
Обговорення теми проходить у такий спосіб. Учасникам необхідно підійти до всіх трьох аркушів паперу, ознайомитися з їх змістом і обміркувати його.
Учень, готовий зафіксувати на одному з аркушів тезу чи аргумент на підтримку або спростування тієї чи іншої позиції, бере фломастер, пише своє ім'я, ставить двокрапку, записує аргумент або тезу, а потім іде до інших аркушів для того, щоб висловити свою думку стосовно існуючих позицій.
У процесі дискусії учасники знайомлять з уже пред'явленими аргументами й тезами інших учнів. Вони також можуть письмово висловити своє ставлення до вже наявних висловлювань: для цього учасник пише на аркуші своє ім'я, малює стрілку та вказує ім'я автора раніше написаної тези. Такий запис дозволить усім іншим учням побачити зв'язок між аргументами і тезами, що наводяться, не втратити логіки обговорення, не вийти за межі теми дискусії.
Крок 2. Процес мовчазного обговорення триває ЗО хвилин. Після завершення дискусії педагог разом з учнями підбиває підсумки.
128
ПРИЙОМИ.
МЕТОДИ
TR
ТЕХНОЛОГІЇ
Додаткові міркування
Кожен учень має записувати лише чітко та коротко сформульовану думку. Між учасниками відсутні вербальні контакти. Процес обговорення позицій проходить лише в письмовій формі.
ПИСЬМОВІ ДЕБАТИ Мета: формувати культуру дискусії; розвивати вміння формулювання аргументів на захист своєї позиції; розвивати навички письмової мови. Кількість учнів: до ЗО. Необхідний час: від 20 до ЗО хвилин. Обладнання: аркуші паперу (формат А-4).
Порядок роботи:
Крок 1. Учитель ознайомлює учнів з темою, що є предметом дебатів, і з порядком їх проведення. Він об'єднує учнів у пари та визначає, яку позицію буде відстоювати кожен учасник (наприклад, один — прихильник цієї позиції, інший — противник). Якщо в групі непарна кількість учнів, то педагог організує роботу однієї трійки.
Крок 2. Учні сідають спиною один до одного. Педагог зачитує твердження, і учні розпочинають письмовий діалог. На формулювання аргументів на захист власної позиції відводиться 5 хвилин. Учасники записують аргументи на аркуші паперу у вигляді розгорнутих тез.
Крок 3. По закінченні відведеного часу учні міняються аркушами, читають тези своїх опонентів і наводять антитези (заперечення). Час роботи — 5 хвилин. Така процедура обміну аркушами повторюється 2-3 рази.
Крок 4. В останньому раунді учні індивідуально або в парах пишуть підсумкову роботу з теми дискусії та здають зошити вчителеві.
Крок 5. При підведенні підсумків письмових дебатів педагог може спитати: «Які були кращі аргументи партнера?», «Що сподобалося в аргументах твого партнера?», «Що викликало здивування в цих аргументах?».
Додаткові міркування
Можна оцінити індивідуальну роботу учнів або роботу в парах. Якщо педагог планує виставити оцінки за роботу, він має попередити про це на початку заняття.
ПРИЙОМИ ПРОВЕДЕННЯ РЕФЛЕКСІЇ НАПРИКІНЦІ УРОКУ
Мета: дати учням можливість оцінити зміст і діяльність на уроці, вчителеві — отримати зворотний зв'язок, який фіксує найбільш важливі для учнів моменти заняття.
Кількість учнів: до ЗО.
Необхідний час: від 5 до 10 хвилин.
Обладнання: не потребує.
І 29
Розділ V. ПРИЙОМИ І МЕТОДИ УЗАГАЛЬНЕННЯ, СИСТЕМПТИЗЯЦії ЗНПНЬ
Порядок роботи:
Варіант 1. Рефлективна бесіда
Після окремих вправ і фрагментів уроку можна провести усне обговорення за питаннями: «З якою метою ми робили цю вправу?», «Які думки вона у вас викликала?», «Які почуття?», «Чому ви особисто навчилися?», «Чого б хотіли навчитися надалі?».
Варіант 2. Листи самооцінювання
І ЗО
Наприкінці уроку після інтерактивної діяльності учням пропонується заповнити листи самооцінювання (див. табл. 5-7). Після цієї роботи вчитель може попросити кількох учнів прочитати свою оцінку та прокоментувати її, запитати, чого б вони хотіли навчитися на подальших уроках. Ці оцінки вчитель може врахувати на тематичному оцінюванні тощо.
ПРИЙОМИ.
