- •Робочий зошит для проведення практичних занять з дисципліни «Вища математика» для учнів спеціальностей
- •5.05060101 «Організація обслуговування відвідувачів»,
- •5.06010101 «Будівництво та експлуатація будівель і споруд»,
- •5.06010105 «Обслуговування електротехнічного обладнання і автоматичного устаткування будівель і споруд»,
- •Пояснювальна записка
- •Практичне заняття № 1
- •Основні теоретичні відомості та вказівки
- •Практичне заняття № 2
- •Завдання
- •П итання для самоконтролю
- •Основні теоретичні відомості та вказівки
- •Дії над комплексними числами, записаними в алгебраїчній формі.
- •Дії над комплексними числами, записаними в тригонометричній формі.
- •Дії над комплексними числами, записаними в показниковій формі.
- •Завдання
- •П итання для самоконтролю
- •Практичне заняття № 3
- •Основні теоретичні відомості та вказівки
- •Дії над матрицями:
- •Завдання
- •Питання для самоконтролю
- •Практичне заняття № 4
- •Основні теоретичні відомості та вказівки
- •Дії над векторами:
- •Завдання
- •Питання для самоконтролю
- •Практичне заняття № 5
- •Основні теоретичні відомості та вказівки
- •Кут між двома прямими:
- •З авдання
- •Питання для самоконтролю
- •Практичне заняття № 6
- •Основні теоретичні відомості та вказівки Алгоритм симплексного методу:
- •Загальна постановка транспортної задачі:
- •Завдання
- •Питання для самоконтролю
- •Практичне заняття № 7
- •Основні теоретичні відомості та вказівки
- •Правила диференціювання функцій:
- •Загальна схема дослідження графіка функції:
- •Завдання
- •П итання для самоконтролю
- •Практичне заняття № 8
- •Основні теоретичні відомості та вказівки
- •Застосування диференціала до наближених обчислень:
- •Завдання
- •П итання для самоконтролю
- •Практичне заняття № 9
- •Основні теоретичні відомості та вказівки
- •Завдання
- •П итання для самоконтролю
- •Практичне заняття № 10
- •Основні теоретичні відомості та вказівки
- •Властивості невизначеного інтегралу:
- •Властивості визначеного інтегралу:
- •Зведення подвійного інтегралу до повторного:
- •Завдання
- •П итання для самоконтролю
- •Практичне заняття № 11
- •Основні теоретичні відомості та вказівки
- •Диференціальні рівняння з відокремлюваними змінними.
- •Правило знаходження загального розв’язку:
- •Лінійні однорідні диференціальні рівняння.
- •Завдання
- •Питання для самоконтролю
- •Практичне заняття № 12
- •Основні теоретичні відомості та вказівки
- •Ряди зі знакододатніми членами:
- •А бсолютно та умовно збіжні ряди:
- •Степеневі ряди:
- •Розклад функції за формулою Тейлора:
- •Ряд Тейлора:
- •Завдання
- •П итання для самоконтролю
- •Практичне заняття № 13
- •Основні теоретичні відомості та вказівки
- •Завдання
- •Питання для самоконтролю
- •Зведена таблиця успішності:
Практичне заняття № 4
Тема: Елементи векторної алгебри.
Мета: Удосконалити вміння та навички виконання дій над векторами, розв’язувати задачі прикладного характеру із застосуванням скалярного, векторного та мішаного добутків векторів.
Література:
1. Шипачев В.С. Высшая математика. Учеб. для ВУЗов. – 4-е изд. – М.: Высш. школа, 1998., стр. 223-241.
2. Тевяшев А.Д., Литвин О.Г. Вища матемактика. Загальний курс: Збірник задач та вправ. 2-е вид. – Х.: Рубікон, 1999., ст. 8-14.
3. Кривуца В.Г., Барковський В.В., Барковська Н.В. Вища математика: практикум. – К.: ЦУЛ, 2003., ст. 86-96.
4. Дубовик В.П., Юрик І.І. Вища математика: збірник задач. – К.: А.С.К., 2004., ст. 32-39, 50-65.
При виконанні практичної роботи учень повинен
знати: означення вектора, його координат та абсолютної величини; дії над векторами; поняття колінеарності та компланарності векторів; умову перпендикулярності векторів; формули обчислення скалярного, векторного та мішаного добутків векторів;
вміти: знаходити координати та абсолютну величину вектора; виконувати дії над векторами; визначати колінеарність, перпендикулярність та компланарність векторів; будувати вектори в системі координат; застосовувати дії з векторами до розв’язання прикладних задач.
Основні теоретичні відомості та вказівки
Вектором називається направлений відрізок.
Нехай
заданий вектор
.
Тоді його абсолютна величина обчислюється
за формулою:
.
Нехай
задані точки
та
.
Тоді абсолютна величина вектора
обчислюється за формулою:
.
В ектор, абсолютна величина (або модуль) якого дорівнює нулю, називається нульовим вектором.
Кожний ненульовий вектор визначається довжиною та напрямком.
Дії над векторами:
Сумою
векторів
та
називається вектор
з координатами:
.
Різницею
векторів
та
називається вектор
з координатами:
.
Добутком
вектора
на число
називається вектор
.
Скалярним
добутком
векторів
та
називається число
або
.
Два ненульових вектори, напрямки яких співпадають або протилежні, називаються колінеарними.
Теорема
(ознака колінеарності):
Для того, щоб ненульові вектори
та
були колінеарними, необхідно і достатньо,
щоб існувало деяке число
,
яке задовольняє умові
.
Кутом
між двома ненульовими векторами
називається кут між напрямками цих
векторів. Якщо кут між векторами
та
дорівнює 90о,
то ці вектори називаються ортогональними
(перпендикулярними).
Теорема: Якщо вектори перпендикулярні, то їх скалярний добуток дорівнює нулю.
За
визначенням скалярного добутку:
.
Звідси:
.
Вектори
називаються компланарними,
якщо кожний з них паралельний одній і
тій же площині. Будь-які два вектори
завжди компланарні.
Т ри некомпланарних вектора , та , взятих у вказаному порядку, утворюють праву трійку, якщо після зведення їх до спільного початку вектор розташований по ту сторону від площини, яка містить вектори та , звідки здається відбувається менший поворот від до проти годинникової стрілки. В противному випадку, трійка векторів називається лівою.
Векторним
добутком
вектора
на не колінеарний йому вектор
називається такий вектор
,
який задовольняє наступним трьом умовам:
1)
довжина вектора
;
2) вектор перпендикулярний векторам та ;
3) вектори , та у вказаному порядку утворюють праву трійку.
Якщо вектори та задані своїми координатами, то:
.
Мішаним
добутком
трьох векторів
називається число, рівне скалярному
добутку вектора
на вектор
.
Теорема: Мішаний добуток трьох векторів дорівнює нулю тоді і тільки тоді, коли вектори компланарні.
Мішаний добуток трьох векторів дорівнює визначнику третього порядку, який складається з координат векторів, записаних в певному порядку:
.
