Бактеріальні кон'юнктивіти

Типовими збудниками бактеріальних кон’юнктивітів є кокова флора (пневмокок, стрептокок, гонокок Нейссера), дифтерійна паличка Лефлера, диплобацила Моракс–Аксенфельда та Коха–Уїкса.

Кон'юнктивіт може проявлятися більш–менш вираженим блефароспазмом, гіперемією усіх відділів кон'юнктиви, набряком, появою на поверхні кон'юнктиви повік фолікулоподібних і сосочкових утворень, ділянок ішемії або некрозу, патологічних виділень (мізерних або рясних, серозних, слизових, кров'янистих, гнійних у вигляді клубочків, ниток, плівок).

Місцеві прояви захворювання нерідко супроводжуються загальними змінами – типу катар верхніх дихальних шляхів із підвищенням температури, головним болем і інше.

Крім загального симптомокомплексу, бактеріальний кон'юнктивіти мають ряд важливих клінічних особливостей.

Гострий епідемічний кон'юнктивіт

Викликається бактерією Коха–Уїкса, відзначають набряк і гіперемію кон'юнктиви з великими і дрібними підкон'юнктивальними крововиливами, ділянки ішемії кон'юнктиви у ділянці очної щілини у вигляді трикутника, основою, повернутою до лімба. У перші дні слизові виділення мізерні, злипаються вії – хворий не може відкрити очі. Потім виділення стають рясними і гнійними (як при гонорейному кон'юнктивіті), іноді на кон'юнктиві повік, з'являються ніжні плівки, що легко знімаються (нагадують дифтерію).

У ряді випадків бувають симптоми загальної інтоксикації, а у дітей можливе поширення процесу на рогівку.

Пневмококовий кон'юнктивіт

Супроводжується виділенням у вигляді тонких сірих плівок. Захворювання починається гостро, уражаються обидва ока (по черзі). Відзначають виражену кон'юнктивальну ін'єкцію, набряк перехідної складки, на кон'юнктиві повік, з'являються ніжні білувато–сірі плівки, що легко видаляються вологим тампоном, кон'юнктива під ними не кровоточить. Запальний процес може поширюватися на рогівку, у цих випадках розвивається поверхневий крайовий кератит.

Гонококовий кон'юнктивіт

Гонорея – венеричне захворювання з переважним ураженням слизових оболонок сечостатевих органів, передається статевим шляхом.

Захворювання викликає грамнегативний диплокок Нейссера (Neisseria gonorrhoeae).

Джерело зараження – хвора гонореєю людина. Шлях передачі в основному контактний. Гонорейний кон'юнктивіт може розвитися у дорослих, хворих гонореєю сечостатевих шляхів у результаті занесення інфекції в кон'юнктивальну порожнину, в осіб, що перебувають в контакті з хворими, при недотриманні правил гігієни. Новонароджені інфікуються в основному при проходженні через родові шляхи матері, хворої на гонорею. Вкрай рідко трапляється метастатичне внутрішньоутробне зараження.

Гострий гнійний гонококовий кон'юнктивіт

Захворювання швидко прогресує. Повіки набряклі, виділення рясні, гнійні, кон'юнктива різко гіперемійвана, подразнена, збирається у складки. Нерідко буває різкий набряк кон'юнктиви (хемоз).

Кератит розвивається у 15–40 % випадків. Спочатку він поверхневий, а потім розвивається виразка рогівки, що може призвести до перфорації рогівки вже через 1–2 дні у результаті порушуєння живлення рогівки.

Захворювання проявляється спочатку у вигляді інфільтрату, що потім швидко переходить у гнійну виразку. Виразка поширюється по поверхні рогівки й у глибину, нерідко приводячи до проривання з утворенням більма рогівки. Рідше інфекція проникає всередину ока й викликає панофтальміт.

Рисунок 14– Гонококовий кон'юнктивіт