Проникні поранення очного ябЛуКа

Основні симптоми: наскрізна рана рогівки або склери, випадання внутрішніх оболонок у рану, наявність стороннього тіла в оці; передня камера глибока або мілка, гіпотонія ока. Клінічна картина залежить від тяжкості ушкодження.

Перша допомога: закапують дезінфекційні краплі, накладають стерильну пов’язку, транспортують хворого санітарним транспортом до травматологічного центру.

Невідкладна офтальмологічна допомога: вводять протиправцеву сироватку за Безредкою, антибіотики внутрішньом’язово і парабульбарно, сульфаніламідні препарати всередину. Здійснюють оглядову рентгенографію орбіти, за показаннями – з очними протезами. Проводять хірургічне оброблення проникного поранення. Обсяг втручань визначається тяжкістю травми. Накладають шви на рогівку або склеру, а у разі необхідності – також на райдужку. При ушкодженні кришталика вдаються до його екстракції з імплантацією інтраокулярної лінзи, відновлюють передню камеру.

Магнітне стороннє тіло видаляють з ока ургентно, амагнітне – звичайно трохи згодом. На операційному столі під кон’юнктиву вводять розчин антибіотиків і кортикостероїдних препаратів.

Інстиляції кортикостероїдів – 2,5 % суспензії гідрокортизону, 0,3 % преднізолону, 0,1 % дексаметазону по 1–2 краплі 6 разів на день; протизапальні краплі – макситрол, максидекс, ципромед, гаразон, пренацид по 4–6 разів на день; Антибіотики – 0,3 % тобрекс, 0,3 % гентаміцин, 0,25 % левоміцетин, 0,3 % ципрофлоксацин по 1–2 крап. 4–6 разів на добу та сульфаніламідні препарати.

Контузії органа зору

Контузї органа зору різні за клінічними симптомами. Вони можуть проявлятися крововиливами у повіки, під кон’юнктиву, у передню камеру і склисте тло, розривами райдужки й зміщенням кришталика, субкон’юнктивальними розривами склери та порушеннями цілості кісток орбіти.

Невідкладна допомога визначається характером і тяжкістю ушкодження. Треба виключити або встановити наявність загальних симптомів контузії, а також зміни з боку внутрішніх оболонок ока. При крововиливах у повіки, під кон’юнктиву особлива терапія не потрібна, проте у цьому випадку необхідне виключення перелому основи черепа. У разі ушкодження райдужки та контузійних зміщень кришталика потрібен нагляд за такими хворими та за показаннями – хірургічне лікування. При субкон’юнктивальному розриві склери потрібне хірургічне оброблення, зашивання розриву.

Опіки очей

Ступінь опіку очей визначається передусім глибиною пошкодження. Опіки поділяють на 4 ступені. Обсяг і характер невідкладної допомоги при опіках очей залежить не лише від їх тяжкості, але й від виду пошкоджувального агента (хімічний або термічний).

Невідкладна допомога: долікарська – при хімічних опіках – негайне рясне промивання очей водою, водночас з’ясовують анамнез. Промивають очі струменем води з груші, ундинки, шприца, чайника або повторним віджиманням над оком вати, добре змоченої водою. Тверді частинки хімічної речовини в кон’юнктивальній порожнині або на рогівці треба негайно видалити тампоном, пінцетом. Окрім води, при потраплянні в око визначених хімічних речовин, можна використивовувати рідини, що мають нейтралізувальні властивості. В умовах опіків чорнильним олівцем застосовують свіжий 3–5 % розчин таніну; при опіках кристалами калію перманганату – 5 % розчин аскорбінової кислоти; у разі опіку фосфором – 1 % розчин сульфаміду міді або 0,5 % розчин хлораміну; при опіках вапном використовують 3 % розчин едта; при опіках кислотами – 2 % розчин натрію гідрокарбонату або ізотонічний розчин натрію хлориду.

Після промивання в кон’юнктивальний мішок інстилюють 20% розчин сульфацил-натрію або 0,25 % розчин левоміцетину, закладають 1% синтоміцинову емульсію, шкіру повік змащують дезінфекаційною маззю. Хворого направляють до очного відділення стаціонару.

У разі термічних опіків перша допомога така сама, за винятком промивання очей. Офтальмологічна допомога: при опіках ІІ, ІІІ, ІV ступенів підшкірно вводять протиправцеву сироватку (1 500–300 МО) за Безредкою.

У разі хімічних опіків потрібне повторне промивання ока. Обпалену шкіру змащують 1 % синтоміциновою емульсією, 1 % тетрацикліновою або 5 % левоміцетиновою маззю; закапують 20 % розчин сульфацил-натрію, 0,25 % розчин левоміцетину, 0,05 % розчин еуфіліну, вітамінні краплі, краплі аевіту; закладають дезнфекційні мазі, уводять під кон’юнктиву 0,3–0,5 мл аутокрові з антибіотиками щотижня (7–10 разів). закапують також 0,01 % розчин цитралю, обліпихової олії. Подальше лікування визначається характером і тяжкістю опіку.