МЕТОДИ
TR
ТЕХНОЛОГІЇ
Незакінчене речення може бути усним і письмовим. Воно має пропонувати учням підсумкові рефлективні формули, наприклад: «Для мене сьогодні важливим було...», «Сьогодні я навчився...», «Мені хотілося надалі навчитися...»
Варіант 4. Есе
Наприкінці уроку учням пропонується написати коротке есе з чітким викладенням власної позиції або твір-п'ятихвилинку, у якому слід дати відповідь на основне питання уроку.
Якщо учні ще не знайомі з пропонованим видом діяльності, вчитель може підготувати зразок оформлення есе на окремому аркуші для кожного учня.
Зразок формату письмової роботи — есе
Ім'я:
Дата:
Тема:
Проблема, яку учень має розв'язати, наприклад: «Чи повинна ООН санкціонувати застосування сили, щоб зупинити світовий тероризм?»
Аргументи «за»
а)
б)
в)
3. Аргументи «проти»
а)
131
Розділ V. ПРИЙОМИ І МЕТОДИ УЗПГПЛЬНЕННЯ. СИСТЄМЯТИЗПШЇЗНРіНЬ
б)
в)
Висловте своє ставлення до проблеми у вигляді зрозумілого абзацу.
Продовжуйте писати есе (відповідь на питання) на решті місця на аркуші. Пишіть розбірливо, розділяйте текст на абзаці. Пам'ятайте, що ви обмежені обсягом цього аркуша, тому плануйте висловлення заздалегідь.
Варіант 5. Бліц-дискусія
Наприкінці уроку проводиться коротка дискусія, що відбиває його тему. Наприклад, за такою схемою: «Спробуйте знайти в своєму житті приклади. ... Які думки, почуття це у вас викликало? Які викликає зараз? Як ви будете реагувати на прояви... зараз? Яке значення мав для вас урок?».
Варіант 6. Одним словом
Наприкінці уроку вчитель вивішує аркуш паперу (формат А-1) і просить учнів відзначити те, що найбільше сподобалося їм на уроці: зміст, методи, атмосфера, власна діяльність, результати тощо.
Обраний момент учні мають назвати одним словом, що змістовно розкривало б зроблений вибір. Учитель фіксує це слово на папері і за необхідності просить учнів його прокоментувати.
Варіант 7. Потяг
На аркуші паперу вчитель малює потяг. Кожен вагон — це один розділ. На вагонах малюють віконця, що відповідають темам розділу. Назву вивченого розділу пишуть на паровозі.
Малюнок вивішується в класі, кожна тема вписується у віконце. Для кожного уроку вчитель готує невеличкі картки на кожного учня.
Наприкінці уроку (вивчення теми) вчитель пропонує кожному учневі зафіксувати на картках головні думки, ідеї, що сподобалось чи не сподобалось на занятті. Потім картки прикріплюються у відповідне віконце вагону.
Варіант 8. Мішень
Учні малюють у зошитах мішень (див. рис. 12). Три частини її заповнює учень (у кожній частині фіксується певний аспект уроку), а в четвертій оцінку виставляє вчитель.
Наприкінці уроку вчитель просить учнів виставити оцінки і здати зошити. Перевіряючи зошити, він виставляє у своєму секторі оцінку учневі, за необхідності супроводжуючи її коментарем. Якщо оцінки учня та вчителя збігаються, можна перенести їх у журнал, якщо ні — відбувається процес погодження.
І 32
ПРИЙОМИ,
МЕТОДИ
TR
ТЕХНОЛОГІЇ
Варіант 9. Зарядка
Учитель пропонує учням встати в коло і дати оцінку окремим компонентам уроку через виконання окремих рухів, а також висловити своє ставлення до того, що відбулося.
Рухи можуть бути такими:
присісти — дуже низька оцінка, негативне ставлення;
злегка присісти — невисока оцінка, байдуже ставлення;
звичайна поза, руки вздовж тулуба — задовільна оцінка, спокійне ставлення;
руки зігнуті в ліктях — гарна оцінка, позитивне ставлення;
піднести руки догори, плескати в долоні — дуже висока оцінка, захоплення.
Учитель знайомить учнів з рухами, пояснюючи їхнє значення. Після цього він може називати окремі елементи уроку: зміст, методи, робота в групах, власна діяльність учня, діяльність учителя, а учні рухами висловлюють свою оцінку та ставлення.
Варіант 10. Анкета-газета
Учням пропонується відобразити своє ставлення, дати оцінку уроку, навчального курсу, виховного заходу у вигляді дружніх карикатур, малюнків, поезій, невеличких текстів, побажань, пропозицій, зауважень, запитань та ін. на великому аркуші паперу. Після того, як усі взяли участь у випуску газети, вона має бути вивішена у класі.
